Постанова № 6527167, 14.01.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2009 р.                                                                       справа № 29193/08/0570

час прийняття постанови: 11-10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  

при секретарі Яковецькій О.В.

за участю представника позивача Фінк О.Е.

представників відповідача Чекайлова А.Є., Швець Н.Ф., Чеснокової Л.П., Мочкаєва Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. І. Ткаченка, 140-а, адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Торезтвердосплав” до Державної податкової інспекції у м. Торезі про скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство „Торезтвердосплав” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Торезі про скасування рішень. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ДПІ у м. Торезі проведена виїзна планова перевірка ВАТ «Торезтвердосплав» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.12.2007р. Про результати перевірки складений акт № 453/23-0/00196167 від 23.05.2008р. На підставі даного акту 03.06.2008р. ДПІ у м. Торезі видані податкові повідомлення-рішення №№ 0000312310/0, 0000641720/0, 0000322310/0 і рішення про застосування штрафних санкцій №№ 0000832320, 0000842320. Позивач вважає зазначені рішення незаконними з наступних підстав.

Відповідно податковому повідомленню-рішенню № 0000312310/0 від 03.06.2008р. встановлено порушення п. 1.32 ст.1, п.п. 4.1.6. п.4.1.ст.4, п.5.1., п.п. 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та визначено суму податкового зобов'язання: донарахована сума податку - 826104,00 грн. і штрафні санкції - 685854,00 грн.

Як зазначено у п. 3.1.1 акту перевірки порушення п.п. 4.1.6. п.4.1.ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» полягає у невключенні до складу валового доходу підприємства суми дотацій із фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття для створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення у сумі 3 300 000,00 грн.

Позивач вважає, що отримані ВАТ «Торезтвердосплав» кошти не мають включатися до валового доходу підприємства і не підлягають оподаткуванню податком на прибуток.

ВАТ «Торезтвердосплав» отримало кошти у сумі 3 300 000,00 грн. у зв'язку з виконанням Програми створення нових робочих місць на 2007р. для працевлаштування незайнятого населення, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості в містах Донецької області, де ліквідовано шахти, затвердженої розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації від 23.05.2007р. № 312. Кошти були витрачені відповідно до їх цільового призначення: придбані капітальні активи, працевлаштоване незайняте населення. У той же час, розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації від 23.05.2007р. № 312 не визначає, що зазначені кошти є саме дотацією, яка надається підприємству.

Відповідно до ст. 109 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено спрямування коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття для створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення вугледобувних регіонів, де ліквідовано шахти. Бюджетною програмою у 2007р. було передбачено 100 млн. грн. на створення нових робочих місць як дотація Фонду, тобто часткове покриття витрат Фонду на створення нових робочих місць.

Працевлаштування незайнятого населення не є видом діяльності ВАТ «Торезтвердосплав», відповідно, отримані кошти не можуть бути доходом підприємства.

Свою позицію щодо цього питання визначило Міністерство праці та соціальної політики України у листі на адресу ВАТ «Торезтвердосплав» від 28.08.2008р. № ДЦ-03-5276/0/6-08: кошти Фонду, які позивач отримав на створення робочих місць, відповідно до наказу ДКУ від 08.12.2006р. № 330 «Про затвердження змін до Роз'яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету», є капітальними трансфертами. Капітальні трансферти (цільова фінансова допомога) не підпадають під дію п.п. 4.1.6. п.4.1.ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, як зазначено у п. 3.1.1 акту перевірки порушення вимог п. 1.32 ст.1 п. 5.1. п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» полягає в тому, що підприємством до валових витрат віднесені суми витрат по мобільному зв'язку понад ліміту, без наявності відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, які підтверджують їх участь в господарській діяльності підприємства, на суму 17618,00грн.

На балансі підприємства на рахунку 153 «Інші необоротні матеріальні активи» враховуються 25 мобільних телефонів. Ці телефони були видані робітникам ВАТ «Торезтвердосплав» з метою поліпшення організації виробничого процесу. З кожним працівником була укладена угода про повну матеріальну відповідальність з доведенням до кожного робітника ліміту, в зв'язку з чим в період з 10.10.2005р. по 31.03.2006р. оплата за розмови понад ліміту утримувалась з заробітної плати робітників. Проте, таке положення виявилось хибним, бо встановленого ліміту не вистачало для ефективного спілкування в ході виробничого процесу, робітники за таких умов відмовились використовувати мобільні телефони. З в'язку з цим наказом голови правління ВАТ «Торезтвердосплав» від 01.04.2006р. № 21-1 ліміти було скасовано. Цей наказ відповідачем не взято до уваги.

Позиція відповідача, що мобільний зв'язок лише частково використовувався у господарській діяльності підприємства є безпідставним припущенням.

Всі витрати по оплаті за мобільний зв'язок підтверджені рахунками ЗАТ «Український мобільний зв'язок», податковими накладними, платіжними документами.

Оскільки, підприємством здійснено відповідні витрати як компенсація вартості товарів, придбаних для подальшого використання у власній господарській діяльності, а саме витрати пов'язані з підготовкою, організацією та веденням такої діяльності такі витрати згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підлягають включенню до складу валових витрат.

З зазначених підстав позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення          № 0000312310/0 від 03.06.2008р. і податкове повідомлення-рішення № 0000412310/2/350. У п. 3.1.5.3. акту перевірки зазначено, що ВАТ «Торезтвердосплав» порушено п.п. 7.4.3. п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, до податкового кредиту включені суми ПДВ від вартості послуг мобільного зв'язку, який частково використовується в оподаткованих операціях, а частково ні.

Згідно податковому повідомленню-рішенню підприємству визначено зобов'язання по податку на додану вартість - 3523,00 грн. і по штрафним санкціям -1761,5 грн.

Позивач вважає, що відповідачем помилково зроблено висновок про порушення ВАТ «Торезтвердосплав» вимог зазначеної норми.

Мобільні телефони були придбані як матеріальні активи. Надані ЗАТ «Український мобільний зв'язок» послуги зв'язку не використовувалися у оподатковуваних господарських операціях підприємства, а повністю були залучені у виробничому процесі підприємства.

Таким чином, позивач вважає податкове повідомлення-рішення № 0000322310/0 від 03.06.2008р. незаконним.

Як зазначено у п. 3.1.7. акту перевірки ВАТ «Торезтвердосплав» порушило п.3.4. ст., п.п.4.2.9 абзац «г», п.п. 4.2.15. п.4.2. ст.4, п. 9.10. ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.п. 1.7. п.1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон № 59.

Відповідач дійшов висновку, що оплата підприємством суми чеків на придбання палива та паркування особам, які перебували у відрядженні на власному автотранспорті, а також оплата розмов працівників по мобільному телефону поверх ліміту, є додатковим благом і підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб. Посилання відповідача на Інструкцію про службові відрядження в межах України та за кордон, на думку позивача, є юридично неспроможнім, оскільки правила та порядок оподаткування, відповідно до Закону України «Про систему оподаткування», визначаються виключно законами про оподаткування.

Щодо надання додаткових благ робітникам, то висновки відповідача не відповідають дійсності. Підприємство оплачувало витрати у зв'язку з відрядженням працівника на підставі документів, які підтверджували ці витрати.

Перекрученням з боку відповідача є те, що підприємство надавало робітникам додаткове благо у вигляді оплати розмов працівників по мобільному телефону поверх ліміту. Як вже було зазначено вище, мобільні телефоні використовувалися виключно у виробничих цілях підприємства.

За нібито порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» відповідач донарахував податок у сумі 4797,72 грн. і застосував штрафні санкції у розмірі 9595,44грн.

Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000641720/0 від 03.06.2008р.

У п. 3.3.3. акту перевірки зазначено, що в порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» підприємство у період з 03.10.2006р. по 02.11.2007р. проводило розрахункові операції у готівковій формі без застосування РРО на загальну суму 16447,11грн.

На підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» застосовано штрафні санкції у розмірі 82235,55грн.

Підприємство здійснило продаж дров, цистерни ТРЖК-5М, задвижок Д 150, Д 100. Всі операції відображені у касових книгах підприємства.

ВАТ «Торезтвердосплав» була виготовлена тара - ящики для пакування готової продукції власними силами. В результаті виробництва тари утворилися відходи - дрова. Таким чином, ці дрова є продукцією власного виробництва ВАТ «Торезтвердосплав».

Розрахунки по продажу дров ВАТ «Торезтвердосплав» проводило у касі, відповідно були оформлені прибуткові і видаткові касові ордери, а покупцям видані квитанції, які були підписані та завірені печаткою підприємства.

Фінансова санкція, передбачена п.1 ст.17 Закону, застосовується при умовах: виявлення невідповідності товарів і готівкових коштів; проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості товару; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій; нероздрукування відповідного розрахункового документа.

Відповідачем не виявлено невідповідність товарів і готівкових коштів. Всі розрахункові операції проведені через РРО на повну суму вартості товару, хоча й на наступний день після їх здійснення. Але, законом не встановлено відповідальність за несвоєчасне проведення операції через РРО. При цьому, як вже було зазначено, розрахункові операції проведено у касовій книзі підприємства, були оформлені прибуткові і видаткові касові ордери, а покупцям видані квитанції, які були підписані та завірені печаткою підприємства.

Таким чином, позивач вважає, що відсутній склад правопорушення, передбачений п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг».

Так, строк застосування санкції, передбачений ст. 250 Господарського кодексу України, за непроведення через РРО розрахунково-касових операцій з продажу вугілля 16.10.2006р. на суму 796,99 грн. та цистерни ТРЖК-5М 16.10.2006р. на суму 14000,00 грн. на час виявлення порушення вже сплив.

На підставі зазначеного позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000832320/0 від 03.06.2008р.

Рішенням № 0000832320/0 від 03.06.2008р. до ВАТ «Торезтвердосплав» на підставі ст.17 Указу Президента України застосовані штрафні санкції у сумі 12757,36 грн. за порушення п.п. 2.11, 3.1. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004р. № 637.

Як вбачається з акту перевірки, порушенням є прострочення надання підзвітними особами авансових звітів. Крім того, витрати підзвітних осіб не підтверджені документами.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» передбачено застосування штрафної санкції за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Правопорушення, зазначене у даній статті відповідачем не встановлено. Відповідно, зазначені фінансові санкції застосовані безпідставно.

Позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.06.2008р. №№ 0000312310/0, 0000641720/0, 0000322310/0, від 08.09.2008р. № 0000412310/2/350 і рішення про застосування штрафних санкцій №№ 0000832320, 0000842320 від 03.06.2008р.

          Позивач збільшив розмір позовних вимог, просив скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 0000312310/0, 0000641720/0, 0000322310/0 від 03.06.2008 р., №№ 0000312310/1, 0000641720/1, 0000322310/1 від 01.07.2008 р., № 0000641720/2 від 05.09.2008 р., №№ 0000312310/2, 0000322310/2, 0000412310/2/350 від 08.09.1008 р., рішення про застосування штрафних санкцій № 0000832320 від 03.06.2008 р.

          Крім того, позивач просить скасувати рішення про застосування штрафних санкцій № 0000842320 від 03.06.2008 р. в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 9890,56 грн.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснивши, що позивач вважає, що кошти отримані підприємством на створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення згідно розпорядження голови облдержадміністрації від 23.05.07 р. № 312 відносяться до капітальних трансфертів.

В листі Міністерства праці та соціальної політики України на адресу ВАТ „Торезтвердосплав” від 28.08.08 р. № ДЦ-03-5276/0/6-08 надано тільки роз'яснення відносно капітальних трансфертів, але не вказано, що основною передумовою віднесення коштів до капітальних трансфертів є відкриті рахунку у Державному казначействі та зазначення коду бюджетної класифікації у платіжних документах, згідно з якими визначається, на які цілі отримані кошти.

