Ухвала суду № 65297032, 13.03.2017, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/3684/15-ц

Номер провадження 2/570/57/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2017 р.

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

при секретарі: Птюшинська І.В.

з участю представників сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ "Альфа-Банк" про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання недійсним Кредитного договору та додатків до нього, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа № 570/3684/15-ц за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК».

Представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог від 03.02.2017 року та просить проводити розгляд справи з урахуванням поданої заяви.

Позивачка, згідно поданої заяви, підтримує дії свого представника.

Представник відповідача вважає, що подана заява від 03.02.2017 року про збільшення позовних вимог такою не є. Адже представник позивача заявляє нові позовні вимоги, змінює підставу та предмет позову. Дана заява не містить однорідних позовних вимог за позовом одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів; або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача, в контексті положень ч. 1 ст. 126 Цивільного процесуального кодексу України. Правове обгрунтування своєї позиції виклав у запереченнях. Просить суд відмовити у прийнятті даної заяви.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що наявні підстави для повернення заяви про збільшення позовних вимог від 03.02.2017 року, подану представником позивачки.

Як встановлено в судовому засіданні, в провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа № 570/3684/15-ц за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК».

Позивачка просить суд постановити рішення:

1) про захист порушеного права споживача фінансових послуг;

2) про визнання недійсними кредитного договору № 1701/0807/71-020, укладеного 15 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_3 (а.с. 63-67);

3) про визнання недійсною Додаткової угоди № 1 від 20 серпня 2007 року до кредитного договору № 1701/0807/71-020, укладеного 15 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_3 (а.с. 12);

4) про визнання недійсним Договору про внесення змін та доповнень № 2 від 26 січня 2009 року до кредитного договору № 1701/0807/71-020, укладеного 15 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_3 (а.с. 13);

5) про визнання недійсним Договору про внесення змін та доповнень № 3 від 24 квітня 2009 року до кредитного договору № 1701/0807/71-020, укладеного 15 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_3;

6) та про застосування правових наслідків недійсності правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України особи, які беруть участь у справі, мають право подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.

До Рівненського районного суду Рівненської області надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, датована 03.02.2017 року, у якій позивачка просить суд:

- залучити до участі у вищезгаданій цивільній справі як третю особу на стороні відповідача (ПАТ «АЛЬФА-БАНК»), яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Публічне акціонерне товариство «ОМЕГА БАНК», як правонаступника Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»;

- залучити як третю особу на стороні відповідача (ПАТ «АЛЬФА-БАНК»), яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»;

- визнати частково недійсним Договір купівлі-продажу праві вимоги, укладений 15 червня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Публічним акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК», посвідчений 15 червня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 937 (а.с. 18-24), в частині відступлення права вимоги до Позивача за кредитним договором № 1701/0807/71-020, укладеним 15 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_3, та забезпечувальним - Іпотечним договором № 1701/0807/71-020-2-1, укладеним 15 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_3 (а.с. 25, 71-72), посвідченим 15 серпня 2007 року приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованим в реєстрі нотаріуса за р№ 1906.

На думку суду, подана заява про збільшення позовних вимог не є заявою про збільшення розміру позовних вимог в розумінні ч. 2 ст. 31 ЦПК України, а є по суті новим позовом, який позивака може подати до суду окремим позовом.

На думку суду, подана заява про збільшення позовних вимог не містить однорідних позовних вимог за позовом одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; чи до різних відповідачів; або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача в контексті положень ч. 1 ст. 126 Цивільного процесуального кодексу України.

Частиною 2 ст. 31 ЦПК України визначено, що до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підставу позову, а відповідач пред'явити зустрічний позов.

До елементів (складових частин) позову належать його предмет, підстава та зміст. Вони обов'язково повинні бути відображені в позовній заяві.

Предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Предмет позову характеризується певним змістом, а в багатьох випадках - і окремим об'єктом.

Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК) і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування (п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК).

При цьому цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій відповідача ці відносини стали спірними. В свою чергу, від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору.

Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру. Однак позивач для обґрунтування своїх вимог завжди повинен наводити повний комплекс фактів.

Зміст позову - це частина позову, яка відображає вид судового захисту, а саме - звернену до суду вимогу про здійснення певних дій, пов'язаних із застосуванням конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права.

Виділення змісту позову як вимоги позивача, спрямованої до суду, про здійснення певних дій має важливе практичне значення.

Зміст позову допомагає визначити підвідомчість цієї справи суду, а також встановити межі дослідження справи в судовому засіданні і ухвалити конкретне, повне і доступне рішення, що є підставою для швидкого і правильного відновлення порушеного права.

Всі елементи позову перебувають між собою в тісному зв'язку.

Так, певні юридичні факти, які підтверджують суб'єктивне матеріальне право і є підставою позову, визначають юридичну природу матеріально-правових вимог, що становлять предмет позову. Водночас матеріально-правова вимога визначає процесуальну форму захисту, тобто змісту позову.

Отже, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а також факти, що підтверджують ці обставини.

Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто факти, які зумовлюють певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин.

Представник позивачки шляхом подання заяви від 03.02.2017 року про збільшення позовних вимог первісної позовної заяви по-суті пред'явив позов до Публічного акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» про визнання частково недійсними інших договорів (правочинів), та з інших підстав.

З цього випливає, що заявлені вимоги є новими і, відповідно, такий позов повинен розглядатися самостійно, і не може бути пред'явлений в порядку збільшення позовних вимог у відповідності з положеннями ст. 31 ЦПК України.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вищезгаданих рішеннях Європейського суду з прав людини зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Виходячи з наведеного суд важає, що заява про збільшення позовних вимог від 03.02.2017 року повинна бути повернута стороні, яка її подала, оскільки вона по суті є новим позовом, який може бути поданий позивачкою до суду з дотриманням норм Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі повернення заяви. Отже, позивачці слід повернути сплачені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 27, 31, 209 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_3 про збільшеня позовних вимог в цивільній справі № 570/3684/15-ц, подану 03.02.2017 року представником позивачки ОСОБА_1 повернути ОСОБА_1.

Повернути ОСОБА_3 сплачений судовий збір в сумі 640 грн., що був сплачений 02.02.2017 року через ПАТ АБ «Укргазбанк», відділення № 116/17 згідно реквізитів квитанції (номер квитанції не зазначається через неможливість чітко розірбати номер квитанції: перша цифра «2», друга та третя нерозбірлива, наступні «7354», остання - нерозбірлива).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Красовський О.О.