Ухвала суду № 65288030, 13.03.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

13 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенди О.В.,

суддів: Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за його позовом до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, третя особа - ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 8 грудня 2016 року відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зменшення розміру судового збору та відстрочення його сплати і, керуючись пунктом 1 частини третьої статті 108, статтею 214 Кодексу адміністративного судочинства України, повернув касаційну скаргу заявнику.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд у зв'язку з неоднаковим застосуванням статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», посилаючись на те, що суд касаційної інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про зменшення розміру та відстрочення сплати судового збору.

На обґрунтування заяви додано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2016 року та низку ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судами касаційної інстанції вказаної норми права.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм права, оскільки вирішення суддею питання про можливість відстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати в кожній конкретній справі залежить від наведених у клопотанні обставин, підтверджених відповідними засобами доказування.

Так, з наданих для порівняння ухвал вбачається, що в цих справах суди встановили підстави для відстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення позивачів від його сплати, оскільки ними надано відповідні документи, які підтверджують викладені обставини щодо неможливості його сплатити.

Тоді як в оскаржуваній ухвалі суд виходив із того, що клопотання позивача не свідчить про наявність підстав для такого.

Обговоривши доводи заяви та дослідивши додані до неї матеріали, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що подана заява є необґрунтованою та її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, третя особа - ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 грудня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. КривендаСудді: М.І. Гриців О.Б. Прокопенко