Рішення № 65278577, 10.03.2017, Франківський районний суд м. Львова

465/5984/15-ц

2/465/1168/17

РІШЕННЯ

Іменем України

10.03.2017 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої-судді Мигаль Г.П

при секретарі Максимович М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк» про визнання дій протиправними, стягнення нарахованих відсотків, процентів на банківський вклад,

в с т а н о ви в :

Позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк» про визнання дії відповідача протиправними при неповерненні депозиту позивачу, стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 2864,08 доларів США, процентів за користування чужими коштами,3% річних відповідно до ст.625 ЦК України станом на 27.08.2015р.

23 грудня 2015 року позивачем подана заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості 4045,05 доларів США, яка згідно з офіційним курсом НБУ станом на 23.12.2015р. становить 93630,13 гривень.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до договорів банківського вкладу №12м/840-596 від 18 квітня 2013 року та №12м/840-724 від 17.07.2013 р. ОСОБА_2 передав, а відповідач прийняв в день укладення кожного з депозитів грошову суму вкладу в сумі 200,00 доларів США на умовах даних договорів строкового банківського вкладу. Рішенням у справі №565/1179/14-ц від 26.11.2014р. апеляційний суд Рівненської області присудив до повернення Позивачеві по кожному із депозитів: 10584,66 доларів США за порушення умов повернення депозиту 1, 216 доларів США 50 центів за порушення умов повернення Депозиту 2. Проте рішення у справі так і не було виконане.

Відповідно до вимог п.1 ст.1061 ЦК України та ч.2 ст.625 ЦК України, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача відсотки за користування чужими коштами у розмірі облікової ставки НБУ, а також 3 відсотки річних за період з 22.09.2014р. по 23.12.2015 року в сумі 4045,05 доларів США, з яких 3569,52 доларів США - заборгованість за відсотками за користування чужими коштами та 475,33 доларів США -3% річних відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.

В судове засідання позивач 10.03.2017 р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача подав заяву про відвід судді Мигаль Г.П., в задоволенні якої ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 10.03.2017р. відмовлено.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подав відзив на позовну заяву, відповідно до якої зазначив, що на підставі рішення Правління Національного Банку України від 26 січня 2017 року №55-рш/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування фізичних осіб (далі -Фонд) прийнято рішення від 27 січня 2017 року №320 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Фортуна-банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», розпочато процедуру виведення ПАТ «Фортуна-Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць до 26 лютого 2017 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження адміністратора АТ «Фортуна-Банк» Федорченко А.В. на один місяць з 27 січня по 26 лютого 2017 року.

Вкладник відповідно до вимог ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за рахунок Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Строки та порядок встановлюються законодавством України.

Відповідно до ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюються:

1)Задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2)Примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку; накладення арешту та звернення стягнення на майно ( у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно ( у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку;

3)Нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних ) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов"язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4)Зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов"язань за домовленістю (згодою) сторін ( у тому числі шляхом договірного списання), поєднання боржника і кредитора в одній особі;

5)Нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

У письмових відзивах на позовну заяву від 27.11.2015р., 21 грудня 2015р., 07 квітня 2017 року, відповідач зазначив, що оскільки договір не передбачав визначеного розміру процентної ставки за користування чужими коштами, то відповідно до вимог ст.1070 ЦК України з банку підлягають стягненню проценти за процентною ставкою в розмірі, що зазвичай сплачується банком за вкладом на вимогу. Відповідач повністю сплатив позивачу кошти, визначені рішенням суду від 26.11.2014 року в сумі 158558,21грн., які були сплачені на рахунок ВДВСУ 20.01.2015р. Сума 216,5 доларів США, на яку посилається позивач взагалі відсутня. Щодо розрахунку 3% річних, то вказаний розрахунок повинен бути обчислений в національній валюті гривні, а не в доларах США, незрозуміла підстава для рекапіталізації відсотків.

