Ухвала суду № 65285275, 06.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15836/16 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

06 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Козуб А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового засідання технічними засобами апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції (за текстом апеляційної скарги). Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не є обов'язковою, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з даними копії договору купівлі-продажу квартири, укладеного 14 червня 2011 року між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець), позивач придбала квартиру АДРЕСА_1 і сплатила її вартість за ціною та на умовах, встановлених цих договором. Як передбачено положеннями п. 3 договору, продаж зазначеної квартири вчиняється за ціною 474 215 грн.

Договір зареєстровано в державному реєстрі за №2821 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л.М.

Згідно з даними копії квитанції від 14 червня 2011 року №К83/Е/68, позивачем з операції придбання нерухомого майна сплачено пенсійних збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % в сумі 4 742 грн. 15 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вперше придбано нерухоме майно та сплачено при цьому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4 742 грн. 15 коп.

24 червня 2016 року позивач звернулась до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з приводу повернення помилково сплачених коштів.

Листом від 05 липня 2016 року №11756/16 відповідач повідомив про відсутність законних підстав для повернення зазначених коштів у зв'язку із ненаданням доказів придбання житла вперше.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно ч.3 ст.3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із Законом про Державний бюджет України.

В силу п. 2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі - Порядок № 1740), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі.

Пунктом 15-1 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до п. 153 Порядку №1740 нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в поверненні позивачу безпідставно сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є протиправною.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно п. 3 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року № 1650/24182, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Пунктом 5 Порядку № 787 регламентовано процедуру повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 05.10.2016 р. №69830806) у власності ОСОБА_3 перебуває об'єкт житлової нерухомості - квартира №160, за адресою: м. Київ, вул. Половецька, 14 (Р/Н 33829410). При цьому інформація щодо будь - яких інших об'єктів житлової нерухомості у власності позивача відсутня.

Отже, зазначене вище житло позивачем придбано вперше, в цьому випадку позивач згідно з п. 9 ст. 1 Закону України №400/97 і п. 151 Порядку №1740 не виступала платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 відсотка від вартості вказаної квартири, зазначеної у договорі купівлі-продажу.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, ч. 4 ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 13 березня 2017 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.