Постанова № 6529798, 16.03.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-7997/09/2570

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2009 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді                                                   Соломко І.І.,

при секретарі                                                   Розмовенко А.О.,

за участю

прокурора                                                                                 Дремлюги С.О.,

представника позивача                     Пригари А.В.,

представника відповідача                                                   Козел Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом прокурора Городянського району в інтересах держави в особі відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області Міністерства праці та соціальної політики України до спільного підприємства «Городянське виробничо-торгівельне об’єднання» про стягнення фінансових санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

10.02.2009 року прокурор Городянського району звернувся до суду в інтересах держави в особі відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівські області з адміністративним позовом до спільного підприємства «Городянське виробничо-торгівельне об’єднання» про стягнення фінансових санкцій та пені загальною сумою 7318 грн. 44 коп., з яких штрафних санкції в сумі 6634 грн. 75 коп. та пені в сумі 683 грн. 70 коп.

В судовому засіданні прокурор позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача позов та його мотиви підтримав повністю посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

          Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала в повному обсязі.

          Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідач повинен установлювати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. 13.02.2008 року до Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області спільним підприємством «Городянське виробничо-торгівельне об’єднання» був поданий звіт про зайнятість працевлаштування інвалідів форми №10-ПІ за 2007 рік, в якому було вказано, що середньоблікова чисельність штатних працівників облікового складу на підприємстві у 2007 році становила 95 осіб, з них середньоблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до діючого законодавства встановлено інвалідність – 4 особи. Відповідно до звіту річний фонд оплати праці штатних працівників за 2007 рік складає – 603,3 тис. грн., а середньорічна заробітна плата штатного працівника – 6635 грн. В результаті перевірки, проведеною прокуратурою Городянського району, встановлено, що, при складанні звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів форми №10-ПІ за 2007 рік бухгалтером спільного підприємства «Городянське виробничо-торгівельне об’єднання» Щербиною Оленою Валентинівною було внесено неправдиві відомості про працевлаштування протягом 12 місяців 2007 року працівника – інваліда Фатикова Марса Борисовича, який в дійсності не працював на даному підприємстві. За даним фактом 23.12.2008 року відносно Щербини О.В. прокуратурою Городянського району було порушено кримінальну справу за частиною 1 статті 366 КК України. По даній справі 28.01.2009 року Городнянським районним судом було винесено вирок, яким Щербину О.В. визнано винною у вчиненні злочину передбаченого частиною 1 статті 358 КК України. Вирок суду набрав законної сили 12.01.2009 року. Таким чином, встановлено,що на підприємстві фактично працювало 3 інваліди.

          Позивач вказав, що відповідач порушив вимоги статей 19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а тому повинен сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 6634,75 грн. та пені в розмірі 683,70 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Встановлено, що спільне підприємство «Городянське виробничо-торгівельне об’єднання» , зареєстровано як юридична особа 15.12.2005 року в Городнянській районній державній адміністрації Чернігівської області. Станом на 13.02.2008 року не виконало норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості одного робочого місця.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частин 2, 3 зазначеної статті Закону роботодавці самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першої цієї статті, та самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42 затверджена форма звітності № 10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкція щодо її заповнення. Згідно пункту 3.1. Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до пункту 3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 1442/11722. За таким же правилом визначається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, а підприємства на яких працює від 8 до 15 осіб - у розмірі половини середньої річної заробітної плати (частина 1 статі 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).

Згідно розрахунку позивача сума адміністративно господарських санкцій становить 6634,75 грн. Адміністративно-господарські санкції відповідач повинен був розрахувати і сплатити самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення норматив, однак до цього часу сума заборгованості до Державного бюджету сплачена не була.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що її використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 року, Порядку нарахування пені та її сплати затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 223 від 15.05.2007 року передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції тягне собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

На підстави вище вказаного на суму заборгованості була нарахована пеня в сумі 683,70 грн.

Відповідно до пункту 30 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від сплати державного мита звільняються Генеральна прокуратура України та її органи - за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави . Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача витрат по справі та сплати державного мита задоволенню не підлягають.

За наведених обставин, позов підтверджений належними та допустимими доказами і підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 9,69-71,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Позов прокурора Городянського району в інтересах держави в особі відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області Міністерства праці та соціальної політики України до спільного підприємства «Городянське виробничо-торгівельне об’єднання» задовольнити частково.

Стягнути з спільного підприємства «Городянське виробничо-торгівельне об’єднання» в дохід Державного бюджету України ( одержувач – Державний бюджет Городянського району, р/р 31219230700101, банк одержувача ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДОПОУ 21406290), 7318 (сім тисяч триста вісімнадцять) грн. 44 коп., з яких штрафних санкції в сумі 6634 ( шість тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 75 коп. та пені в сумі 683 (шістсот вісімдесят три) грн. 70 коп.

В іншій частині позову – відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                               підпис                               І.І.Соломко

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                 І.І.Соломко

Постанова суду від 16.03.2009 року не набрала законної сили.

Суддя                                                                                 І.І.Соломко

Дата складання та підписання повного тексту постанови – 19.03.2009 року.