Підпунктом 12.8 п. 12 Порядку обслуговування державного бюджету за видатками, затвердженого наказом ДКУ від 25.05.2004 р. № 89 та зареєстрованого Міністерстві юстиції України 10.06.2004 р. за № 716/9315, визначено, що меморіальні документи, в тому числі, платіжні доручення та інші розрахункові документи повинні містити реквізити, які визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 і зареєстрованою Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976. Пунктом 3 вищевказаної Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Порядком обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах ДКУ, затвердженим наказом Державного казначейства від 09.08.2004 р. № 136, встановлено, що в платіжному дорученні (у реквізиті "Призначені платежу") повинен бути обов'язковий бюджетний рядок у вигляді: № КЕКВ, номер бюджетного зобов'язання, в тому числі, сума попередньої оплати. Номер бюджетного зобов'язання, який проставляється у платіжному дорученні, має відповідати номеру відповідного зобов'язання, що вказується у графі "Дані зобов'язання: номер документу”, реєстру зобов'язань та реєстру фінансових зобов'язань розпорядника бюджетних коштів. Але при цьому розпорядник бюджетних коштів в полі "Призначення платежу" платіжного доручення також зазначає іншу інформацію (наприклад, дата виплати заробітної плати та період, за який нарахована заробітна плата; за які товари (роботи, послуги) проводиться оплата із виділенням суми ПДВ, посиланням на документ, на підставі якого здійснюється платіж, із зазначенням його номера і дата тощо).

Підприємством не було відкрито рахунок у Державному казначействі. Головним фінансовим управлінням Донецької обласної державної адміністрації у 2007 році було перераховано кошти на поточний рахунок ВАТ „Торезтвердосплав”. Крім того, в платіжних документах зазначено "Перерахування коштів підприємствам, на яких створено нові робочі місця для працевлаштування незайнятого населення згідно розпорядження голови облдержадміністрації від 23.05.07 р. № 312”, код бюджетної класифікації відсутній. Тому нема підстав для віднесення отриманих коштів капітальних трансфертів.

ВАТ «Торезтвердосплав» було укладено з ЗАТ «Український мобільний зв'язок» Корпоративну угоду від 21.09.2005 р. № 1.10145138 про надання послуг мобільного зв'язку. Пунктом 3.5 угоди передбачено, що вартість пакета або послуги, вартість сервісного пакета послуг, пакетні хвилини або інші послуги в межах пакету, якщо такі надаються абоненту в межах угоди, нараховуються пропорційно дням обслуговування активного номеру телефону відповідному тарифному пакеті.

Згідно з п.5.4 угоди вартість дзвінків понад пакетних хвилин у межах України, Джинс, контрактним абонентам UМС, абонентам SІМ-SIM, дзвінки послуг „Корпоративна Група” „Корпоративна Мережа”, „Корпоративна Мережа базова”, „Партнерська Корпоративна Мережа”, UМС-сім'я, UМС-область, голосова пошта, передача даних, факсу, дзвінки на прямий номер - 1 грн. з ПДВ за 1 хвилину.

Крім того, згідно з п.5.6 угоди умови тарифікації послуг «Корпоративна Мережа базова», «Корпоративна група» розповсюджується тільки на дзвінки телефонії. Послуги «Корпоративна Мережа базова» та «Корпоративна група» не надаються в роумінгу. Щомісячна плата за додаткові послуги не входить у вартість пакету.

В рахунках за послуги стільникового (мобільного) зв'язку UМС крім сум в межах пакету вказані суми послуг, наданих за межами пакету, а саме: вихідні дзвінки по Україні, вихідні дзвінки в межах мережі UМС, дзвінки з Корпоративної Мережі базової на мережу UМС, голосові довідки, сервіси за спеціальними цінами та інше.

Розшифровки сум послуг, наданих за межами пакету, які б підтверджували використання мобільного зв'язку виключно в виробничих цілях, підприємством не були надані. А згідно рахунку неможливо зробити такий висновок.

Донченко Р.В. згідно з актом перевірки видатковим касовим ордером № 367 від 07.04.06 р. видано під звіт 100 грн. без звіту за раніше видану під звіт суму 7,50 грн. За авансовим звітом від 06.04.06 р. № 101 відображена сума залишку коштів 7,50 грн., за які підзвітна особа не звітувала, витрачено своїх коштів 100 грн., перевитрата склала 92,50 грн., але згідно видаткового касового ордеру від 07.04.06 р. № 367 виплачено 100 грн., а не 92 грн. За карткою рахунку 372 за період 07.04.06 - 10.04.06 залишок заборгованості перед підзвітною особою склав 92,50 грн., але відсутній залишок 7,50 грн. станом на 06.04.06 р., за який підзвітна особа не звітувала.

Левіну І.А. за актом перевірки згідно видаткового касового ордеру від 23.05.06 р. № 508 видано під звіт 2170,54 грн. без звіту за раніше видану під звіт суму 2000 грн. В посвідченні на відрядження від 06.05.06 р. № 33 немає відмітки про прибуття до Барнаулу, вибуття з Барнаулу 25.05.06 р., посвідчення заповнено олівцем без мокрої печатки. Згідно посвідчення підзвітна особа знаходилась у відрядженні, але їй за видатковим касовим ордером від 23.05.06 р. № 508 було видано 2170,54 грн. (касова книга від 23.05.06 р.) без звітування за раніше видану суму 2000 грн. Крім того, в авансовому звіті від 30.05.06 р. № Т-3329 немає розшифровки кому, за що та згідно яких документів сплачено, а стоїть дата, порядковий номер документу 1 відображення витрат на суму 7592,48 грн.

Пізик С.В. за актом перевірки згідно видаткового касового ордеру від 27.06.06 р. № 647 видано під звіт 613 грн. з урахуванням відшкодування перевитрати по авансовим звітам на суму 479,18 грн. Авансовий звіт на суму 133,82 грн. в строк не зданий. Згідно картки рахунку 372 перевитрата склала 347,18 грн. Але згідно авансового звіту від 27.06.06 № 3322 сума боргу складає 1643,318 грн. відповідно з урахуванням придбання за власні кошти 122,40 грн., перевитрата становить 1765 грн. За авансовим звітом від 29.06.06 № 3326 перевитрата складає 1765,58 грн., придбання - 36 грн., загальна сума перевитрати складає 1801,58 грн. За авансовим звітом від 29.06.06 № 3332 перевитрата 1801,58 грн., придбання - 22 грн., загальна сума перевитрати складає 1823,58 грн. За авансовим звітом від 30.06.06 борг перед підприємством склав 84,92 грн., отримано було 200 грн., витрачено 137,50 грн., залишок – 147,42 грн. Отже, суми за карткою за рахунком 372 не відповідають сумам авансових звітів, які було перевірено бухгалтером, про що стоїть підпис відповідальної особи. Крім того, якщо подивитись підпис підзвітної особи Пізик С.В. на приймальному акті від 27.06.06 № 3325 та авансовому звіті від 27.06.06 № 3325, то видно що підписи не ідентичні, тобто авансовий звіт підзвітною особою не надавався. Оригінал авансового звіту від 11.06.06 було складено підзвітною особою особисто.

Гайворонському С.М. за актом перевірки згідно видаткового касового ордеру від 01.06.06 р. № 557 видано під звіт 250 грн. без звіту за раніше видану під звіт суму 18,98 грн. Але за даними картки рахунку 372 станом на 01.06.06 є заборгованість підприємства перед підзвітною особою 65,91 грн. Авансовий звіт від 05.06.06 № Т-3342 без підпису підзвітної особи, тому відповідач робить висновок, що підзвітною особою не складався.

Фесенко Ю.А. за актом перевірки згідно видаткового касового ордеру від 10.07.06 № 694 видано під звіт 800 грн. з урахуванням відшкодування перевитрати по авансовим звітам на суму 215,18 грн. Авансовий звіт на суму 584,82 грн. в строк не зданий. Згідно наданої картки рахунку 372 перевитрата станом на 07.07.06 складає 207,20 грн. Крім того, за 07.07.06 здано два авансових звіти, а не один, та не заповнене потрібно графу кому, за що і на підставі якого документа заплачено. Підписи за авансовими звітами та приймальними актами не відповідають.

