Постанова № 65285153, 07.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3223/16 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Бєлової Л.В., Кузьмишиної О.М.,

секретаря Андрієнко Н.А.,

за участю:

представника позивача: Міщенка О.В.,

представника відповідача: Вершиніна К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Факел» до Києво - Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування рішень, за апеляційною скаргою Києво - Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Факел» звернулося у суд із позовом до Києво - Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, у якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 04.02.2016 року №0000052203, від 24.06.2016 №0002992202, а також рішення про результати розгляду скарги від 29.08.2016 №1968/10/10-36-10-01-04, від 08.09.2016 №2090/10/10-36-10-01-04.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 04.02.2016 № 0000052203 та від 24.06.2016 № 0002992202. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню в частині, з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не погодився із сумою пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та оскаржив її в касаційному порядку, вказана сума грошового зобов'язання не є узгодженою, а відтак не може бути включена до складу податкового повідомлення-рішення від 04.02.2016 №0000052203. Окрім того, місцевий суд дійшов до висновку, що відповідач застосував стосовно позивача фінансові санкції у вигляді нарахування пені згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» з порушенням встановленого ст. 250 Господарського кодексу України терміну їх застосування.

З такими висновками не можна погодитися, ураховуючи наступне.

Судом установлено, що у вересні 2014 року Васильківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Факел» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контракту №Tgaz-15/7-30 від 22.08.2013, за період з 17.12.2013 по 12.09.2014 згідно повідомлення ПАТ «КБ «Хрещатик» від 07.04.2014 №47/205-03/522.

За результатами перевірки складено акт від 19.09.2014 №3438/10-07-22-02/04601469, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР, а саме: порушення термінів надходження валютних коштів по експортному контракту №Tgaz-15/7-30 від 22.08.2013 від нерезидента - Державного концерну «Туркменгаз» в сумі 1010580,00 дол. США з 18.03.2014 по 07.04.2014 терміном на 21 день та з 05.06.2014 по 24.07.2014 терміном на 50 днів.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.01.2015 №0000052203, згідно з яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 1804623,21 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2015 по справі №810/1600/15 у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Факел» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.01.2015 №0000052203 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016 зазначену постанову місцевого суду скасовано в частині нарахування пені в сумі 378388,73 грн. та постановлено в цій частині нову постанову, якою повідомлення-рішення від 14 січня 2015 року №0000052203 у вказаній частині скасовано.

З урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016 року Васильківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області сформовано нове податкове повідомлення-рішення від 04.02.2016 №0000052203, згідно з яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 1426234,48 грн., яке за наслідками адміністративного оскарження залишене без змін.

Відповідно до п. 3.4 Порядку направлення органами податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236 (чинний на момент винесення спірного податкового повідомлення - рішення) (далі - Порядок №1236), якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Податкове повідомлення-рішення складається згідно з цим пунктом органом державної податкової служби, який склав податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного або судового оскарження.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем порушено строки складання податкового повідомлення-рішення від 04.02.2016 №0000052203, передбачені вказаним Порядком, оскільки повний текст судового рішення був виготовлений лише 05.02.2016 року, а доказів того, що воно отримано контролюючим органом 04.02.2016 року останній не надав, що свідчить про порушення відповідачем способу прийняття рішення суб'єктом владних повноважень.

Колегія суддів вважає зазначений висновок необґрунтованим та безпідставним, оскільки складання та направлення податкового повідомлення - рішення на зменшену суму грошового зобов'язання після отримання судового рішення у даному випадку має суто процедурний характер і пов'язане з виконанням останнього та лише відображає встановлені судом обставини.

Окрім того, також є помилковим твердження суду першої інстанції щодо того, що грошове зобов'язання у даному випадку є неузгодженим оскільки позивачем подано касаційну скаргу, яка на даний час не розглянута.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже, ураховуючи, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року набрала законної сили 04 лютого 2016 року (з моменту проголошення), податкове повідомлення - рішення від 04 лютого 2016 року № 0000052203 прийнято податковим органом обґрунтовано.

Також, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого суду про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24 червня 2016 року №0002292202, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у період з 31.05.2016 року по 06.06.2016 року податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Факел» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту: від 01.12.2014 року № Tgaz-15/7-120 згідно повідомлень ПАТ «КБ «Хрещатик» від 09.04.2015 року №47/205-65-03/415 за період з 05.12.2014 року по 06.06.2016 року.

Перевіркою встановлено порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: несвоєчасне надходження валютних коштів на рахунок ПАТ «Факел» від нерезидентів по економічному контракту від 01.12.2014 року № Tgaz-15/7-120.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення від 24 червня 2016 року №0002292202, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 2 269 814,75 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення - рішення залишене без змін.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначено строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з ч. 4 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановами Національного банку України від 20.11.2014 року №734, від 01.12.2014 року від 758, від 03.03.2015 року №160, від 03.06.2015 року № 354, від 03.09.2015 року №581, від 04.12.2015 року №863, від 03.03.2016 року №140 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Матеріалами справи підтверджується, що згідно контракту від 01.12.2014 №Tgaz-15/7-120 ПАТ «Факел» експортовано Державному концерну «Туркменгаз» (Туркменістан) товар - АГРС «Імпульс-80000» у кількості 1 (одного) комплекту загальною вартістю 768460,00 доларів США.

