Постанова № 6527542, 17.06.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2009 р.                                                                       справа № 2а-601/09/0570

час прийняття постанови: 16-00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Куранді Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Красноармійськвугілля», м. Димитров

до Державної податкової інспекції у м. Димитрові

про визнання протиправними бездіяльності та дій

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Універсальної спеціалізованої товарної біржі «Укрінкомбіржа» та Андрійченко Ірини Юріївни

за участю представників:

від позивача: Трішкіної С.П., Поливанова Л.М. – за дов.

від відповідача: Гуцалюк А.В., Лавреніної А.М. – за дов.

від третьої особи – УСТБ «Укрінкомбіржа»: Верещак О.П. – за дов.

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством «Красноармійськвугілля» заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Димитрові про визнання протиправною бездіяльності, яка виявляється в незверненні до Міністерства вугільної промисловості України та до Фонду державного майна України за отриманням згоди на реалізацію активів, та неотримання цієї згоди, визнання протиправними дій щодо продажу майна, що знаходилося у податковій заставі, а саме участь у цільовому аукціоні з реалізації активів, які перебувають у податковій заставі без отримання попередньої згоди Міністерства вугільної промисловості України, підписання протоколу цільового аукціону з реалізації активів, які перебувають у податковій заставі, в рахунок погашення податкового боргу, проведеного 5 грудня 2008 року, визнання протиправними дій щодо продажу майна, що знаходилося у податковій заставі, а саме підписання протоколу цільового аукціону з реалізації активів, які перебувають у податковій заставі, в рахунок погашення податкового боргу, проведеного 5 грудня 2008 року, визнання протиправними дій щодо продажу майна на цільовому аукціоні з реалізації активів, які фактично у податковій заставі не знаходилися (з урахуванням зміни позовних вимог).

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на протиправність дій податкового органу щодо продажу його активів без узгодження з Міністерством вугільної промисловості, а також на відсутність доказів знаходження проданого майна в податковій заставі.

Відповідач у письмових запереченнях та його представники під час судового розгляду проти позовних вимог заперечували, вважають, що дії податкового органу щодо реєстрації податкової застави стосовно позивача і, як наслідок, щодо реалізації майна, що знаходилося у податковій заставі, відповідають вимогам діючого законодавства.

Третя особа – УСТБ «Укрінкомбіржа» у письмових запереченнях підтримала позицію податкового органу. Третя особа – Андрійченко І.Ю. у судове засідання не з’явилася, була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, третьої особи, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Красноармійськвугілля» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 32087941.

5 грудня 2008 року УСТБ «Укрінкомбіржа» провела цільовий аукціон з реалізації активів, які перебувають у податковій заставі в рахунок погашення податкового боргу, а саме будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: Донецька область, м. Родинське, вул. Тупикова,3, автоколона № 6 Відокремленого підрозділу «Автомобіліст» ДП «Красноармійськвугілля». Як вбачається з протоколу проведення аукціону заставоутримувачем майна (активи, які перебувають у податковій заставі) є ДПІ у м. Димитрові, реалізація майна була здійснена на підставі рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 9 червня 2003 року № 37 та акт опису активів № 14/24 від 14 серпня 2008 року.

Обставинами, які підлягають встановленню в межах даної справи є: наявність податкового боргу, знаходження у податковій заставі як способу забезпечення податкового зобов’язання платника податків не погашеного у строк, майна відокремленого підрозділу позивача, яке було описано 14 серпня 2008 року та продане на аукціоні 5 грудня 2008 року.

Судом встановлено, що 23 квітня 2008 року відповідачем у справі внесений запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за типом обтяження «податкова застава» з об’єктом обтяження «всі активи платника податків» стосовно позивача. Підставою обтяження визначені норми абзацу 1 підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ. Інших записів до Реєстру щодо податкової застави, в тому числі згідно з актом опису майна позивача від 14 серпня 2008 року, податковим органом внесено не було.

З пояснень представників сторін та довідки відповідача, судом встановлено, що станом на 5 грудня 2008 року у позивача був наявним податковий борг в сумі 55,7 млн. грн., частина якого є розстроченою на тривалий термін. Позивач наявність зазначеного боргу не спростовує.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Пунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платників податків, що має податковий борг передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно закону та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пункту 1.17 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова застава визначена як спосіб забезпечення податкового зобов’язання платника податків не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі не виконання забезпеченого податкової заставою податкового зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону (норма викладена в редакції Закону України № 1255-4 від 18 листопада 2003 року і діє з 1 січня 2004 року).

Підпунктом 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов’язань або податкового боргу.

