Ухвала суду № 65274262, 09.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 638/20245/16-ц Головуючий суддя І інстанції Цвіра Д. М.

Провадження № 22-ц/790/2249/17 Суддя доповідач Карімова Л.В.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бровченко І.О.,

Малінської С.М.,

за участю секретаря Баранкової В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 09 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Дзержинського відділу державної виконавчої служби міста Харкова, державного підприємства «СЕТАМ», треті особи: ОСОБА_5, Публічне акціонерне товариство «Райффазен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффазен Банк Аваль» про визнання недійсними електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів,

ВСТАНОВИЛА :

16 грудня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з вищезазначеним позовом, провадження за яким відкрито ухвалою судді цього суду від 03 січня 2017 року.

09 лютого 2017 року позивач ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подав до суду клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на предмет спору, а саме: нежитлову будівлю в літ. «А-1», загальною площею 618,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та шляхом заборони ОСОБА_5 вчиняти будь - які дії з переоформлення права власності на даний об»єкт нерухомості чи розпорядження ним у будь-який спосіб до розгляду справи по суті.

Ухвалою від 09 лютого 2017 року суд відмовив у задоволенні цього клопотання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою клопотання про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

В обґрунтування скарги посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 22.08.2007 року ОСОБА_3 є власником нежитлової будівлі в літ. «А-1», загальною площею 618,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Як стало відомо позивачу 04.11.2016 року було проведено електронні торги, за результатами яких сформовано протокол № 209426 з продажу майна боржника.

Позовні вимоги про визнання недійсними торгів та протоколу їх проведення обґрунтовані тим, що процедура проведення торгів була проведена із порушенням норм ст.58 ЗУ «Про виконавче провадження» ( в редакції від 12.06.2016 року).

Акт про проведені торги підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала нерухоме майно. А з урахуванням того, що протокол про проведення торгів вже підписаний ДТ "СЕТАМ", відповідач може реєструвати за собою право власності і у подальшому вчиняти будь-які дії зі спірним майном, що призведе до фактично повного унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Вказує, що відповідно до роз"яснень (вказівок), які містяться в п.20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року " Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно, суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (ст.ст.151,152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до ст. 976 ЦК (судовий секвестр) Але, у задоволенні клопотання позивачу було відмовлено, що і змусило до оскарження ухвали.

В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Райффазен Банк Аваль» просить відхилити її за необгрунтованістю доводів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з»явились до суду апеляційної інстанції, перевіривши відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що представником позивача, в його обґрунтування надана інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, з якої вбачається, що власником спірного майна є ОСОБА_7 (дата реєстрації 24.02.2017 р.). Вищезазначена довідка не містить відомостей, що ОСОБА_5 є власником спірного майна. Інших належних доказів, які б свідчили, що нежитлова будівля в літ. «А-1», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_5 або він має законні підстави розпоряджатися цим нерухомим майном, у справі відсутні.

Такий висновок суду відповідає вимогам закону та підтверджується виділеними матеріалами, наданими до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У п. 6 цієї постанови зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд першої інстанції, враховуючи вищевказані обставини, надав належну оцінку доводам позивача, та дійшов обгрунтованого висновку щодо відсутності необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням того, що за своїм змістом забезпечення позову як заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі їх задоволення, не порушуючи при цьому збалансованості інтересів сторін.

В апеляційній скарзі не наведені докази того, що не застосування судом забезпечення позову може призвести до будь-яких незворотних негативних наслідків для позивача.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 є необгрунтованими та не спростовують висновків районного суду.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог закону, що відповідно до п. 1 ч.1 ст. 312 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч. 2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 09 лютого 2017 рокузалишити без змін.

Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: