Ухвала суду № 65301894, 13.02.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2780/17-к

У Х В А Л А

Іменем України

13 лютого 2017 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Шапутько С. В.

за участю секретаря Березовської К. А.

прокурора Большакова Д. В

захисника адвоката Назаренка О. О.

обвинуваченої ОСОБА_2

провівши підготовче судове засідання на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №32014100060000215, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2015, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

На адресу Печерського районного суду м. Києва надійшов вказаний обвинувальний акт.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи його таким, що відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Зазначив, що ухвалами суду обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні повертався прокурору, всі зазначені в ухвалах суду недоліки усунуто. При цьому вказав, що фактичні обставини кримінального правопорушення та зміст обвинувачення в обвинувальному акті викладено так, як їх вважає встановленими прокурор. В підготовчому судовому засіданні прокурор клопотань не мав.

Захисник обвинуваченої вважав обвинувальний акт таким, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, тому просив повернути його прокуророві.

Так, зазначив, що всупереч п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті не конкретизовано, яка сума податку, на думку слідчого, не сплачена в результаті взаємодії ТОВ «Фірма «Періодика» окремо з кожним з перелічених в обвинувальнму акті підприємств. Вказує, що посилаючись в реєстрі матеріалів досудового розслідування на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014, якою скасовані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки від 28.05.2013, слідчий спростовує обвинувачення ОСОБА_2 у фактичному ненадходженні до бюджету коштів в значному розмірі, тобто обвинувальний акт містить положення, що суперечать одне одному. Вказавши в обвинувальному акті, що ОСОБА_2 видала ряд документів, та навівши перелік цих документів, слідчим не відображено час, місце, спосіб та інші обставини кожного з них.

Вказав, що обвинувальний акт містить ряд недоліків, зокрема не вказано місце затвердження обвинувального акту, інформація про те, чи заявлений цивільний позов, не вказано повне ім'я, по батькові та займана посада слідчого тощо, на що вже зверталась увага судом при поверненні обвинувального акту у даному провадженні прокурору, а також на невідповідність вимогам закону реєстру матеріалів досудового розслідування. Вважав, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 надійшов на адресу суду поза межами досудового розслідування у кримінальному провадження, та є таким, що направлений слідчим податкової міліції поза межами своєї компетенції, оскільки з 01.01.2017 податкова міліція ліквідована.

Обвинувачена підтримала позицію захисника.

Інших клопотань обвинувачена та її захисник в підготовчому судовому засіданні не мали.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково вивчивши в нарадчій кімнаті обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до наступного висновку.

Дане кримінальне провадження підсудне Печерському районному суду м. Києва відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України, підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 4-8 ч.1 або ч.2 ст. 284 КПК України, або зупинення провадження, немає.

Вирішуючи клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору, з доданими до нього доповненнями, суд виходить з того, що обвинувальний акт формально відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, відтак підстав для його повернення прокурору - немає.

З вказаних мотивів суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акта.

Приймаючи таке рішення, суд виходить з необґрунтованості посилання захисника Назаренка О. О. на невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України внаслідок неконкретності пред'явленого обвинувачення, суперечностей викладеного в обвинувальному акті доказам, що зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування, оскільки з обвинувального акту вбачається, що в ньому зазначено фактичні обставини кримінального провадження, які прокурор вважає встановленими, формулювання обвинувачення та, в тому числі, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. При цьому фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення викладено так, як прокурор вважає їх встановленими. Питання доведеності чи недоведеності винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину, оцінка фактичних обставин кримінальних правопорушень, правильності кваліфікації інкримінованого діяння лежать поза межами компетенції суду в підготовчому судовому засіданні.

Суд вважає необґрунтованими посилання захисту на направлення обвинувального акту до суду поза межами досудового розслідування у кримінальному провадженні та слідчим поза межами своєї компетенції.

Так, даний обвинувальний акт було складено та затверджено 20.12.2016.

Крім того, положення ст. 214 КПК України вказують, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Формами закінчення досудового розслідування, виходячи з положень ст. 283 КПК України, є постанова про закриття кримінального провадження або обвинувальний акт, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, направлені до суду.

Як вбачається з Реєстру матеріалів досудового розслідування, про підозру ОСОБА_2 було повідомлено 28.01.2015, тоді як обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 вперше надійшов на адресу суду 26.06.2015, тобто обвинувальний акт в кримінальному провадженні було складено та скеровано до суду в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що повернення обвинувального акту прокуророві має на меті усунення його недоліків - невідповідностей вимогам ст. 291 КПК України, та не тягне за собою відновлення стадії досудового розслідування чи зміни процесуального статусу обвинуваченого.

З приводу доводів сторони захисту щодо неправильності реєстру матеріалів досудового розслідування, з огляду на положення ст. ст. 109, 291, 314 КПК України, такі обставини, навіть при їх виявленні, не є перешкодою для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

При цьому повернення обвинувального акту виключно з формальних підстав не сприятиме виконанню завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, зокрема щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду.

Отже, провадження має бути призначено до судового розгляду.

Інших клопотань сторонами не заявлено.

Оскільки запобіжний захід до ОСОБА_2 на стадії досудового розслідування не застосовано, відповідних клопотань прокурором в підготовчому судовому засіданні не заявлено, правові підстави для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу на стадії судового розгляду відсутні.

Керуючись ст. 214, 314-316 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання захисника - адвоката Назаренка О. О. про повернення обвинувального акту прокурору залишити без задоволення.

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №32014100060000215, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2015, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва з обов'язковою участю прокурора, обвинуваченої та захисника обвинуваченої, на 20 лютого 2017 року о 15-00 год.

На час судового розгляду запобіжний захід до ОСОБА_2 не застосовувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Шапутько