Вирок № 65301097, 10.03.2017, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/18456/15-к

пр. № 1-кп/759/31/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2017 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Новик В.П.

за участю секретарів: Мельник Ю.О., Захарченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12015100080007737 за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мотижин Макарівського району Київської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, має середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 12.12.1983 Чутовським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 117 КК України (в редакції 1960 року) до 5 років позбавлення волі;

- 17.01.1991 Залізничним районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 118, ст. 17, ч. 2 ст. 117, ч.1 ст. 142, ч. 2 ст. 142, ч. 3 ст. 101, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 04.07.2008 Фастівським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 115, ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі;

- 08.10.2012 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 ККУкраїни до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнивсь з місць позбавлення волі 29.01.2015 умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 28 днів,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 та ч. 1 ст. 187 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурори Кравчук С.В., Апреленко О.І., Марунич О.В., Паламарчук Я.А., захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, обвинувачений - ОСОБА_1, інші учасники - потерпілі ОСОБА_7, ОСОБА_8,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 05.08.2015 приблизно о 19 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Чорнобильська, 3, помітив раніше наглядно знайомого ОСОБА_7 В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на повторне відкрите заволодіння майном ОСОБА_7, а саме - його мобільним телефоном, який ОСОБА_7 тримав у руках та грошовими коштами. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 наблизився до ОСОБА_7 та вихопив із його руки мобільний телефон марки «Самсунг», вартістю 500 гривень 00 коп., після чого дістав рукою із кишені штанів ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 120 грн. 00 коп. Після чого з місця вчинення злочину ОСОБА_1 зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 620 гривень 00 коп.

Крім цього, ОСОБА_1 05.10.2015 приблизно о 21 год. 00 хв., перебуваючи поблизу гімназії № 287, що по вул. Чорнобильській в м. Києві, здійснив напад на гр. ОСОБА_8 з метою заволодіння її майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілої шляхом нанесення ОСОБА_8 ударів, від яких остання втратила свідомість, внаслідок чого заволодів її майном. В цей час ОСОБА_1, помітивши, що потерпіла втратила свідомість, маючи умисел на заволодіння її особистим майном, вхопив жіночу сумку потерпілої вартістю 2 000 гривень 00 коп. з її особистими речами, а саме: мобільним телефоном марки «ВQ Singapore», вартістю 2500 гривень, чохлом до мобільного телефону, вартістю 150 гривень, окулярами фірми «Ескада» з оправою чорного кольору, вартістю 2100 гривень, які знаходились в чохлі темного кольору вартістю 200 гривень, гаманцем із грошовими коштами у сумі 1249 гривень, чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 8199 гривень 00 копійок та тілесні ушкодження, які за критерієм тривалості розладу здоров'я належать до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 та ч. 1 ст. 187 КК України, визнав та показав наступне. По епізоду відкритого викрадення майна ОСОБА_7 обвинувачений показав, що 05.08.2015 під вечір він разом із ОСОБА_7 перебував по вул. Чорнобильській, 3 в м. Києві, де відкрито заволодів мобільним телефоном та грошовими коштами у сумі 120 гривень останнього. Вказаним майном розпорядився на власний розсуд. Підтверджує, що в обвинувальному акті вірно зазначено дату, час, місце та спосіб скоєння вищезазначеного злочину. Погоджується, що вартість викраденого ним майна за даним епізодом становить 620 гривень.

По епізоду розбійного нападу на ОСОБА_8 обвинувачений показав, що з потерпілою він познайомився через рубрику знайомств в газеті. 05.10.2015 у вечірній час він разом з потерпілою перебували поблизу гімназії № 287, що по вул. Чорнобильській в м. Києві, де між ними виник конфлікт, в ході якого він наніс потерпілій удари, від яких остання втратила свідомість. В цей час він взяв жіночу сумку потерпілої та почав тікати. Підтверджує, що в обвинувальному акті вірно зазначено дату, час, місце та спосіб скоєння вищезазначеного злочину. Погоджується, що розмір матеріальної шкоди за даним епізодом становить 8199 гривень. З висновком експертизи щодо ступеню тяжкості тілесних ушкоджень погоджується.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї провини, його вина підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами, які суд оцінює як належні та допустимі:

- показаннями свідка ОСОБА_9, відповідно до яких вона в жовтні 2015 року у вечірній час вигулювала свого пса та почула, що кричить жінка, а також побачила як втікав невідомий чоловік. На того чоловіка вона випустила свого пса, наказавши йому «взяти». Пес наздогнав чоловіка, який по дорозі викинув жіночу сумку та кредитні карточки. Вона сказала, щоб той чоловік лягав на землю, тому що дасть псу команду, щоб він його вкусив. За обвинуваченим босоніж бігла жінка середнього віку, яка розповіла, що обвинувачений її вдарив, від чого вона-потерпіла втратила свідомість, прийшовши в себе, почала за ним бігти. Особу, яку вона-свідок затримувала, впізнає - це обвинувачений ОСОБА_1;

- показаннями свідка ОСОБА_10, відповідно до яких він у жовтні 2015 року у вечірній час вигулював собаку по вул. Ірпінській, 10-А в м. Києві та почув крики жінки, яка кликала на допомогу, вона була від нього на відстані приблизно 50 м. В цей час він побачив, що від тієї жінки біжить невідомий чоловік. Він-свідок почав наздоганяти того чоловіка. Однак, останній, побачивши його-свідка, викинув сумку та мобільний телефон. Коли він-свідок наздогнав та затримав на відстані приблизно 50-70 м від даної події того чоловіка, то при останньому вже нічого не було. Він-свідок впізнає, що тією особою, яку він затримав, є саме обвинувачений ОСОБА_1 Затриманий чоловік був тверезий. Затримувати дану особу йому допомагали двоє хлопців та жінка з собакою. Жінка, яка кликала на допомогу, сказала, що її обікрали. Він викликав поліцію;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.10.2015, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_8 повідомила, що 05.10.2015 приблизно о 21 год за адресою: м. Київ, вул. Чорнобильська, 10-а невідомий чоловік вчинив напад з метою заволодіння її майном та заволодів ним (т.1 а.п. 65);

- протоколом огляду місця події від 05.10.2015 за участю потерпілої ОСОБА_8, відповідно до якого встановлено місце вчинення злочину відносно потерпілої ОСОБА_8 - ділянка місцевості біля Київської гімназії № 287 по вул. Чорнобильській, 10-а в м. Києві, на якій знаходиться жіноча сумочка бежевого кольору, яка на момент огляду відкрита, а також на відстані 10 м знаходиться затриманий перехожими громадянами ОСОБА_1 (т.1 а.п. 66-67);

- висновком експерта № 2868 від 28.10.2015, відповідно до якого при судово-медичній експертизі ОСОБА_8 виявлено: лінійні садна - в лобній ділянці по середній лінії, на ліктьовій поверхні правового передпліччя в верхній, середній та нижній третинах, які спричинені тупим предметом внаслідок не менш 4-х травматичних впливів та відносяться за критерієм тривалості розладу здоров'я до легких тілесних ушкоджень (т.1 а.п. 68-70);

- постановою про визнання речових доказів від 07.10.2015 та заявою (розпискою) про отримання потерпілою ОСОБА_8 від слідчого жіночої сумки бежевого кольору, в якій знаходилися: гаманець з грошовими коштами в сумі 1249 гривень, мобільний телефон «ВQ Singapore» в чохлі чорного кольору, окуляри «Ескада» в чохлі темного кольору (т.1 а.п. 76, 72);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.08.2015, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 повідомив, що 05.08.2015 приблизно о 19 год. за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 142 на автостанції «Дачна» невідомий чоловік на ім'я ОСОБА_1 відкрито заволодів його мобільним телефоном марки «Самсунг» білого кольору та грошовими коштами у сумі 120 гривень (т. 1 а.п. 80-82);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.11.2015, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 серед пред'явлених фотознімків впізнала за зовнішніми ознаками обличчя та тілобудовою на фотознімку № 1 особу на ім'я ОСОБА_1, яка 05.08.2015 пограбувала ОСОБА_7 (т. 1 а.п. 86);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.11.2015, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 серед пред'явлених фотознімків впізнала за зовнішніми ознаками обличчя та тілобудовою на фотознімку № 1 особу на ім'я ОСОБА_1, яка 05.08.2015 пограбувала ОСОБА_7 (т. 1 а.п. 87).

Вищенаведені докази суд визнає належними, допустимими та такими, що мають значення у даному кримінальному провадженні. Відтак, суд кладе їх в основу обвинувального вироку і виходячи з позиції ЄСПЛ визнає їх досить переконливими, щоб на підставі їх розумної оцінки визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів за встановлених судом обставин.

