Рішення № 65299113, 14.03.2017, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/93/17

Провадження № 2/306/171/17

Рядок статзвіту № 48

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

14.03.2017 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді: Жиганської Н.М.

за участю секретаря: Дешко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей Свалявської РДА про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей Свалявської РДА про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини.

Вимоги про розірвання шлюбу, укладеного 19.11.2005 року, зареєстрованого відділом РАЦС Свалявського РУЮ, актовий запис за № 156 позивачка мотивує тим, що спільне життя з відповідачем погіршилося, між ними втратилися повага та взаємопорозуміння, зявилися різні погляди на сімейне життя та неприязнь один до одного, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Шлюб носить формальний характер, подальше проживання та збереження сімї неможливе, шлюбні відносини припинилися з 2008 року, спільне господарство не ведеться, примирення позивач не бажає, а тому вважає, що шлюб між нею та відповідачем необхідно розірвати. Разом з тим, у позові позивач вказує на те, що від перебування в шлюбі мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та посилається на те, що відповідач неналежним чином виконує свої батьківські обовязки, ухиляється в добровільному порядку від матеріального утримання сина, а тому позивач просить суд стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти у твердій грошовій сумі на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1000,00 (одна тисяча) гривень щомісячно, з моменту звернення до суду та до досягнення ним повноліття. Також просить суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишивши проживати сина з нею (матірю) за адресою: с. Сасівка, вул. Головна, буд. 112, Свалявського району, Закарпатської області та стягнути з відповідача в її користь сплачені судові витрати.

В судове засідання позивачка не зявилася, надавши суду заяву (вх. № 1697 від 14.03.2017 року) про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи, після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище Головнич (а.с. 26).

Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, хоча про час і місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений. про що свідчать зворотні повідомлення про отримання судової повістки з розпискою відповідача (а.с. 20, а.с. 24). Відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (довідка КП Виробниче управління комунального господарства № 45 від 30.01.2017 року, а.с. 17). Про причини неявки суду відповідач не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності не надавав, а тому суд визнає причини неявки ОСОБА_2 неповажними.

В судове засідання представник третьої особи ССД Свалявської РДА ОСОБА_5 не зявилася, надавши суду заяву (вх. № 1698 від 14.03.2017 року) про розгляд справи у відсутності представника, проти заявлених вимог - не заперечує, просить позов задовольнити (а.с. 27).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України - у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що позивач не заперечив щодо заочного розгляду справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних в ній даних чи доказів, провести заочний розгляд справи (у відповідності до ч. 4 ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) та доходить слідуючого висновку.

Згідно ст. 11 ЦПК України- суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог.

ПЛЕНУМ Верховного Суду України у своїй Постанові № 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", п. 10 розяснив, що:

Шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя».

Так, судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 19 листопада 2005 року, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-ФМ № 004480, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Свалявського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис за № 156 від 19.11.2005 року (оригінал свідоцтва про шлюб додано до матеріалів справи (а.с. 8)).

Відповідно до ст. 104 ч.2 СК України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ст. 105 ч.3 СК України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 110 ч.1 СК України - позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обовязки у шлюбі та сімї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обовязками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Таким чином, суд, зясувавши, що проживання спільним подружнім життям та збереження сімї стало неможливим, позивач наполягає на розірванні шлюбу, примирення не бажає, сімя існує формально, збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, суд доходить висновку, що шлюб між позивачем та відповідачем слід розірвати.

Відповідно до ст. 113 СК України особа має право на вибір прізвища після розірвання шлюбу. Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до розділу IV ч. 4.1. ПОРЯДКУ оформлення і видачі паспорту громадянина України (затвердженого Наказом МВС України від 13.04.2012 року за № 320, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 року за № 1089/21401 (із останніми змінами, внесеними згідно з Наказами МВС № 1204 від 01.10.2015 року) - обмін паспорта здійснюється в разі зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові.

Зважаючи на те, що позивачка бажає після розірвання шлюбу відновити своє дошлюбне прізвище - «Головнич», суд вважає, що заявлена позовна вимога є підставною, яку слід задовольнити.

В частині вимоги про стягнення аліментів, судом встановлено, що у сторін у шлюбі народилася дитина син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (копія свідоцтва про народження серії 1-ФМ № 034953, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Свалявського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис за № 150 від 21.07.2006 року (а.с. 9), який проживає разом з матірю ОСОБА_1 (стверджується довідкою про склад сімї, виданою Неліпинською сільською радою 12.01.2017 року за № 69 (а.с. 15)).

