Постанова № 6527599, 05.05.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2009 р.                                                                       справа № 2а-2695/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  

при секретарі                               Гумуржи Т.В.

за участю

представників позивача Сергієнко І.В., Макєєвої Ю.О., Дятлова О.О.

представників відповідача Наумової О.С., Рибалка О.М., Некрасової В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Золотий колодязь» до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство «Золотий колодязь» звернулось до суду з позовом до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення.

В обґрунтування позову зазначив, що на підставі наказу Добропільскої ОДПІ № 1 від 08.01.2009 року на ЗАТ «Золотий колодязь» повторно призначено проведення позапланової виїзної перевірки з питань правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року терміном проведення 16.01.2009 року та з 19.01.2009 по 22.01.2009 року, за результатами якої складено акт № 52/23-3/05394676 від 27.01.2009 р. та винесене податкове повідомлення-рішення від 06.02.2009 року за № 0000062340/0/2454.

Позивач оскаржує зазначене податкове повідомлення-рішення та зазначає, що 28.02.2007 року ЗАТ «Золотий колодязь» отримав від ТОВ «АВІ» передплату за воду мінеральну і напої за договором поставки №06/01-07 від 09.02.2007 року. Додатковою угодою №1 від 12.02.2007 р. до договору поставки №06/01-07 від 09.02.2007 року внесено зміни в розліт 6 «Цена товара. Порядок расчетов» зазначеного договору, який доповнено п.6.4, де зазначається, що передплата за товар здійснюється шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок постачальника. Тому, на момент отримання передплати ЗАТ «Золотий колодязь» виписано на адресу ТОБ «АВІ» податкову накладну № 69 від 28.02.2007 року.

Крім того, узв'язку з тим, що фактичного постачання товару по отриманій передплаті не відбулося ЗАТ «Золотий колодязь» перерахував в адресу ТОВ «АВІ» грошові кошти в розмірі: 18.09.2008 року 193 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 32 166,66 грн.; 19.09.2008 року - 10 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 666,67 грн., з вказівкою в призначенні платежу: повернення передплати за мін воду, напої, згідно договору № 06/01-07 від 09.01.2007 року.

ЗАТ «Золотий колодязь» на момент повернення грошових коштів виписало розрахунок коригування №1/69 і 2/69 від 18.09.2008 року та відобразило в декларації по ПДВ за вересень 2008 року у рядку 8.4 коригування податкових зобов'язань в сумі 33 834,00 грн., тому вважає, що податкові зобов'язання задекларовані ЗАТ «Золотий колодязь» в повному об'ємі і повинні бути підтверджені актом податкової перевірки в сумі 122 959,00 грн., без відхилення від даних платника ПДВ.

Крім того, позивач вважає протиправними висновки відповідача, що витрати по оренді легкового автомобіля «Рено», оренді комп'ютера та оренді приміщення та терміналу на суму 3 700,00 грн., у т.ч. ПДВ - 616,67грн.; авто послуги, отримані від ВАТ «Айс-Маркет» на суму 7 560,00 грн., у т.ч. ПДВ 1260,0 грн. не пов'язані з господарською діяльністю ЗАТ «Золотий колодязь», оскільки зазначені витрати підтверджені необхідними первинними документами, як це передбачено законодавством, тому висновок про завищення податкового кредиту на суму 1876,67грн. є безпідставним, податковий кредит повинен бути підтверджено актом податкової перевірки в сумі 132 270,00 грн.

Просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000062340/0/2454 від 06.02.09 року.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позов, надали пояснення аналогічні викладеним в позові.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в задоволені позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач Закрите акціонерне товариство «Золотий колодязь» 19.06.1996 року зареєстровано виконавчим комітетом Добропільської районної державної адміністрації донецької області як юридична особа, знаходиться на податковому обліку у Добропільській об’єднаній державній податковій інспекції .

Відповідач Добропільська ОДПІ є суб’єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства «Золотий колодязь» з питань правильності визначення відємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року, за результатами якої складений акт № 52/23-3/05394676 від 27.01.2009 року.

Перевіркою встановлені порушення, зокрема:

- п.4.5 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження податкового зобов’язання на суму 33834,00 грн. та завищення податковий кредит на суму 1877,00 грн., що призвело до завищення від’ємного значення різниці між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту за вересень 2008 року у сумі 9311,00 грн. та несплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість у сумі 26400,00 грн.

Податковим повідомленням рішенням № 0000062340/0/2454 від 06.02.2009 року підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 53567,00 грн., в тому числі за основним платежем 35711,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 17856,00 грн.