Свімонія Н.Г. за актом перевірки згідно видаткового касового ордеру від 01.10.07 № 1105 видано під звіт 12604 грн. без звіту за раніше видану під звіт суму 7108,11 грн. За авансовим звітом від 02.10.07 № 292 залишок коштів - 4156,89 грн., отримано 51869 грн., повернуто 38000 грн., всього отримано 13869 грн., витрачено 1180 грн., залишок 8532,11 грн. Суми за авансовим звітом не відповідають сумам у картці по рахунку 372. Видатковий касовий ордер від 01.10.07 на суму 12604 грн., прибутковий касовий ордер № 193 без дати на 10000 грн. Копія листа касової книги 02.10.07 не надана. Крім того, встановлена невідповідність даних касової книги та даних картки за рахунком 372: в касовій книзі за 03.10.07 вказано прибутковий касовий ордер № 196, в картці по рахунку 372 - № 210, видатковий касовий ордер № 1107, а в картці № 1111, які відповідає № 1111 за касовою книгою Сердюкову, прибутковий касовий ордер № 198, а в картці рахунку 372 - № 211, видатковий касовий ордер № 1117, а в картці № 1121, який відповідає № 1 за касовою книгою Малихіну.

Свімонія Н.Г. за актом перевірки згідно видаткового касового ордеру від 23.10.07 № 1212 видано під звіт 14500 грн. з урахуванням відшкодування перевитрати по авансовим звітам суму 275 грн. Авансовий звіт на суму 4225 грн. в строк не наданий. Згідно з вищевикладеним видно, що за актом перевірки була перевитрата на 275 грн., а за наданими документами навпаки встановлена заборгованість підзвітної особи на 8138,26 грн. Крім того встановлена не відповідність даних касової книги та даних картки за рахунком 372: в касовій книзі за 23.10.07 прибутковий касовий ордер № 226, а в картці № 235, видатковий касовий ордер № 1212, а в картці № 1216, який відповідає № 1216 касової книги Полякову; в касовій книзі за 24.10.07 прибутковий касовий ордер № 227, а в картці № 236, видатковий касовий ордер № 1221, а в картці № 1225, який відповідає № 1225 касової книги Трусевич.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач Відкрите акціонерне товариство „Торезтвердосплав” зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 10.06.1994 р. виконавчим комітетом Торезької міської ради (а.с. 97), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 00196167 (а.с. 98), є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 06701502 (а.с. 99).

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Торезі є суб’єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження

ДПІ у м. Торезі була проведена виїзна планова перевірка ВАТ „Торезтвердосплав” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.12.2007 р., за результатами якої був складений акт № 453/23-0/00196167 від 23.05.2008 року, в якому податковим органом зроблений висновок про порушення ВАТ „Торезтвердосплав” вимог п. 1.32 ст.1, п.п. 4.1.6. п.4.1.ст.4, п.5.1., п.п. 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.3. п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.3.4. ст., п.п.4.2.9 абзац «г», п.п. 4.2.15. п.4.2. ст.4, п. 9.10. ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.п. 1.7. п.1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон № 59, п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», п.п. 2.11, 3.1. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004р. № 637 (а.с. 9-78 т.1).

          На підставі даного акту ДПІ у м. Торезі були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000312310/0 від 03.06.2008 р. про визначення ВАТ „Торезтвердосплав” податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальній сумі 1511958 грн., в тому числі, за основним платежем – 826104 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 685854 грн. (а.с. 79 т.1), № 0000322310/0 від 03.06.2008 р. про визначення ВАТ „Торезтвердосплав” податкового зобов’язання з податку на додану вартість в загальній сумі 5284,5 грн., в тому числі, за основним платежем – 3523 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 1761,5 грн. (а.с. 81 т.1), № 0000412310/2/350 від 08.09.2008 р., про визначення ВАТ „Торезтвердосплав” податкового зобов’язання з податку на прибуток у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2465 грн. (а.с. 80 т.1), № 0000641720/0 від 03.06.2008 р. про визначення ВАТ „Торезтвердосплав” податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 14393,16 грн., в тому числі, за основним платежем – 4797,72 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 9595,44 грн. (а.с. 82 т.1), рішення № 0000832320 від 03.06.2008 р. про застосування до ВАТ „Торезтвердосплав” штрафних санкцій в розмірі 82235,55 гр. (а.с. 83 т. 1), рішення № 0000842320 від 03.06.2008 р. про застосування до ВАТ „Торезтвердосплав” штрафних санкцій в розмірі 12757,36 грн. (а.с. 84 т.1).

