Рішення № 65299503, 13.03.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11854/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивує тим, що 15 лютого 2011 року у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася донька ОСОБА_3. Між позивачем та ОСОБА_2 шлюб зареєстровано не було, проживали сімєю.

У 2012 році відповідач залишив ОСОБА_1 з дитиною і з цього часу стосунків з сімєю не підтримує, фінансово не допомагає.

На даний час дочка ОСОБА_3 проживає разом з ОСОБА_1, та малолітнім сином позивачки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що із зазначених дій відповідача вбачаються підстави для позбавлення його батьківських прав за ухилення від виконання своїх обовязків по вихованню власної дитини ОСОБА_3.

Позивач не працевлаштована, при цьому має обовязок утримувати обох дітей, оздоровлювати їх, а також брати участь у сплаті житлово-комунальних послуг, які складають більше 2000 гривень на місяць.

Таким чином, належний рівень життя для власної дитини ОСОБА_1 сама не взмозі забезпечити, а тому батько, який здоровий та працездатний, аліменти нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з відповідача не проводиться, батьки на його утриманні не перебувають, зможе сплачувати аліменти у розмірі 2000 гривень, оскільки забезпечується рівність батьків при несенні обовязку утримання дитини.

Враховуючи вищенаведене позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 та стягнути з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі 2000 гривень, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі цього позову.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 лютого 2017 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині позовних вимог про позбавлення батьківських прав залишено без розгляду.

В судове засідання позивач не зявилася, на адресу суду подала заяву про розгляд позовної заяви без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі відповідно до викладених у позовній заяві підстав, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення справи до суду не надходило.

На підставі наведеного суд керуючись ч. 1 ст. 224 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії І-ФМ № 187607 від 21 лютого 2011 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, 15 лютого 2011 року народилася ОСОБА_3, про що в Книзі реєстрації народжень 21 лютого 2011 року зроблено відповідний актовий запис за № 223. Батьками ОСОБА_3 зазначено: батько ОСОБА_2, мати ОСОБА_1.

Згідно наявної у матеріалах справи фотокопії довідки ЖРЕР-5 від 24 жовтня 2016 року № 1326, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, дійсно зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3. Відповідно до вказаної довідки, склад сімї: син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, мати ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, брат ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобовязуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.

За правилами ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд виходить з матеріального становища дитини, яка не має інших доходів, крім утримання батьків.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини справи та аналізуючи наведені вище норми Сімейного кодексу України, а також те, що відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, користуючись рівними правами, на засадах змагальності згідно вимог ст. 10 ЦПК України, виходячи із принципів розумності та справедливості, з урахуванням положень Сімейного кодексу України, суд оцінюючи надані докази, вважає, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, у твердій грошовій сумі, а саме у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 14 листопада 2016 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 166, 180-182,184 СК України, ст.ст. 10, 60, 61, 64, 88, 209, 212, 214-215, 224-228 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_8, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_10, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11) аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_7) у твердій грошовій сумі, а саме в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 14 листопада 2016 року.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в розмір платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_8, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9), судовий збір на користь держави у розмірі 551,20 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_7