На виконання вказаного контракту ПАТ «Факел» відправлено товар згідно митних декларацій типу ЕК-10, а саме: №125130005/2014/564266 від 05.12.2014 на суму 234541,00 доларів США; №125130005/2014/564262 від 05.12.2014 на суму 145866,00 доларів США №125130005/2014/564260 від 05.12.2014 на суму 388053,00 доларів США.

Отже, з урахуванням вищезазначених постанов Національного банку України, граничний термін надходження валютних коштів по вказаним митним деклараціям закінчується 05.03.2015 року. Однак, у строк до 05.03.2015 грошові кошти на рахунок позивача не надійшли.

Також, позивачем долучено до матеріалів справи висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією, копії яких наявні в матеріалах справи, якими продовжено строки розрахунків за контрактом від 01.12.2014 №Tgaz-15/7-120, а саме: №395 від 27.04.2015 на суму 768460,00 доларів США з 17.04.2015 до 01.07.2015; №639 від 13.07.2015 на суму 768460,00 доларів США з 01.07.2015 до 30.09.2015; №925 від 15.10.2015 на суму 768460,00 доларів США з 30.09.2015 до 22.11.2015; №1093 від 03.12.2015 на суму 768460,00 доларів США з 22.11.2015 до 31.12.2015; №33 від 13.01.2016 на суму 768460,00 доларів США з 31.12.2015 до 29.02.2016; №309 від 15.03.2016 на суму 768460,00 доларів США з 29.02.2016 до 31.03.2016; №479 від 15.04.2016 на суму 768460,00 доларів США з 01.04.2016 до 30.04.2016; №592 від 17.05.2016 на суму 768460,00 доларів США з 30.04.2016 до 30.06.2016.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем допущено прострочення граничних термінів розрахунків за експортними операціями, чим порушено вимоги ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині несвоєчасного надходження валютних коштів по експортному контракту №Tgaz-15/7-120 від 01.12.2014 від нерезидента - Державного концерну «Туркменгаз» в сумі 768460,00 дол. США з 06.03.2014 по 17.04.2014 терміном на 43 дні.

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що до матеріалів справи долучено відповідний розрахунок пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності за цим контрактом, розмір пені, нарахований відповідно до зазначеного розрахунку, позивачем не спростовується.

При цьому, колегія суддів не погоджується із доводами позивача, які прийняв до уваги суд першої інстанції, щодо того, що оскільки податковий орган дізнався про порушення позивачем вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» 15 квітня 2015 року, штрафні санкція до позивача застосовані з порушенням ст. 250 Господарського кодексу України, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 2 цієї статті, якою ця стаття доповнена Законом України від 02.12.2010 № 2756-VI, зі сфери її дії виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Закон України від 02.12.2010 № 2756-VI набрав чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, тобто, з 01.01.2011.

Згідно з пп.14.1.265. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

За пунктом 58.2. ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, з 01.01.2011 (часу набрання чинності Податковим кодексом України) санкції за порушення законодавства, яке не є законодавством з питань оподаткування, належали до грошових зобов'язань, застосування яких є можливим лише в межах строків, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до п.102.1. ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позиція суду першої інстанції про необхідність застосування відповідачем при нарахуванні позивачу штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», строків, передбачених ст.250 Господарського кодексу України, є помилковою.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення відповідача 24 червня 2016 року №0002292202.

Відтак, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції в частині задоволення позову та скасування податкових повідомлень - рішень від 04 лютого 2016 року № 0000052203, від 24 червня 2016 року № 0002992202, викладені в оскаржуваній постанові, прийнятій з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також за неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Окрім того, як убачається із матеріалів справи, при поданні апеляційної скарги відповідачем не було надано доказів сплати судового збору.

Ухвалою суду від 08 лютого 2017 року скаржнику відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.

Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням положень Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 110% від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, що становить 60 984, 81 грн.

Керуючись ст.ст. 88, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Києво - Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 лютого 2016 року №0000052203, від 24 червня 2016 року №0002992202 скасувати. У задоволенні адміністративного позову у цій частині відмовити.

У решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року залишити без змін.

Стягнути з Києво - Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (адреса: 03680, м. Киїі, вул. Народного ополчення, 5а) до Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/220301106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 60 984 (шістдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 81 (вісімдесят одна) коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя Л.В. Бєлова суддяО.М. Кузьмишина

(Повний текст постанови складений 13 березня 2017 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Бєлова Л.В.

Кузьмишина О.М.