Відповідно до ст.ст. 3,18,27 Конвенції про права дитини (ратифікована Постановою ВР України №789 -Х11 від 27.02.1991 року), батьки зобов'язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей … першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного і соціального розвитку дитини.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають із вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до ст. 150 СК України - батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 180 СК України - батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обовязок утримувати дитину є рівною мірою обовязком як матері, так і батька. Причому обовязком є особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, або чи розірвано їх шлюб.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України - мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Законом України "Про Державний бюджет на 2017 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2017 року 1689,00 гривень.

Судом перевірено, що дитина ОСОБА_3, 07.07.2006 року має повних 10 (десять) років.

Згідно ч. 1ст. 184 СК Українизазначено: «якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі».

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України - аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

З огляду на вищенаведене, беручи до уваги те, що позивач ОСОБА_1 вважає достатнім стягнення аліментів з відповідача в сумі 1000,00 грн. на утримання дитини і не заперечує проти цього, зважаючи на те, що батьки в рівній мірі повинні утримувати дітей та враховуючи те, що від відповідача не надійшло ніяких заперечень щодо заявленої вимоги, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 в її користь аліментів на утримання дитини є підставними і підлягають задоволенню. Розмір аліментів на дитину слід визначити в розмірі 1000,00 грн з 18.01.2017 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

В частині позовної вимоги щодо визначення місця проживання дитини, суд при розгляді справи (у відповідності до ст. 212 ч.1 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів) виходить з того, що відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю Організації Обєднаних Націй від 20 листопада 1959 року, - малолітня дитина не повинна, крім випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матірю та доходить висновку, що позовні вимоги про залишення дитини проживати з позивачем (матірю) є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 214 п. 6 ЦПК України - під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В частині позовних вимог щодо стягнення судових витрат за подання позову про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, суд доходить висновку, що у відповідності до ст.88 ч. 1 ЦПК України та п. 35 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" - вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ст. 88 ЦПК України та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Крім того, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" - подані до суду заяви можуть містити кілька самостійних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. Позивачем в заяві заявлено дві вимоги, за кожний з яких сплачено судовий збір.

Позивачкою документально підтверджено оплату судового збору в сумі 640,00 грн. (квитанції № НОМЕР_1 від 17.01.2017 року та № НОМЕР_2 від 18.01.2017 року з призначенням платежу судовий збір за подання позову про розірвання шлюбу) та 640,00 грн. (квитанції № НОМЕР_3 від 17.01.2017 року та № НОМЕР_4 від 18.01.2017 року з призначенням платежу судовий збір за подання позову про визначення місця проживання дитини), а тому в цій частині вимогу слід задовольнити.

Відповідно до ст. 88 ч.3 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" - вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ст. 88 ч.3 ЦПК україни та керуватися тим, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір- як позивач за подання позову про стягнення аліментів, а тому судовий збір слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 в користь держави.

На підставі вищенаведеного, враховуючи встановлені докази в судовому засіданні, суд доходить висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 88, 208, 214, 209, 212, 213, 215, 224-226, 232, 233, 292, 294 ЦПК України, ст.ст. 75, 84, 104, 105, 110, 112, 113, 150, 180, 191, 367 Сімейного кодексу України, суд, -

Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 19 листопада 2005 року, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Свалявського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис за № 156 РОЗІРВАТИ.

Дитину ОСОБА_3, 07 липня 2006 року залишити проживати з позивачем (матірю) ОСОБА_1.

За вибором позивачки відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище - ГОЛОВНИЧ.

Рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили, направити до Свалявського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області для проставлення відмітки в актовому записі про шлюб № 156 складеному 19.11.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Свалявського районного управління юстиції Закарпатської області та для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти у твердій грошовій сумі на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_8 на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1000,00 (одна тисяча) гривень щомісячно, починаючи стягнення з 18 січня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, підлягає до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_9 в користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640,00 грн. за подання позову про розірвання шлюбу.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_9 в користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640,00 грн. за подання позову про визначення місця проживання дитини.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_9 в користь держави (стягувач: Державна судова адміністрація України; одержувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві; код банку отримувача: 820019; р/р № 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 640,00 (шістсот сорок гривень) за подання позову про стягнення аліментів.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його постановив за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга на рішення Свалявського районного суду подається до апеляційного суду Закарпатської області через Свалявський районний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ Н.М.Жиганська