Рішення № 65294951, 02.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/825/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів: Громіка Р.Д.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Томашевській К.В.,

за участю: позивача ОСОБА_3, перекладача ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Білгород Дністровського районного суду Одеської області від 03 листопада 2016 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И Л А:

10 серпня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 07.06.2014 року померла мати ОСОБА_3 ОСОБА_7. Після її смерті відкрилась спадщина, зокрема у вигляді:

- земельної ділянки площею 4,22 га, яка розташована па території Петрівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області;

- житлового будинку по вулиці Миру (колишня Леніна),56 в с. Петрівка Білгород-Дністровського району Одеської області.

Між тим, після смерті 07.06.2014 року ОСОБА_7 її син ОСОБА_3 не встиг в шестимісячний термін звернутися до нотаріальної контори за оформленням та отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом.

При зверненні до нотаріальної контори ОСОБА_3 було в письмовій формі відмовлено у зв'язку із пропуском шестимісячного терміну, що встановлений ст.1270 ЦК України, запропоновано звернутися до суду.

На підставі зазначеного ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом та просив його задовольнити у повному обсязі.

Рішенням Білгород Дністровського районного суду Одеської області від 03 листопада 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 та заперечення на апеляцію відповідача ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відмовляючи у задоволені позову про надання додаткового строку для прийняття спадщини, суд першої інстанції виходив із того, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини без поважної причини, не надавши з його представником допустимих та належних доказів щодо їх поважності.

Колегія не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються правилами Книги Шостої: Спадкове право, глава 84 ЦК України.

Матеріалам справи встановлено, що 07.06.2014 року померла ОСОБА_7. Спадкодавцю ОСОБА_7 на праві власності належали: земельна ділянка площею 4,22 га, яка розташована на території Петрівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області; житловий будинок по вул.Миру (колишня Леніна), 56 с. Петрівка Білгород-Дністровського району Одеської області.

У спадкодавця ОСОБА_7 спадкоємцями першої черги є ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

29.09.2009 року ОСОБА_7 було складено заповіт, відповідно до якого вона заповіла все своє майно доньці ОСОБА_5.

В підтвердження доводів своєї апеляційної скарги позивач посилався на те, що після смерті його матері відповідачка повідомила, що всі документи, що стосуються майна спадкодавця, знаходяться у неї та вона здійснить всі необхідні дії щодо переоформлення на себе та на ОСОБА_3 всього нерухомого майна, яке залишилося після смерті матері.

Внаслідок відсутності звязку з сестрою, позивач звернувся до Всеукраїнвської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих» Одеська обласна організація з проханням допомоги у оформленні спадщини.

26.07.2016 року з відповіді Білгород-Дістровської районної державної нотаріальної контори позивачу стало відомо, що саме в цій нотаріальній конторі відкрита спадкова справа щодо спадкового майна ОСОБА_7, яка померла 07.06.2014 року, також позивачу стало відомо, що про свої права на спадкове майно після смерті ОСОБА_7М заявила відповідач ОСОБА_5 та отримала свідоцтва про вступ у спадщину.

Крім того, позивач просив врахувати, що він хвора людина, є інвалідом 3-ї групи, є неграмотним та юридично необізнаним, що стало підставою невчасного звернення ним до нотаріуса.

Перевіряючи матеріали справи і аналізуючи висновок суду, колегія приймає до уваги вимоги матеріального права, а також роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», які надані судам за наслідками узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування (постанова Вищого спеціалізованого суду України від 01.03.2013року).

У відповідності з вимогами ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1269 ЦК України врегульовано порядок подання заяви про прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України визначено строки для прийняття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України передбачені наслідки пропущення строку для прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку встановленого ст. 1270 цього кодексу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

При вирішенні питання про надання позивачу додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, колегія не бере за основу доводи позивача про його необізнанність щодо строків подачі заяви, хворобу, оскільки такі доводи за роз'ясненнями, які містяться в роз'ясненнях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не дають підстав для поновлення строку.

Між тим, сукупність доказів і доводів, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, а саме, відсутність у нього документів про смерть спадкодавця (які він сам, не розуміючи наслідків своїх дій, а також наслідків поведінки рідної сестри, яка відмовилася повернути документи), та те, що ОСОБА_5 протягом тривалого часу не надавала відомостей щодо оформлення спадщини, дають підставу для задоволення позовних вимог позивача, надання йому додаткового строку для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, ОСОБА_7, яка померла 07.06.2014 року.

Враховуючи, що суд першої інстанції не дав належної оцінки доказам, що зібрані по справі, вимогам матеріального права, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення про задоволення позову ОСОБА_3 у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, рішення Білгород Дністровського районного суду Одеської області від 03 листопада 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, яка померла 07.06.2014 року, терміном на 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак воно може бути оскаржене у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. Драгомерецький

ОСОБА_9

ОСОБА_2