Постанова № 65285729, 07.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 р. Справа № 820/4847/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2016р. по справі № 820/4847/16

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини польової пошти В6250 , Міністерства оборони України третя особа Військова частина польова пошта В2950

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень позову просить суд: визнати наказ Міністерства оборони України від 31.12.2014 №856 в частині призначення ОСОБА_1 командиром протитанкового артилерійського взводу 24 окремого штурмового батальйону Сухопутних військ Збройних Сил України - протиправним; наказ Міністерства оборони України від 31.12.2014 №856 в частині призначення ОСОБА_1 командиром протитанкового артилерійського взводу 24 окремого штурмового батальйону Сухопутних військ Збройних Сил України - скасувати; визнати протиправною бездіяльність військової частини А0501 п/п В6250 щодо утримання ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України за відсутності на те правової підстави; зобов'язати військову частину А0501 п/п В6250 звільнити ОСОБА_1 з військової служби у запас.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства оборони України від 31.12.2014 № 856 в частині призначення ОСОБА_1 командиром протитанкового артилерійського взводу 24 окремого штурмового батальйону Сухопутних військ Збройних Сил України.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 був призваний до лав Збройних Сил України по мобілізації під час третьої хвилі. Відповідно до положень діючого законодавства України позивач мав бути звільнений з лав Збройних Сил України у запас, проте наказом командира військової частини п/п В2950 СВ ЗС України ОСОБА_1 не було звільнено з військової служби. Позивач неодноразово звертався із рапортом до командира військової частини В6250 про звільнення з військової служби, проте жодної вмотивованої відповіді так отримано і не було. Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини польова пошта В6250, Міністерства оборони України, третя особа - військова частина польова пошта В2950, про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Зобов'язано військову частину польова пошта В6250 звільнити ОСОБА_1 з військової служби у запас.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнено на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) сплачену суму судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань військової частини польова пошта В6250 (смт. Клугіно-Башкіровка, Чугуївський район, Харківська область, 63505, код 24976272).

Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції в частині відмову у задоволенні позову незаконною та необґрунтованою у зв"язку з неповним з"ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів зауважує, що оскільки судове рішення щодо задоволення частини позовних вимог жодною із сторін не оскаржуються, то згідно із положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України воно не підлягає апеляційному перегляду

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач підлягає звільненню із лав Збройних Сил України у запас, а тому позовні вимоги в частині зобов'язати військової частини польова пошта В6250 звільнити ОСОБА_1 з військової служби у запас підлягають задоволенню. В іншій частині судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позову.

Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України №607/2014 "Про часткову мобілізацію" від 21.07.2014 був призваний до лав Збройних Сил України по мобілізації на особливий період.

Наказом Міністерства оборони України від 06.08.2014 №38 старшого сержанта ОСОБА_1 призначено командиром гранатометного відділення стрілецької роти ВОС-102182А.

Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 31.12.2014 № 856 старшого сержанта ОСОБА_1 увільнено з посади командира гармати протитанкового артилерійського взводу 24 окремого штурмового батальйону Сухопутних військ Збройних Сил України та прийнято на військову службу за контрактом та призначено командиром протитанкового артилерійського взводу 24 окремого штурмового батальйону Сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС - 0304003.

В подальшому позивач проходив військову службу у військовій частині - польова пошта В0927.

Також судом встановлено, що Указом Президента України від 12.06.2015 №328/2015 "Про звільнення з військової служби військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року № 607 "Про часткову мобілізацію" постановлено провести у липні - вересні 2015 року звільнення з військової служби військовослужбовців, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року № 607 "Про часткову мобілізацію", крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач бажання продовжувати військову службу не висловив, проте із лав Збройних Сил України звільнено його так і не було.

Наказом командира військової частини польова пошта В0927 від 25.12.2015 №337 молодшого лейтенанта ОСОБА_1, командира механізованої роти механізованого батальйону військової частини - польова пошта В0927, згідно наказу командира військової частини А1314 від 15.12.2015 №135 увільнено від займаної посади та направлено для подальшого проходження військової служби в розпорядження командира військової частини польова пошта В6250.

Як вбачається із матеріалів справи, наказом командира військової частини польової пошти В6250 від 11.01.2016 №5 молодшого лейтенанта ОСОБА_1, ТВП начальника розвідки зараховано до складу сил та засобів оперативного тактичного угрупування "Луганськ".

Відповідно до довідки військової частини польова пошта В6250 молодший лейтенант ОСОБА_1 у період з 11.01.2016 по 03.05.2016 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції та території Донецької та Луганської областей.

07.07.2016 ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини польової пошти В6250 із рапортом про звільнення у запас із лав Збройних Сил України на підставі Указу Президента України №207/2016 від 24.07.2016.

Листом від 28.07.2016 №13/302 ОСОБА_1 надано відповідь на його рапорт про звільнення, відповідно до якої зазначено, що у зв'язку із відсутністю в особовій справі відомостей щодо дати призову та терміну проходження військової служби за контрактом, військовою частиною було направлено запит командиру військової частини польова пошта В2950, з метою отримання документів, що підтверджують чи спростовують періоди проходження служби та їх статус.

Як вбачається з матеріалів справи, звільнено позивача із лав Збройних Сил України за його рапортом не було.

Відповідно до виписки із історії хвороби №4506 Полтавського військового госпіталю, ОСОБА_1 перебував на лікуванні у період з 02.12.2015 по 23.12.2015. Згідно із висновками військової-лікарської комісії, ОСОБА_1 є обмежено придатним до військової служби. ( а.с. 130 )

Як вбачається із підпункту "б" пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 або 3 цієї частини за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу.

Таким чином, враховуючи, Укази Президента України "Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період" та те, що ОСОБА_1 є обмежено придатним до військової служби, та з огляду на відсутність у ОСОБА_1 згоди на подальше проходження військової служби у розумінні Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", суд дійшов висновку, про те, що позивач підлягає звільненню із лав Збройних Сил України у запас, а тому позовні вимоги в частині зобов'язати військової частини польова пошта В6250 звільнити ОСОБА_1 з військової служби у запас підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини А0501 п/п В6250 щодо утримання ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України за відсутності на те правової підстави колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушених прав позивача є його звільнення з військової служби у запас.

Згідно зі ст.. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Ці конституційні норми деталізуються в положеннях багатьох законодавчих актів, зокрема в ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої кожна особа має право в прядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Кодекс адміністративного судочинства України закріплює, як єдину підставу звернення до адміністративного суду, суб'єктивне ставлення особи до рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З аналізу свідчить, що фактично для звернення до суду необхідною і достатньою умовою є переконання особи в тому, що її право порушено.

Такі особливості процесуального закону зумовлює насамперед публічний характер відносин, які породили той чи інший правовий спір, винесений на розгляд адміністративного суду.

У публічно-правових відносинах, на відміну від приватно-правових, один суб'єкт завжди має владні повноваження щодо інших суб'єктів, які законом зобов'язані виконувати рішення та не перешкоджати діям цього владного суб'єкта.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС , завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Закріплюючи в положеннях ст. 55 Конституції України для кожного гарантії права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, держава на найвищому законодавчому рівні гарантує можливість оскарження будь-яких дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Це положення деталізується у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист псих вони просять.

З аналізу викладеного вбачається, що неправомірні дії владного суб'єкта як такі вже завдають шкоди суспільним відносинам, так само як і порушують право особи на свободу від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, за відсутності більш ефективного способу захисту та наявності самого порушення визнання дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними є належним способом захисту порушеного права.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відмова у задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність військової частини А0501п/п В6250 щодо утримання позивача у складі Збройних Сил України порушує законні права та інтереси, а тому є протиправною.

З огляду на вищевикладене, постанова Харківського окружного адміністративного суду підлягає зміні в частині відмови в задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності військової частини А0501-п/п В6250 щодо утримання ОСОБА_1 у складі Збройних Сил країни за відсутності на те правової підстави.

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2016р. по справі № 820/4847/16 змінити в частині відмови у задоволенні позовної вимоги вимоги про визнання протиправною бездіяльність військової частини А0501 п/п В6250 щодо утримання ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України за відсутності на те правової підстави шляхом задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність військової частини А0501п/п В6250 щодо утримання ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України за відсутності на те правової підстави.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Калитка О.М. Калиновський В.А. Повний текст постанови виготовлений 13.03.2017 р.