Рішенням Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року у справі № 1-9/2005 положення підпункту 8.2.2 зазначеного Закону в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу були визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до пункту 4 резолютивної частини наведеного рішення, положення абзацу 2 підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Статтею 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР передбачено, що Конституційний Суд України приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього закону (Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим).

У разі, якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Суд зазначає, що під час внесення записів 23 квітня 2008 року рішення Конституційного Суду України існувало і підлягало безумовному виконанню.

Згідно статті 124 Конституції України судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. З дня прийняття зазначеного рішення немає правових підстав для розповсюдження податкової застави на всі активи. З огляду на зазначене, суд приймає правову позицію позивача щодо відповідності розміру податкової застави сумі податкового боргу. Як встановлено судом, активи позивача значно перевищують податковий борг, що не заперечується відповідачем. Судом також враховано, що відчуженню в рахунок погашення податкового боргу може бути тільки майно, яке не входить до складу цілісного майнового комплексу позивача, а саме 5,8 млн. грн., що підтверджено представниками сторін та додатком № 2 до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 16 липня 2008 року № 349.

Ухвалюючи дане судове рішення, з урахуванням аналізу вищенаведених норм, суд виходить з того, що податкова застава пов’язана із сумою податкового боргу платника податків та конкретним об’єктом обтяження, тобто майном, яке підлягає опису шляхом складення відповідного акту з наступною його реєстрацією в Державному реєстрі обтяжень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податковим органом не доведена наявність майна позивача, яке було продано на аукціоні 5 грудня 2008 року, у податковій заставі, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій щодо продажу майна на цільовому аукціоні з реалізації активів, які фактично у податковій заставі не знаходилися, з урахуванням необхідності виходу за межі позовних вимог в порядку статті 11 КАС України, для визначення майна, а саме будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: Донецька область, м. Родинське, вул. Тупикова,3, автоколона № 6 Відокремленого підрозділу «Автомобіліст».

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка виявляється в незверненні до Міністерства вугільної промисловості України та до Фонду державного майна України за отриманням згоди на реалізацію активів, та неотримання цієї згоди, визнання протиправними дій щодо продажу майна, що знаходилося у податковій заставі, а саме участь у цільовому аукціоні з реалізації активів, які перебувають у податковій заставі без отримання попередньої згоди Міністерства вугільної промисловості України, підписання протоколу цільового аукціону з реалізації активів, які перебувають у податковій заставі, в рахунок погашення податкового боргу, проведеного 5 грудня 2008 року, визнання протиправними дій щодо продажу майна, що знаходилося у податковій заставі, а саме підписання протоколу цільового аукціону з реалізації активів, які перебувають у податковій заставі, в рахунок погашення податкового боргу, проведеного 5 грудня 2008 року, з огляду на встановлену судом обставину відсутності проданого майна у податковій заставі, а також з урахуванням того, що наказ Міністерства вугільної промисловості України № 349, на який посилається позивач, не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України.

Суд не вважає за доцільне здійснювати оцінку письмових доказів, які стосуються порядку здійснення продажу майна біржею, оскільки це виходить за межі публічно-правових відносин та компетенції адміністративного суду. В межах даної адміністративної справи вирішується правомірність чи неправомірність дій податкового органу як суб’єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Красноармійськвугілля» до Державної податкової інспекції у м. Димитрові про визнання протиправною бездіяльності, яка виявляється в незверненні до Міністерства вугільної промисловості України та до Фонду державного майна України за отриманням згоди на реалізацію активів, та неотримання цієї згоди, визнання протиправними дій щодо продажу майна, що знаходилося у податковій заставі, а саме участь у цільовому аукціоні з реалізації активів, які перебувають у податковій заставі без отримання попередньої згоди Міністерства вугільної промисловості України, підписання протоколу цільового аукціону з реалізації активів, які перебувають у податковій заставі, в рахунок погашення податкового боргу, проведеного 5 грудня 2008 року, визнання протиправними дій щодо продажу майна, що знаходилося у податковій заставі, а саме підписання протоколу цільового аукціону з реалізації активів, які перебувають у податковій заставі, в рахунок погашення податкового боргу, проведеного 5 грудня 2008 року, визнання протиправними дій щодо продажу майна на цільовому аукціоні з реалізації активів, які фактично у податковій заставі не знаходилися, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Димитрові щодо продажу майна Державного підприємства «Красноармійськвугілля» в рахунок погашення податкового боргу на цільовому аукціоні 5 грудня 2008 року, яке не знаходилося у податковій заставі, а саме будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: Донецька область, м. Родинське, вул. Тупикова,3, автоколона № 6 Відокремленого підрозділу «Автомобіліст».

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 червня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 22 червня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Смагар С.В.