Позивач оскаржує зазначене рішення повністю, посилаючись на помилкове застосування відповідачем положень п. 4.5 ст.4 та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та, як слідство, протиправність визначення суми податкового зобов’язання відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Як вважає податкова інспекція, заниження позивачем податкового зобов’язання на суму 33834,00 грн. та завищення податкового кредиту на суму 1877,00 грн. призвело до завищення від’ємного значення різниці між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту за вересень 2008 року у сумі 9311,00 грн. та несплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість у сумі 26400,00 грн.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає у безпідставному складанні на адресу покупця ТОВ «АВІ» розрахунків корегування кількісних і вартісних показників №1/69, 2/69 від 18.09.2008 року до податкової накладної №69 від 28.02.2007 року, у зв'язку з тим що фактичне постачання товару не здійснювалося.

Суд вважає такий висновок помилковим з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІ» (Покупець) укладено договір поставки №06/01-07 від 09.02.2007 року, відповідно до якого Постачальник передає у власність Покупця товар в асортименті, по цінам, що визначені прас-листом, а Покупець приймає та оплачує товар.

28.02.2007 року Закритим акціонерним товариством «Золотий колодязь» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІ» виписана податкова накладна №69 в якості передплати за воду мінеральну і напої за договором поставки № 06/01-07 від 09.02.2007 року.

12.02.2007 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІ» укладена додаткова угода №1 до договору поставки №06/01-07 від 09.02.2007 року, якою внесені зміни у розділ 6 «Цена товара. Порядок расчётов» договору поставки, який доповнено п.6.4, відповідно до якого при розрахунках по зазначеному договору можлива передплата, яка здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

У зв'язку з тим, що фактичного постачання товару по отриманій передплаті не відбулося Закрите акціонерне товариство «Золотий колодязь» перерахувало в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІ» грошові кошти в розмірі: 18.09.2008 року 193 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 32 166,66 грн.; 19.09.2008 рока - 10 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 666,67 грн., з вказівкою в призначенні платежу – возврат предоплаты за мин. воду, напитки по договору № 06/01-07 від 09.01.2007 року, що підтверджується випискою з особових рахунків Закритого акціонерного товариства «Золотий колодязь» та реєстром отриманих та виданих податкових накладних Закритого акціонерного товариства «Золотий колодязь» що наявні в матеріалах справи.

В силу пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.97 N 168 "Про податок на додану вартість" - податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

При цьому згідно підпункту 7.3.1 вказаної статті датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У зв'язку з вищевикладеним на момент отримання передплати Закритим акціонерним товариством «Золотий колодязь» виписано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІ» податкову накладну № 69 від 28.02.2007 року.

Суд зазначає, що у випадку повернення покупцю передоплати постачальник має право на коригування відображених раніше податкових зобов'язань з ПДВ. У свою чергу покупець коригує на дату повернення грошових коштів податковий кредит. При цьому коригування відображених раніше зобов'язань та податкового кредиту провадиться на підставі п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 року № 168/97-ВР у зв'язку з відсутністю на дату повернення передоплати об'єкта оподаткування.

Таким чином, якщо підприємство повернуло передоплату покупцю і на дату повернення грошових коштів склало та відправило покупцю розрахунок коригування до податкової накладної, то, не чекаючи повернення одного екземпляра розрахунку коригування до податкової накладної, воно має право відобразити зменшення суми податкового зобов'язання у рядку 8.4 Податкової декларації з ПДВ зі знаком мінус та подати додаток 1 до декларації у тому звітному періоді, коли були повернені кошти, та обов'язково включити, керуючись п. 27 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 року № 165, до реєстру отриманих та виданих податкових накладних з від'ємним значенням.

Як вбачається з матеріалів справи, Закрите акціонерне товариство «Золотий колодязь» на момент повернення грошових коштів виписало розрахунок коригування №1/69 і 2/69 від 18.09.2008 року і відобразило в декларації по ПДВ за вересень 2008 року у рядку 8.4 коригування податкових зобов'язань в сумі 33 834,00 грн.

З наведено виходить, що позивачем відповідно до вимог п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» здійснене корегування податкових зобов’язань в сторону їх зменшення на частину суми передплати, що була повернута Товариству з обмеженою відповідальністю «АВІ».

