Ухвала суду № 65288117, 14.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

14 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/2474/15

Категорія: 8.3.6 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення .-,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року ОСОБА_2 ( далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з позовом до Баштанської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2015 року №16-17 про нарахування йому транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Баштанська ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Баштанської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

15 червня 2015 року Баштанської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області винесено податкове повідомлення-рішення №16-17, яким ОСОБА_2 визначено податкове зобов'язання зі сплати транспортного податку у розмірі 25 000 грн.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автомобіль Land Rover модель «Range Rover» універсал-В легковий, номерний знак НОМЕР_1, 2005 року випуску, має об'єм двигуна 4197см3.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що належний позивачеві легковий автомобіль Land Rover модель «Range Rover» використовується в Україні з 2005 року, тобто строк його експлуатації перевищує п'ять років, а отже він не може бути об'єктом оподаткування в розумінні пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та Податкового кодексу України.

В апеляційній скарзі вказується на те, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апелянтом ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року та ухвалення нової постанови, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з таким доводом апелянта з огляду на наступне.

Згідно пп.267.1.1 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п.267.2 ст.267 Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 см3.

Відповідно до пп.267.3.1 п.267.3 ст.267 Кодексу базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. (п.267.4 Кодексу)

Як вбачається з матеріалів справи, а саме відповідно до довідки УДАЇ УМВС України в Миколаївській області автомобіль Land Rover, номерний знак НОМЕР_1, вперше зареєстровано на території України 26 липня 2005 року. Згідно баз даних Державтоінспекції МВС України зазначений транспортний засіб з моменту першої реєстрації на території України було перереєстровано три рази в зв'язку з зміною власника транспортного засобу.

Відповідно до рішення Вищого адміністративного суду України від 04 липня 2016 року у справі № К/800/14632/16 транспортний засіб зареєстрований до 31 грудня 2010 року станом на 2015 рік вже не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 267 ПК України.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності прийняття Податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки згідно наявних в матеріалах справи первинних документів на автомобіль позивача Land Rover модель «Range Rover», а саме згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що даний автомобіль 2005 року випуску, таким чином колегія суддів вважає, що згідно діючого на час виникнення правовідносин законодавства даний транспортний засіб не є об'єктом оподаткування в розумінні пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України.

06 березня 2017 року на адресу Одеського апеляційного адміністративного суду Снігурівський районний відділ державної реєстрації акту цивільного стану ГТУЮ у Миколаївській області, відповідно до запиту №814/2474/15/7070/17 від 23 лютого 2017 року щодо витребування актового запису, направив копію актового запису про смерть ОСОБА_2 №8 від 06 серпня 2015 року.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України норм суд закриває провадження у справі, зокрема, у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Відповідно до вимог п. 266.8.1 ч. 266.8 ст.266 Податкового кодексу України у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване податкове зобов'язання на суму 25 000 грн. прийнято податковим органом щодо конкретної фізичної особи ОСОБА_2, таким чином відповідно до вимог п.266.8.1 ч.266.8 ст.266 Податкового кодексу у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування (автомобіль) від однієї особи до іншої, податкові зобов'язання до даної особи виникнуть з 1 січня наступного року.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Водночас, в силу вимог ч. 2 ст. 203 КАС України якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право зокрема визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що при винесенні оскаржуваної постанови від 23 вересня 2015 року суду першої інстанції не могло бути відомо про смерть позивача по справі, оскільки відповідно до клопотання представника позивача ОСОБА_3 вбачається, що в день винесення рішення, 23 вересня 2015 року, позивач, в особі представника, просить розгляд справи здійснити за його відсутності, в порядку письмового провадження. /а.с.45/

Отже, за наявності підстав для закриття провадження у справі, якщо такі виникли після прийняття рішення судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції повинен перевірити законність та обґрунтованість такого рішення, тобто надати йому правову оцінку і, залежно від цього, або визнати його нечинним (якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення), або скасувати таке рішення (у разі його незаконності та необґрунтованості) і закрити провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що підстави для закриття провадження у справі виникли після винесення рішення судом першої інстанції, а також дійшла висновку про законність та обґрунтованість постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції визнати нечинною, та провадження у справі закрити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України (у зв'язку зі смертю позивача).

Керуючись ст.ст. 157, 159, 160, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року - визнати нечинною.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв