Рішення № 65276855, 13.03.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/521/14-ц

Провадження № 22-ц/777/2906/16

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 березня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Кондора Р.Ю., Куштана Б.П.

за участю секретаря Сочка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства «Банк«Фінанси та Кредит» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк«Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

встановила:

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 28.10.2015 року в задоволенні позову ПАТ «ОСОБА_4 відмовлено».

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 05.12.2016 року вказане рішення скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволенні позову. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №018/07- MUK від 30.03.2007 року в загальній сумі 3 469 972,8 гривень станом на 02.06.2015 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок, загальною площею 163,8 кв.м., що розташований за адресою м. Мукачево, вул. Драгоманова, буд. №24 із надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності шляхом визнання права власності на зазначене домоволодіння за ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за ціною, визначеною на момент реєстрації права власності на підставі грошової оцінки вказаного домоволодіння субєктом оціночної діяльності, але не менше суми в 656500,00 грн., яка визначена сторонами при укладенні договору іпотеки.

14 грудня 2016 року ПАТ «Банк«Фінанси та Кредит» подана заява про ухвалення додаткового рішення стосовно вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вважає, що дана заява підлягає задоволенню.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи із власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд не вирішив питання про судові витрати.

Відповідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує із другої сторони понесені нею й документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною 5 ст. 88 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається, апеляційним судом не вирішувалося питання розподілу судових витрат під час ухвалення рішення від 05.12.2016 року, а тому наявні підстав для ухвалення додаткового рішення.

При цьому з мотивувальної частини рішення апеляційного суду вбачається, що часткове задоволення позовної вимоги (в частині визначення розміру заборгованості) обґрунтовано судом застосуванням приписів ч. 3 ст. 551 ЦК України щодо зменшення стягуваної пені.

Як розяснено в п. 39 Постанови Пленуму ВССУ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі якщо суд на підставі частини третьої статті 551 ЦК зменшує розмір неустойки, витрати позивача, повязані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

За таких обставин, незважаючи на часткове задоволення позову, судові витрати понесені позивачем підлягають стягненню з відповідачів у повному обсязі.

У той же час, відповідач ОСОБА_2 являється інвалідом ІІ-ї групи, (Т.3, а.с. 36, 50), та відповідно до припису п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір, звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Отже, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню лише з відповідача ОСОБА_3.

За предявлення позову ПАТ «Банк«Фінанси та Кредит» сплачено судовий збір у розмірі 3654 грн., (Т.1, а.с. 1), а за подачу апеляційної скарги 4287,36 грн. (Т.2, а.с. 172). Тобто, загальний розмір сплаченого позивачем судового збору становить суму 7941,36 грн., а відтак, зазначена сума і підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3.

Зважуючи на викладене та керуючись вимогами ст. 88, ч. 1 ст. 220, статтями 316, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

р і ш и в:

заяву Публічного акціонерного товариства «Банк«Фінанси та Кредит» про ухвалення додаткового рішення, задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 і ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк«Фінанси та Кредит» судові витрати у розмірі по 3970,68 із кожного, судового збору.

Додаткове рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання ним законної сили.

Суддя-доповідач

Судді