Постанова № 6527858, 09.06.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2009 р.                                                                       справа № 2а-7589/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Абралава Н.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу запозовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської об,єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання частково недійсними податкових повідомлень –рішень та повністю недійсним повідомлення,-

ВСТАНОВИВ:          

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Красноармійської об,єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання частково недійсними податкових повідомлень – рішень від 29.12.2009р. №0002321840/0, №0002341840/0 та повністю недійсним повідомлення від 14.05.2007р. №105210009921776.

В обґрунтування позову позивач посилається на наступне. За результатами невиїзної документальної перевірки, яка була проведена Красноармійською ОДПІ, був складений акт №771/222-15/33426253 від 19.12.2008р. На підставі цього акту були прийняті податкові повідомлення – рішення від 29.12.2009р. №0002321840/0, предметом якого визначено податкове зобов’язання з плати за користування надрами загальною сумою 41239,29 грн. у вигляді штрафної (фінансової) санкції; №0002341840/0, предметом якого визначено податкове зобов’язання зі збору за ГРР загальною сумою 63797,61 грн. у вигляді штрафної (фінансової) санкції.

Крім того, раніш ДП «Селидіввугілля» було отримано від ДПІ повідомлення, яким відповідач сповістив підприємство про зарахування сплаченої позивачем 14 травня 2007р. суми поточних податкових зобов’язань з плати за користування надрами на погашення податкового боргу та пені, а саме: повідомлення №105210009921776 від 14.05.2007р. про зарахування сплати податкового зобов’язання з плати за користування за 1-й квартал 2007р., сплаченого платіжним дорученням №2264 від 11.05.2007р. у сумі 11767,00 грн. на погашення податкового боргу у сумі 11669,63 грн. та пені – 97,37 грн. Як вбачається із акту перевірки частково підставою для нарахування штрафних санкцій стало зарахування податковим органом поточних платежів, сплачених підприємством 30.03.07р., 11.05.07р., 11.06.07р., 21.08.07р., 29.08.07р., 31.08.07р., в погашення податкового боргу інших періодів, а не тих, що були визначені у платіжних дорученнях.

Вважає, що податковий орган не мав жодних законних підстав для нарахування штрафних санкцій на суми коштів, сплачених в рахунок погашення поточних зобов’язань. Тобто податковий орган безпідставно змінив напрямок платежу, наслідком чого стало безпідставне нарахування штрафної санкції та розподіл частки від сплаченої позивачем суми, яка була спрямована самовільно відповідачем на погашення пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Красноармійською ОДПІ 14.05.2007 року здійснено розподіл сплаченої позивачем 11.05.2007 року згідно з платіжним документом № 2264 суми податкового боргу за платежем в розмірі 11767,00 на погашення податкового боргу в сумі 11669,63 та погашення пені в сумі 97,37 грн., про що ДП «Селидіввугілля» направлено повідомлення №105210009921776.

19.12.2008р. відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку Державного підприємства «Селидіввугілля» стосовно своєчасності сплати збору за геологорозвідувальні роботи за другий квартал 2006 року та плати за користування надрами за третій квартал 2006 року. Перевіркою встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.00 р. №2181-111 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов’язань по платі за користування надрами на суму 82478,58 грн. та збору за геологорозвідувальні роботи у сумі 127595,21 грн. з затримкою більш 90 календарних днів граничного строку сплати. За результатами перевірки був складений акт від 19.12.2008р. № 771/222-15/33426253.

В зв’язку з порушенням законодавства до позивача застосовані штрафні санкції та винесені податкові повідомлення-рішення від 29.12.2008р. №0002321840/0 на суму 41239,29 грн. та №0002341840/0 на суму 63797,61 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в платіжних дорученнях від 11.05.2007 р. № 2264 на суму 11676 грн. та від 30.03.2007 р. № 1227 на суму 20000 грн. було визначене призначення платежу, а саме «платіж за надра за 1 квартал 2007 року»; в платіжному дорученні № 1134 від 21.08.2007 року на суму 38873, 26 грн. було визначене призначення платежу, а саме «платіж за надра за 2 квартал 2007 року»;.

Згідно реєстрів розрахункових документів ДП «Селидіввугілля»: за 21.08.2007 року платіжним документом № 51 сплачено 33752,73 грн. з призначенням платежу: «збір за геологорозвідку за 2 квартал 2007 року»; за 29.08.2007 року платіжним документом № 36 сплачено 50300 грн. з призначенням платежу: «збір за геологорозвідку за 3 квартал 2007 року»;. Від 31.08.2007 року платіжним документом № 75 сплачено 182948,85 грн. з призначенням платежу: «збір за геологорозвідку за 2 квартал 2007 року»

Відповідно до статті 1 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХП, ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита, не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законам терміни згідно статті 9 наведеного Закону.

Спеціальним Законом про оподаткування, який регулює порядок сплати зобов’язань платників податків є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-Ш.

Підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

-          при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-          при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-          при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.

Згідно розрахунку суми фінансової санкції за несвоєчасну сплату по платі за користування надрами на суму 134624,10 грн. з датою нарахування 20.11.2006 року до суми погашеної недоїмки увійшли 20000 грн., сплачені 30.03.2007 року, 11669,63 грн., сплачені 11.05.2007 року, 10458,43 грн., сплачені 21.08.2007 року, на які нарахована сума штрафу 21064,03 грн. (10000 грн.+5834,81 грн.+5229,22 грн.).

Згідно розрахунку суми фінансової санкції за несвоєчасну сплату зі збору за ГРР на суму 415129,55 грн. з датою нарахування 21.08.2006 року до суми погашеної недоїмки увійшли 33235,21 грн., сплачені 11.06.2007 року, 49271,78 грн., сплачені 29.08.2007 року, 8581,81 грн., сплачені 31.08.2007 року, на які нарахована сума штрафу 45544,40 грн. (16617,61 грн.+24635,89 грн.+4290,90 грн.).

Проте суд зазначає, що податковий орган не мав права змінювати призначення платежу за вищевказаними платіжними дорученнями, а відповідно застосування податковою інспекцією штрафних санкції у сумі 21064,03 грн. за несвоєчасну сплату за користування надрами та у сумі 45544,40 грн. за несвоєчасну сплату зі збору за ГРР є протиправними.

Відповідно до пункту 3.8 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976) реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги ДП «Селидіввугілля» до Красноармійської ОДПІ Донецької області про визнання частково недійсними податкових повідомлень – рішень від 29.12.2009р. №0002321840/0, №0002341840/0 та повністю недійсним повідомлення від 14.05.2007р. №105210009921776 повідомлення підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають стягненню з коштів Державного бюджету на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень та повністю недійсним повідомлення – задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області від 29.12.2009 року №0002321840/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 21064,03 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області від 29.12.2009 року №0002341840/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 45554,40 грн.

Визнати недійсним повідомлення про зарахування суми сплаченого податкового зобов’язання у погашення податкового боргу та пені № №105210009921776 від 14.05.2007 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Селидіввугілля» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.                              

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі виготовлена 14 червня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Папазова Г.П.