Інші досліджені в судовому засіданні письмові докази, а саме: акт судово-медичного дослідження (обстеження) потерпілої ОСОБА_8 № 79 від 16.10.2015 (т. 1 а.п. 71); висновок експерта № 2883 від 09.11.2015 відносно ОСОБА_1 (т. 1 а.п. 73-75); протокол огляду місця події від 06.10.2015 (т. 1 а.п. 77-78); висновок експерта № 1519 від 25.11.2015 (т. 1 а.п. 96-104); протокол отримання зразків для експертизи від 12.10.2015 (т. 1 а.п. 93-94), протокол огляду місця події від 06.08.2015 (т. 1 а. п. 83-85) як не доводять, так і не спростовують вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, у зв'язку з чим суд їх не бере до уваги.

Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилася, стороною обвинувачення надано заяву потерпілої про проведення судового розгляду даного кримінального провадження у її відсутність, оскільки 25.11.2015 вона виїхала за кордон на постійне місце проживання та працевлаштування (т.1 а.п. 108). Зазначене підтверджується копією придбаного авіаквитка Київ-Будапешт на ОСОБА_8 та відкритою візою в країни Шенгенської зони (т. 1 а.п. 111-112).

Потерпілий ОСОБА_7 про дату, час та місце проведення судового розгляду даного кримінального провадження повідомлений належним чином, однак не виявив бажання з'являтися у судові засідання та звертатися до суду з позовними вимогами про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення та стороною захисту в їх сукупності, приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена та кваліфікація його дій вірна: за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно; за ч. 1 ст. 187 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій).

Вирішуючи питання про міру та вид покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує: ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я та сімейний стан, раніше неодноразово судимий, звільнився з місць відбування покарання 29.01.2015 умовно-достроково, під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, а також враховує конкретні обставини, спосіб, обстановку вчинених ним злочинів, його відношення до скоєного.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає: щире каяття, а також стан його здоров'я. Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого - вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів.

Одночасно суд враховує і те, що під час судового розгляду з боку потерпілих будь-яких претензій до обвинуваченого не надходило, цивільних позовів не заявлено.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 181 від 13.09.2016 ОСОБА_1 в період часу, до якого відноситься діяння, в скоєнні яких він на даний час звинувачується, а також на даний час страждає на змішаний розлад особистості. За своїм психічним станом у той період він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. У період часу, до якого відноситься діяння, в якому він підозрюється, не знаходився в стані фізіологічного афекту, а також у будь-якому іншому емоційному стані, який би вплинув на його свідомість та діяльність.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку про необхідність призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій відповідних статей Особливої частини Кримінального кодексу України, застосувавши при призначенні покарання за сукупністю злочинів принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки вважає, що його виправлення та перевиховання не можливо без ізоляції від суспільства. Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Приймаючи до уваги, що вироком Святошинського районного суду м. Києвавід 08.10.2012 ОСОБА_1 засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 29.01.2015 умовно-достроково, невідбутий строк 8 місяців 28 днів та в період умовно-дострокового строку скоїв новий злочин, суд на підставі ст.71 КК України вважає необхідним призначити йому покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком, частково приєднавши не відбуте покарання.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 187 та ч. 2 ст. 186 КК України, за якими призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

Згідно ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за ч. 1 ст. 187 КК України більш суворим за ч. 2 ст. 186 КК України остаточне покарання ОСОБА_1призначити у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

Згідно ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1до призначеного покарання слід частково приєднати не відбуту частину покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) місяць за вироком Святошинського районного суду м. Києвавід 08.10.2012 і остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у виді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 05.10.2015, тобто з моменту його фактичного затримання.

Строк попереднього ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_1, який рахувати з 05.10.2015 до набрання вироком законної сили, зарахувати з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази:

- жіноча сумка бежевого кольору, в якій знаходилися: гаманець з грошовими коштами в сумі 1249 гривень, мобільний телефон «ВQ Singapore» в чохлі чорного кольору, окуляри «Ескада» в чохлі темного кольору, які передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_8, залишити за належністю законному володільцеві;

- годинник, ремінь чорного кольору, чорна сумка із особистими речами обвинуваченого ОСОБА_1, які передано на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Святошинського УП ГУ НП у м. Києві, повернути ОСОБА_1;

- колготи та труси потерпілої ОСОБА_8, які передано на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Святошинського УП ГУ НП у м. Києві, знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Новик В.П.