Ухвала суду № 65294740, 14.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 296/7/12-к Головуючий у І інстанції Скрипка О.В.Провадження № 11-кп/780/311/17 Доповідач у 2 інстанції Гриненко О. І.Категорія 23 14.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

14 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Гриненка О.І.,

суддів - Семенцова Ю.В., Дриги А.М.,

за участю:

засудженого - ОСОБА_2,

секретаря судових засідань - Коломиченко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 28 вересня 2016 року, якою залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 15 січня 2013 року, винесеної щодо ОСОБА_4, та вироку Корольовського районного суду м. Житомира від 18 лютого 2014 року, ухваленого відносно ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 18 лютого 2014 року ОСОБА_2 визнано винним за ч.5 ст.191 КК України та призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на 2 роки, з конфіскацією 1/2 майна, яке є власністю ОСОБА_2 Цим же вироком ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.27, ч.2 ст.366, ч.2 ст.366, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України та звільнений від покарання на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. Також, зазначеним вироком суду провадження в справі в частині обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст.364 КК України на підставі ч.2 ст.6 КПК України (в редакції 1960 року), ст.5 КК України закрито у зв'язку з декриміналізацією злочинного діяння.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 03 липня 2014 року вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 18 лютого 2014 року, ухвалений відносно ОСОБА_2 змінено в частині призначеного покарання: застосовано ст.75 КК України та звільнено ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом першої інстанції за ч.5 ст.191 КК України, з випробуванням та іспитовим строком на два роки з покладенням відповідних обов'язків, згідно із ст. 76 КК України.

При цьому, постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 15 січня 2013 року в частині обвинувачення іншого підсудного - ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України кримінальну справу закрито на підставі п.8 ст.6 КПК України (в редакції 1960 року) у зв'язку зі смертю підсудного.

У квітні 2016 року засуджений ОСОБА_2 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 15 січня 2013 року, винесеної щодо ОСОБА_4, та вироку Корольовського районного суду м. Житомира від 18 лютого 2014 року, ухваленого відносно ОСОБА_2 На думку засудженого, нововиявленими є ті обставини, що під час досудового слідства та тривалого судового розгляду кримінальної справи він та підсудний ОСОБА_4 послідовно не визнавали себе винними у вчинені інкримінованих їм злочинів та давали детальні показання про непричетність до вчинення будь-яких злочинів. Зокрема, ОСОБА_4 у травні 2011 року звертався до суду першої інстанції з письмовим клопотанням про закриття відносно нього кримінальної справи за відсутністю в його діях складу інкримінованих злочинів, однак зазначене клопотання судом вирішено не було. Крім того, у своїй заяві про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, ОСОБА_2 посилається на порушення КПК України, які, на його думку, допустив суд першої інстанції, відмовивши йому у прийнятті апеляційної скарги на постанову про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_4 з нереабілітуючих підстав. Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 28 вересня 2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Корольовського районного суду м. Житомира від 18 лютого 2014 року, ухваленого відносно ОСОБА_2, та постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 15 січня 2013 року про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_4 - залишено без задоволення. Як зазначив у своєму рішенні суд першої інстанції, жодна із підстав, зазначених у заяві ОСОБА_2, не є нововиявленою в розумінні ч.2 ст.459 КПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, засуджений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 28 вересня 2016 року та прийняти нову ухвалу, якою скасувати вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 18 лютого 2014 року та постанову цього ж суду від 15 січня 2013 року про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_4 На обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на те, що постанова Корольовського районного суду м. Житомира від 15 січня 2013 року про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за нереабілітуючих підстав є нічим іншим, як штучним створенням доказів його винуватості у вчиненні інкримінованих злочинів. Крім того, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі стверджує про те, що зазначені в його заяві про перегляд судових рішень обставини є нововиявленими.

Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Ст. 460 КПК України передбачено право учасників судового провадження на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили. Частиною 2 ст.459 зазначеного Кодексу визначений перелік обставин, що визнаються нововиявленими та є підставами для перегляду судових рішень.

Як вбачається з матеріалів провадження, судом першої інстанції при розгляді заяви ОСОБА_2 про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами було дотримано вимоги Глави 34 КПК України, При цьому, судом було заслухано самого заявника, перевірено доводи його заяви та прийнято судове рішення, передбачене ст.467 КПК України. Будь-яких порушень процесуального закону при розгляді заяви ОСОБА_2 колегією суддів не встановлено.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування вироку Корольовського районного суду м. Житомира від 18 лютого 2014 року, ухваленого відносно ОСОБА_2, та постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 15 січня 2013 року про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_4 на підставі п.8 ст.6 КПК України (в редакції 1960 року), так як обставини, на які посилається засуджений у своїй заяві, не є нововиявленими в розумінні ч.2 ст.459 КПК України.

Більше того, вказані обставини були предметом перевірки та отримали відповідну оцінку як судом першої інстанції при постановленні вироку щодо ОСОБА_2, так і при перегляді цього ж вироку судом апеляційної інстанції за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_2 та його захисника.

Посилання заявника на те, що постанова Корольовського районного суду м. Житомира від 15 січня 2013 року про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_4 у зв'язку з його смертю, тобто за нереабілітуючих підстав, є штучним створенням доказів його (ОСОБА_2.) винуватості у вчиненні інкримінованих йому злочинів, є неспроможними. Як вбачається зі змісту постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 15 січня 2013 року, закриваючи кримінальну справу на підставі п.8 ст.6 КПК України (в редакції 1960 року), суд першої інстанції питання винуватості ОСОБА_2 взагалі не вирішував та у вироку Корольовського районного суду м. Житомира від 18 лютого 2014 року на вказану постанову, як на підтвердження вини ОСОБА_2 не посилався.

Також, на думку колегії суддів, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що окрема думка судді Апеляційного суду Житомирської області, висловлена ним при прийнятті рішення за результатами розгляду апеляцій засудженого та його захисника, не є нововиявленою обставиною та підставою для скасування судових рішень, про які ставить питання ОСОБА_2 у своїй заяві. Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала Корольовського районного суду м. Житомира від 28 вересня 2016 року є законною, обґрунтованою та вмотивованою, правових підстав для її скасування з підстав, зазначених в апеляційній скарзі ОСОБА_2, не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 28 вересня 2016 року, якою залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 про перегляд постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 15 січня 2013 року та вироку Корольовського районного суду м. Житомира від 18 лютого 2014 року за нововиявленими обставинами - залишити без змін.

Судді:

_______ ___ _______

Гриненко О.І. Семенцов Ю.В. Дрига А.М.