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. п. 7.4.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає у безпідставному віднесенні до складу податкового кредиту суми витрат згідно податкових накладних, а саме:

-          № 92 від 30.69.2008 року, виписану ТОВ «АВГ» відповідно договорів №41 від 14.07.2006 року про оренду легкового автомобіля Рено, №1 від 28.12.2002 року про оренда комп'ютера, №б/н від 03.01.2007 року про оренду приміщення та терміналу, частково на суму 3700,0 грн., у т.ч. ПДВ - 616,67 грн.;

Відповідач зазначає, що відповідно до умов договорів зазначені об'єкти оренди знаходяться не за місцем фактичного розташування підприємства (с.Новоукраїнка, вул.. Мінеральна, буд.1), а на території Орендодавця ( м.Єнакіеве, пр.Берегового, 38-а) і як саме зазначені об'єкти оренди пов'язані з господарською діяльністю у ході перевірки не встановлено. Крім того, при перевірці не встановлено для яких потреб використовувався автомобіль «Рено» та як це пов'язано з виробництвом води та напоїв.

-          № 1904 від 08.09.2008 року на суму 7360,0 грн., у т.ч. ПДВ 1260,0 грн., виписану ВАТ «Айс-Маркет» відповідно договору №2 від 01.01.2007 року), отримані авто послуги по транспортуванню товарно-матеріальних цінностей з підприємства ТОВ «АТЕМ».

Відповідач зазначає, що при перевірці не встановлено які саме товарно-матеріальні цінності транспортувались і як вони пов'язані з господарською діяльністю платника.

На думку відповідача, зазначене обумовлює неможливість віднесення зазначених витрат до валових витрат, а сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Такі висновки відповідача спростовуються матеріалами справи та не відповідають чинному законодавству з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3. Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. Поняття продажу товарів (робіт, послуг) передбачено пунктом 1.4 статті 1 вищеназваного Закону. До них Закон відносить у тому числі операції, які здійснюються відповідно до угод купівлі-продажу, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Твердження відповідача на те, що витрати, понесені позивачем за результатами діяльності з контрагентами не відносяться до валових витрат виробництва та обігу суд спростовує з огляду на наступне.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) такими платниками податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Поняття господарської діяльності надано у п. 1.32 ст. 1 цього ж закону, відповідно до якого це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Тобто, законодавством встановлено, що під господарською діяльністю слід розуміти будь-яку діяльність особи, яка направлена на отримання доходу та не встановлює залежності всієї господарської діяльності від регулярності та постійності здійснення окремих видів операцій, або операцій з окремими видами товарів.

У спірних правовідносинах використання позивачем придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІ» послуг у власній господарській діяльності доводиться наданими позивачем доказами.

Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІ» (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Золотий колодязь» (Орендар) укладений договір оренди транспортного засобу №41 від 14.07.2006 року, предметом якого є передача Орендодавцем Орендарю в тимчасове користування і володіння на умовах оренди транспортного засобу - легкового автомобіля «Renault Megan».

Крім того, Наказом №64 від 14.07.2006 року Закритого акціонерного товариства «Золотий колодязь» легковий автомобіль «Renault Megan» наданий у розпорядження голови правління Закритого акціонерного товариства «Золотий колодязь» для виконання службових обов'язків в межах Донецької області без оформлення службового відрядження, за межами області на строк, який перевищує 1 добу з оформленням службового відрядження.

Суд вважає за необхідне зазначити, що зазначений Наказ №64 містить посилання на заборону використання автомобілю у класних цілях, тобто передбачене використання у межах господарської діяльності Закритого акціонерного товариства «Золотий колодязь» .

Крім того, відповідно до акту №ОУ-082 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.09.2008 року, що підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІ» (Виконавець) та Закритим акціонерним товариством «Золотий колодязь» (Замовник), Виконавцем проведені роботи (надані послуги) по оренді автомобіля, ціна послуги складає 1666,67 грн.

Також, позивачем наданий подорожній лист службового легкового автомобіля за період з 01.09.2008 по 30.09.2008 року, із зазначенням використання пального та показниками спідометра.

З наведеного виходить, що позивачем надані всі документи в підтвердження того, що легковий автомобіль «Renault Megan» використовується тільки в межах власної господарської діяльності.

Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІ» (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Золотий колодязь» (Орендар) укладений договір оренди від 03.01.2007 року, предметом якого є передача Орендодавцем Орендарю в тимчасове користування на умовах оренди приміщення, що розташоване за адресою м. Єнакієве, пр. Берегового, 38а для розміщення системи клієнт-банк,приміщення передається в оренду разом з комп’ютером та терміналами.

Як зазначає позивач, за фактичною адресою Закритого акціонерного товариства «Золотий колодязь» с. Новоукраїнка, вул. Мінеральна, буд. 1 впровадження даної системи неможливо у зв'язку з відсутністю надійного Інтернет зв'язку з банками.

