Ухвала суду № 65272325, 13.03.2017, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Соболєв Є.О.

Доповідач - Коротенко Є.В.

Справа № 408/8236/16-ц

Провадження № 22ц/782/160/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді Коротенка Є.В.,

суддів: Коновалової В.А., Луганської В.М.,

за участю секретаря Козубської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Луганської області в м.Сєвєродонецьку апеляційну скаргу Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» на ухвалу Біловодського районного суду Луганської області від 30 січня 2017 року у цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Біловодського районного суду Луганської області від 30.01.2017 року позовну заяву КС «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу на підставі ч.2 ст.121 ЦПК України визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою на неї та, посилаючись на порушення судом норм цивільного процесуального права, просив оскаржувану ним ухвалу скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, приймаючи до уваги положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

В грудні 2016 року КС «Імперіал ЛТД» звернулася до Біловодського районного суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу (а.с.2).

При цьому позивач просив суд на підставі ст.82 ЦПК України, враховуючи його майновий стан, відстрочити сплати судового збору до прийняття рішення у справі (а.с.16).

Ухвалою Біловодського районного суду Луганської області від 29.12.2016 року у задоволенні клопотання КС «Імперіал ЛТД» про відстрочення сплати судових витрат відмовлено, та позовна заява КС «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу на підставі ч.1 ст.121 ЦПК України була залишена без руху та надано позивачеві строк (протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали) для усунення вказаних ухвалою суду недоліків - сплати судового збору (а.с.23).

Ухвалою Біловодського районного суду Луганської області від 30.01.2017 року позовну заяву КС «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу на підставі ч.2 ст.121 ЦПК України визнано неподаною та повернуто позивачу, оскільки позивач зазначені недоліки не виправив (а.с.26).

Відмовляючи у задоволенні клопотання КС «Імперіал ЛТД» про відстрочення сплати судових витрат, суд першої інстанції зазначив, що надані позивачем документи не можуть свідчити про важкий майновий стан позивача, оскільки вони не дають уяву про повний баланс підприємства та рух коштів.

Однак, з таким висновком суду колегія суддів Апеляційного суду Луганської області погодитись не може, оскільки в матеріалах справи містяться достатні належні та допустимі докази того, що на час звернення з вказаним позовом до суду КС «Імперіал ЛТД» була позбавлена можливості сплатити відповідний судовий збір.

Так, ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 11.06.2015 року було накладено арешт на грошові кошти в касі КС «Імперіал ЛТД», що позбавило позивача можливості розпоряджатися готівковими коштами установи (а.с.18).

Крім того, органом державної виконавчої служби накладено арешт на всі розрахункові рахунки КС «Імперіал ЛТД», що позбавляє останню можливості розпоряджатися своїми безготівковими коштами (а.с.19-21).

Таким чином, на думку колегії суддів, позивачем було належним чином підтверджено доводи того, що його майновий стан перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На вказане суд першої інстанції достатньої уваги не звернув.

Крім того, у відповідності до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та згідно із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі»), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Саме такі приписи містяться у п.1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що при вирішенні питання про можливість відкриття провадження у справі суд першої інстанції, крім іншого, належним чином не проаналізував, чи забезпечено належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача щодо можливості звернення до суду, з другого боку, чим порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Тому, відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, ухвалу суду слід скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на наведене вище, та керуючись п.3 ч.1 ст.312, ст.ст.313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргуКредитної спілки «Імперіал ЛТД» задовольнити частково.

Ухвалу Біловодського районного суду Луганської області від 30 січня 2017 року скасувати та питання щодо можливості відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: