Ухвала суду № 65287176, 28.02.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

28 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенди О.В.,

суддів: Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., -

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області, третя особа - дочірнє підприємство «Кіровоградстальмонтаж» закритого акціонерного товариства «Науково-дослідне виробниче підприємство «Криворіжстальконструкція», про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 листопада 2015 року позов задоволено.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 24 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про відмову у задоволенні позову.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 жовтня 2016 року постанову суду апеляційної інстанції залишив без змін.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до частини другої статті 239-2 КАС ухвалою судді Верховного Суду України від 18 січня 2017 року заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків до 20 лютого 2017 року.

У визначений судом строк заявник усунув недоліки заяви.

На обґрунтування заяви додано копії постанов Верховного Суду України від 10 лютого і 25 жовтня 2016 року (№№ 21-5432а15, 21-1138а16 відповідно) - на підтвердження невідповідності оскаржуваного судового рішення викладеному у цих постановах висновку.

Однак аналіз судового рішення, про перегляд якого подано заяву, та постанов, які додані на обґрунтування заяви, не підтверджує невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Так у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року міститься висновок, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_600502/ed_2015_03_02/pravo1/T178800.html?pravo=1> (далі - Закон № 1788-ХІІ) має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, у якому працювала особа зі шкідливими і важкими умовами праці. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.

У постанові від 10 лютого 2016 року Верховний Суд України зазначив, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

У рішенні, про перегляд якого подано заяву, Вищий адміністартивний суд України погодився з рішенням суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову щодо призначення ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах, з огляду на те, що стаж роботи на посаді є недостатнім для призначення пенсії відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ, крім того не надано документального підтвердження його зайнятості за відповідною професією за результатами атестації умов праці.

Отже, рішення, про перегляд якого подано заяву, не суперечить викладеному у постановах Верховного Суду України висновку, наведені в заяві ОСОБА_2 доводи фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області, третя особа - дочірнє підприємство «Кіровоградстальмонтаж» закритого акціонерного товариства «Науково-дослідне виробниче підприємство «Криворіжстальконструкція», про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 жовтня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда

Судді: О.Б. Прокопенко

І.Л. Самсін