Ухвала суду № 65272989, 02.03.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/13276/16-ц

Провадження № 2-з/638/113/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі :

головуючого судді Грищенко І.О.

при секретарі Самогньозд О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду в м. Харкові заяву уповноваженого представника позивача ПАТ "ОТП Банк" ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ПАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

16.08.2016 року позивач в особі ПАТ "ОТП Банк" звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 5 216, 37 доларів США, з яких: 4 152, 52 доларів США заборгованість по сплаті кредиту та 1 063, 85 доларів США заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 19.06.2014 року по 04.08.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.03.2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ "ОТП Банк", укладено кредитний договір № CL-701/192/2008, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 20 226, 40 доларів США на купівлю автомобілю марки Honda Jazz, строком до 18.03.2015 року, а позичальник зобов'язався повернути суму отриманого кредиту та оплатити відповідну плату за користування кредитними коштами у строки, передбачені кредитним договором. В подальшому, за згодою сторін вносилися зміни до умов кредитного договору, шляхом укладення 14.10.2009 року додаткового договору №1, на умовах якого банк надав позичальнику транш в сумі 496, 80 доларів США для погашення прострочених процентів, 30.03.2010 року додаткового договору №2, 29.03.2011 року додаткового договору №3, 21.05.2012 року додаткового договору №4, 21.03.2013 додаткового договору №4, 18.04.2013 року додаткового договору №5, 18.04.2014 року додаткового договору №4. Позивач виконав зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач порушила строки оплати передбачених договором платежів, через що за нею утворилася заборгованість, яка станом на 05.08.2016 року становить 5 216, 37 доларів США.

08.02.2017 року до канцелярії суду позивачем, через уповноваженого представника ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на майно: ? частину квартири, що розташована АДРЕСА_1 та належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2.

В обґрунтування доводів заяви зазначено, що з інформаційної довідки (витягу) з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 01.11.2016 року, вбачається, що ОСОБА_2 належить ? частина квартири АДРЕСА_2. Будь-якого іншого майна на даний час за відповідачем не зареєстровано. У разі, якщо судом буде задоволено позов по даній справі, а відповідачем до ухвалення рішення суду буде реалізовано/перереєстровано на іншу особу вказану ? частину квартири, стягувач буде позбавлений можливості в примусовому порядку виконати рішення суду. З метою недопущення реалізації єдиного майна відповідача та, як наслідок, неможливості виконання рішення суду, просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на ? частину вказаної квартири.

У зв'язку з знаходження головуючого судді у даній справі у відпустці, заяву про забезпечення позову протоколом автоматизованого розподілу від 08.02.2017 року розподілено судді Штих Т.В.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.03.2017 року, заяву передано судді Грищенко І.О.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її находження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, доводами заяви про забезпечення позову, дійшов висновку, що заява позивача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті151,152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК(судовий секвестр).

Відповідно до вимог ч. 1ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову.

Нормою ч.1ст. 152 ЦПК України, передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У відповідності до ч. 3ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається з даних інформаційної довідки (витягу) з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 01.11.2016 року, вбачається, що ОСОБА_2, на праві приватної спільної часткової власності належить ? частина квартири АДРЕСА_2, на підставі договору дарування від 27.11.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 6194.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів, викладених у заяві позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, оскільки предметом спору є сума заборгованості за кредитним договором, в розмірі 5 216, 37 грн; забезпечення позову здійснюється з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; враховується збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, такий захід як забезпечення позову шляхом арешту спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; також враховується імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, при цьому вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та спрямовані на ефективне виконання можливого рішення суду у цій справі, в разі його постановлення на користь позивача, а тому ніяким чином не будуть невиправдано обмежувати права відповідача.

На підстав викладеного, керуючись ст.. ст.. 151-153 ЦПК України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», суд,

УХВАЛИВ:

Заяву уповноваженого представника позивача ПАТ "ОТП Банк" ОСОБА_1 про забезпечення позову цивільній справі за позовом ПАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на ? частину квартири АДРЕСА_2, що належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на підставі договору дарування від 27.11.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 6194, до розгляду справи по суті.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копію ухвали надіслати для виконання до Департаменту реєстрації Харківської міської ради та Центру надання адміністративних послуг м. Харкова.

Копію ухвали надіслати особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання.

Термін пред"явлення виконавчого документа до виконання 3 роки.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії .

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя : І.О.Грищенко