          За результатами адміністративного оскарження податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: №№ 0000312310/1, 0000641720/1, 0000322310/1 від 01.07.2008 р., № 0000641720/2 від 05.09.2008 р., №№ 0000312310/2, 0000322310/2, 0000412310/2/350 від 08.09.1008 р. (а.с. 162-167 т.1).

Суд вважає зазначені рішення суб’єкта владних повноважень протиправними з наступних підстав.

Як зазначено у п. 3.1.1 акту перевірки, порушення п.п. 4.1.6. п.4.1.ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» полягає у невключенні до складу валового доходу підприємства суми дотацій із фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття для створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення у сумі 3 300 000,00 грн.

Згідно п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валового доходу включаються суми дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Суд вважає, що отримані ВАТ «Торезтвердосплав» кошти не мають включатися до складу валового доходу підприємства і не підлягають оподаткуванню податком на прибуток.

Судом встановлено, що ВАТ «Торезтвердосплав» отримало кошти у сумі 3 300 000,00 грн. у зв'язку з виконанням Програми створення нових робочих місць на 2007р. для працевлаштування незайнятого населення, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості в містах Донецької області, де ліквідовано шахти, затвердженої розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації від 23.05.2007р. № 312.

Суду не надані докази того, що отримані кошти були витрачені позивачем не відповідно до цільового призначення. Навпаки, судом встановлено, що ВАТ „Торезтвердосплав” отримані за програмою створення нових робочих місць на 2007р. для працевлаштування незайнятого населення, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості в містах Донецької області, де ліквідовано шахти, затвердженої розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації від 23.05.2007р. № 312, кошти в розмірі 3300000 грн. використані відповідно до їх цільового призначення: придбані капітальні активи, працевлаштоване незайняте населення.

В розпорядженні голови Донецької обласної державної адміністрації від 23.05.2007р. № 312 не визначено, що зазначені кошти є саме дотацією, яка надається підприємству.

Статтею 109 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено спрямування коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття для створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення вугледобувних регіонів, де ліквідовано шахти. В зазначеній статті визначено, що Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття спрямувати у 2007 році кошти у сумі 130.000 тис. гривень на створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості вугледобувних регіонів, де ліквідовано шахти, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Установити, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття перераховує обласним державним адміністраціям зазначені кошти після погодження з ним програм створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості вугледобувних регіонів, де ліквідовано шахти.

Отже, кошти Фонду, які отримав позивач на створення нових робочих місць, були передбачені на придбання капітальних активів, тобто, мали цільове призначення.

Суд вважає, що кошти Фонду, які позивач отримав на створення робочих місць є капітальними трансфертами.

У відповідності до Роз’яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 08.12.2006 р. № 330, капітальні трансферти - це невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсації втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. До цієї категорії включаються також трансфертні платежі підприємствам для покриття збитків, акумульованих ними протягом ряду років, або таких, які виникли в результаті надзвичайних обставин. Капітальними трансфертами вважаються невідплатні, безповоротні платежі, які носять одноразовий і нерегулярний характер як для донора, так і для їх отримувача (бенефіціара). Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення.

В даному випадку платежі від органу державного управління (Міністерства праці та соціальної політики України) кінцевому одержувачу (ВАТ „Торезтвердосплав”) були односторонніми; використання коштів здійснювалось на безвідплатній основі; метою отримання коштів було придбання основних засобів (капітальних активів), необхідних для створення робочих місць; платіж мав нерегулярний характер, був одноразовий.

Отже, отримані позивачем кошти мають ознаки капітальних трансфертів (або цільової фінансової допомоги).

Статтею 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що валовий дохід - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п. 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Працевлаштування незайнятого населення не є видом діяльності ВАТ «Торезтвердосплав», відповідно, отримані кошти не можуть бути доходом підприємства.