Зазначене твердження позивача підтверджується Наказом №2 від 03.01.2007 року Закритого акціонерного товариства «Золотий колодязь», відповідно до якого у зв’язку з відсутністю технічної можливості установки системи клієнт-банк в приміщенні підприємства Закритого акціонерного товариства «Золотий колодязь» наказано установити систему клієнт-банк за адресою м. Єнакієве, пр. Берегового, 38а та укласти за зазначеною адресою договір оренди приміщення, комп’ютерів та терміналів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що зазначеним Наказом №2 передбачене використання орендованих приміщення, комп’ютерів та терміналів у межах господарської діяльності Закритого акціонерного товариства «Золотий колодязь» .

Крім того, відповідно до акту №ОУ-082 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.09.2008 року, що підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІ» (Виконавець) та Закритим акціонерним товариством «Золотий колодязь» (Замовник), Виконавцем проведені роботи (надані послуги) по оренді приміщення, ціна послуги складає 1000,00 грн., по оренді комп’ютера, ціна послуги складає 250,00 грн., по оренді терміналів, ціна послуги складає 166,67 грн.

З наведеного виходить, що позивачем надані всі документи в підтвердження того, що приміщення, комп’ютери та термінали використовується тільки в межах власної господарської діяльності.

У спірних правовідносинах використання позивачем придбаних у Відкритого акціонерного товариства «Айс-маркет» послуг у власній господарській діяльності доводиться наданими позивачем доказами.

Так, між Відкритим акціонерним товариством «Айс-маркет» (Перевізник) та Закритим акціонерним товариством «Золотий колодязь» (Замовник) укладений договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №2 від 01.01.2007 року, предметом якого є надання послуг Перевізником з перевезення наданих Замовником вантажів.

Відповідно до договору №10107/ЗК від 04.01.2007 року на постачання продукції, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атем» (Постачальник) та Закритим акціонерним товариством «Золотий колодязь» (Замовник), Постачальник постачає Замовнику двохкомпонентні ковпачки для ПЕТ пляшок.

З наведених правовідносин витікає діяльність трьох сторін, а саме:

-          Закрите акціонерне товариство «Золотий колодязь» виступає як Замовник двохкомпонентних ковпачків для ПЕТ пляшок, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем» як продавець двохкомпонентних ковпачків для ПЕТ пляшок;

-          Відкрите акціонерне товариство «Айс-маркет» виступає як перевізник вантажів, яким є двохкомпонентні ковпачки для ПЕТ пляшок, що придбані Закритим акціонерним товариством «Золотий колодязь» у Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем».

Відповідно до акту приймання-здачі виконаних робіт, послуг від 08.09.2008 року, що підписаний Відкритим акціонерним товариством «Айс-маркет» (Виконавець) та Закритим акціонерним товариством «Золотий колодязь» (Замовник), Виконавцем надані автопослуги у повному обсязі, загальна ціна послуг складає 7560,00 грн., у т.ч. ПДВ 1260,00 грн.

Правовідносини між Закритим акціонерним товариством «Золотий колодязь» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атем» підтверджуються актом приймання товарно-матеріальних цінностей від 09.09.2008 року, відповідно до якого Закритим акціонерним товариством «Золотий колодязь» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем» прийнято пробку синю у кількості 195 шт. та накладною №00037271 від 08.09.2008 року, відповідно до якої Закрите акціонерне товариство «Золотий колодязь» отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем» ковпачки сині з логотипом Золотий колодязь у кількості 195 шт., всього на суму 11863,80 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 1977,30 грн.

З наведеного виходить, що позивачем надані всі документи в підтвердження того, що транспортні послуги використовуються в межах власної господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 7.5.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата оплати, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат на податки, не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями. Отже, належним доказом сплати продавцем податку на додану вартість є видана ним податкова накладна, виписана згідно з вимогами пункту 7.2 статті 7 цього Закону, яка є одночасно звітним і розрахунковим документом, що видається продавцем, зареєстрованим як платник ПДВ (підпункт 7.2.4 статті 7 цього ж Закону).

Позивач на підставі пункту 7.4 та пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відніс суму податку на додану вартість на збільшення податкового кредиту. Право позивача, який зареєстрований як платник податку на додану вартість, на податковий кредит підтверджено податковими накладними, одержаними від його контрагентів.

З огляду на наведене суд дійшов до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0000062340/0/2454 від 06.02.2009 року, оскільки сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 53567,00 грн. відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначена відповідачем безпідставно.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.          

У пункті 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідач не надав суду доказів щодо правомірності прийняття спірного податкового повідомлення – рішення.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,          

П О С Т А Н О В И В:

Позов Закритого акціонерного товариства «Золотий колодязь» до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення – задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000062340/0/2454 від 06.02.09 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Золотий колодязь» судовий збір у сумі 3(три) грн. 40 коп.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Кошкош О.О.