01 квітня 2016 року відповідачем було надіслано на адресу суду письмове клопотання про залучення третьої особи - відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві для надання пояснень щодо повного виконання банком рішення суду, яке повністю виконано банком шляхом сплати 20.01.2015р. на рахунки Подільського ВДВС в м.Києві за відкритими виконавчими провадженнями №45976205 (ОСОБА_2. На користь ОСОБА_2 ( ВП №45976205) було перераховано 158 558,21 гривень (платіжне доручення №68/71 від 20.01.2015р.). Протокольною ухвалою суду від 13.04.2016р. вирішено з метою виконання вимог стст.35,36 ЦПК України направити на адресу Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві копію клопотання про залучення 3-ої особи у справі і заявити про свою участь у справі, у зв'язку з чим в судовому засіданні було оголошено перерву. Оскільки, ВДВС Подільского районного управління юстиції у м.Києві не заявило про свою участь у справі в якості третьої особи, в задоволенні клопотання щодо залучення третьої особи відмовлено.

З врахуванням того, що сторони належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, а також з врахуванням того, що в позовній заяві міститься заява про розгляд справи за відсутності позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача, представника позивача, представника відповідача на підставі наявних у справі матеріалів (доказів) без фіксування судового процесу відповідно до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України.

Будучи присутнім в судовому засіданні 13.04.2016р. представник позивача ОСОБА_5 пояснив, що сума коштів у розмірі 159 тис. гривень надійшла на його рахунок, але це неналежний позивач отримав кошти, виконавча служба помилилася, перерахувавши кошти на його рахунок. Зазначені кошти не були повернуті представником позивача виконавчій службі, оскільки виконавча служба не хоче нести витрати. Виникла путаниця за рахунок того, що виконавча служба неналежним чином виконувала стягнення, стягнення зазначені в доларах, а виконавча служба виконувала в гривнях, про що винесена ухвала Рівненського апеляційного суду.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши обставини справи, суд доходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходями з наступного.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем Публічним акціонерним товариством «Фортуна-Банк» 18 квітня 2013 року було укладено договір банківського вкладу №12/840-598. Початкове залучення грошових коштів за даним вкладом не повинно було бути меншим 200 доларів США на умовах, визначених договором, зокрема п.п.1.3., 1.5 договору ОСОБА_5 передав, а банк прийняв грошову суму вкладу 200 доларів США строком на 375 днів на період з 19 квітня 20-13 року по 28 квітня 2014 року з процентною ставкою по вкладу 10,75% річних. 12.08.2013р. відбулося поповнення вкладного рахунку на 3000 доларів США.

18 квітня 2013р. між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу/депозиту/ №12м/840-596 в іноземній валюті з початковим залученням грошових коштів в сумі 200 доларів США, терміном до 28.04.2014р. з процентною ставкою по вкладу 10,75% річних та 17.07.2013р. між сторонами укладено другий договір банківського вкладу /депозиту/ №1/840-724 в іноземній валюті з початковим залученням грошових коштів в розмірі 200 доларів США, терміном до 28.07.2014р. з процентною ставкою по вкладу 10,5 відсотків. Вкладний /депозитний/ рахунок ОСОБА_2 згідно договору №12м/840-596 від 18.04.2013р. було неодноразово поповнено і сума депозиту станом на день звернення до суду становила 10049 доларів США. Зазначені обставини встановлені рішенням колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області від 26 листопада 2014 року у справі №565/1179/14-ц. Цим рішенням вирішено стягнути з ПАТ «Фортуна-банк» на користь ОСОБА_2 10584,66 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 158558,21 гривень за депозитними договорами №12м/840-724 від 17.07.2013р. та за договором №12м/840-596 від 18.04.2013р., в т.ч. 3% річних та проценти за користування депозитами відповідно за періоди з 29.07.2014р. по 30.09.2014р. та з 29.04.2014р. по 30.09.2014р. (а.с.41-44).

Відповідно до інформації, наданої банком (а.с.57) сума коштів 158558,21 гривень (платіжне доручення №68/71 від 20.01.2015р.) була перерахована на рахунок ДВС Подільського району м.Києва в казначействі за реквізитами, зазначеними у листі ВДВС за відкритими виконавчими провадженнями (ВП №45976205) на користь ОСОБА_2

В судовому засіданні, представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 підтвердив надходження зазначених коштів на його рахунок, однак вважає, що зазначені кошти перераховані помилково виконавчою службою неналежному позивачеві, крім цього виконавча служба неправильно виконала стягнення, оскільки стягнення зазначені у доларах США, а виконавча служба виконала в гривні, не врахувавши курсові різниці .

Згідно з розрахунком, зробленим позивачем, сума відсотків за користування коштами позивача після закінчення строку дії депозитів за користування чужими коштами (коштами позивача) відповідно вимог п.1 ст.1061 ЦК України та ч.2 ст.625 ЦК України, у розмірі облікової ставки НБУ, а також 3 відсотки річних за період з 22.09.2014р. по 23.12.2015 року становить 4045,05 доларів США, з яких 3569,52 доларів США - заборгованість за відсотками за користування чужими коштами та 475,33 доларів США -3% річних відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Судом встановлено, що відповідно до інформації, наданої уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністраціїї АТ «Фортуна-Банк» Федорченко А.В. та яка міститься на офіційних сайтах Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі рішення Правління Національного Банку України від 26 січня 2017 року №55-рш/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування фізичних осіб (далі -Фонд) прийнято рішення від 27 січня 2017 року №320 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Фортуна-банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», розпочато процедуру виведення ПАТ «Фортуна-Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць до 26 лютого 2017 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження адміністратора АТ «Фортуна-Банк» Федорченко А.В. на один місяць з 27 січня по 26 лютого 2017 року.

Національний банк України за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняв рішення від 21 лютого 2017 року №89-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фортуна-банк». Процедура ліквідації триватиме з 22 лютого 2017 року по 21 лютого 2019 року. Вимоги кредиторів прийматимуться протягом 30 днів з дня опублікування в газеті «Голос України» оголошення про початок процедури ліквідаціїї банку (опубліковано оголошення в газеті «Голос України» №36 (6541) від 24 лютого 2017 року).

Задоволення вимог кредиторів здійснюватиметься за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку

При вирішенні спору, відповідно до вимог ст.360-7 ЦПК України суд враховує правові позиції Верховного Суду України, висловлені у постанові ВСУ від 20 січня 2016 року у справі № 6-2001цс15 та у постанові ВСУ від 13 червня 2016 року у справі № 6-1123цс16, відповідно до яких, якщо на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку- це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладыв фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Зокрема, згідно з підпунктами 1,2 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до частини другої статті 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не моме бути меншою 200000гривень.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження органів управління банку, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Стаття 49 вищевказаного Закону передбачає, що Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч.2 ст.45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відмостей про ліквідацію банку Фонд визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Відповідно до ч.4 ст.49 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку.

Черговість та порядок задоволення вимог до банку регулюється статтею 52 вищевказаного закону.

Оскільки, у ПАТ «Фортуна-банк» введено тимчасову адміністрацію та розпочато процедуру виведення банку з ринку, розпочату процедуру ліквідацію, стягнення коштів з ПАТ «Фортуна-Банк» можливо у спосіб, який передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому в задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «Фортуна-Банк» слід відмовити .

Однак, зазначене не позбавляє права ОСОБА_2 отримати кошти з ПАТ «Фортуна-банк» у спосіб, передбачений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.208, 212-215,218, 360-7 ЦПК України, - суд,

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк» відмовити повністю.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м.Львова на протязі 10 днів з дня його оголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, можуть подати апеляційну скаргу на протязі 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Мигаль Г.П.