Таким чином, кошти, які одержано підприємством з бюджету у вигляді капітальних трансфертів, не відповідають ознакам валового доходу платника податку, встановленим пунктом 4.1 Закону, та відповідно вони не підлягають оподаткуванню, оскільки одержання з бюджету капітальних трансфертів прямо не пов'язано з будь-яким видом діяльності підприємства і спрямовано на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно не віднесена до складу валового доходу сума отриманого капітального трансферу від Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Крім того, в п. 3.1.1 акту перевірки зазначено про порушення вимог п. 1.32 ст.1 п. 5.1. п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає в тому, що підприємством до валових витрат віднесені суми витрат по мобільному зв'язку понад ліміту, без наявності відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, які підтверджують їх участь в господарській діяльності підприємства, на суму 17618,00грн.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Судом встановлено, що на балансі позивача на рахунку 153 «Інші необоротні матеріальні активи» враховуються 25 мобільних телефонів. Ці телефони були видані робітникам ВАТ «Торезтвердосплав» з метою поліпшення організації виробничого процесу. З кожним працівником була укладена угода про повну матеріальну відповідальність з доведенням до кожного робітника ліміту, в зв'язку з чим в період з 10.10.2005р. по 31.03.2006р. оплата за розмови понад ліміту утримувалась з заробітної плати робітників. Проте, таке положення виявилось хибним, бо встановленого ліміту не вистачало для ефективного спілкування в ході виробничого процесу, робітники за таких умов відмовились використовувати мобільні телефони. З в'язку з цим наказом голови правління ВАТ «Торезтвердосплав» від 01.04.2006р. № 21-1 ліміти було скасовано.

Наказ про скасування лімітів не був взятий до уваги податковим органом при проведення перевірки та прийнятті податкових повідомлень-рішень.

Відповідачем суду не надано належних доказів, що мобільний зв'язок лише частково використовувався у господарській діяльності підприємства.

Всі витрати по оплаті за мобільний зв'язок підтверджені рахунками ЗАТ «Український мобільний зв'язок», податковими накладними, платіжними документами, які містяться в матеріалах справи.

Оскільки підприємством здійснено відповідні витрати як компенсація вартості товарів, придбаних для подальшого використання у власній господарській діяльності, а саме витрати пов'язані з підготовкою, організацією та веденням такої діяльності такі витрати згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підлягають включенню до складу валових витрат.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №№ 0000312310/0, 0000312310/1, 0000312310/2, 0000412310/2/350 є незаконними.

У п. 3.1.5.3. акту перевірки зазначено, що ВАТ «Торезтвердосплав» порушено п.п. 7.4.3. п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, до податкового кредиту включені суми податку на додану вартість від вартості послуг мобільного зв'язку, який частково використовується в оподаткованих операціях, а частково ні.

Згідно податковому повідомленню-рішенню позивачу визначено зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 3523,00 грн. і по штрафним санкціям в розмірі 1761,5 грн.

Відповідно до п.п. 7.4.3. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі, коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Суд вважає, що відповідачем помилково зроблено висновок про порушення ВАТ «Торезтвердосплав» вимог зазначеної норми.

У п.п. 7.4.3. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» йде мова про використання придбаних платником податку товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Оподатковуваними операціями у межах господарської діяльності у розумінні цього закону (ст.4 Закону) є господарські операції з поставки товарів (робіт, послуг).

Мобільні телефони були придбані як матеріальні активи. Надані ЗАТ «Український мобільний зв'язок» послуги зв'язку не використовувалися у оподатковуваних господарських операціях підприємства, а повністю були залучені у виробничому процесі підприємства, що судом було встановлено вище.

З зазначених підстав суд визнає податкове повідомлення-рішення № 0000322310/0 від 03.06.2008р. протиправним.

У п. 3.1.7. акту перевірки ВАТ «Торезтвердосплав» зазначено про порушення позивачем п.3.4. ст., п.п. 4.2.9 абзац «г», п.п. 4.2.15. п.4.2. ст.4, п. 9.10. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.п. 1.7. п.1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон.

Податковий орган вважає, що оплата підприємством суми чеків на придбання палива та паркування особам, які перебували у відрядженні на власному автотранспорті, а також оплата розмов працівників по мобільному телефону понад ліміт, є додатковим благом і підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

Правила та порядок оподаткування, відповідно до Закону України «Про систему оподаткування», визначаються виключно законами про оподаткування.

Суд вважає, що висновки відповідача про надання робітникам додаткових благ не відповідають дійсності.

ВАТ „Торезтвердосплав” оплачувало витрати у зв'язку з відрядженням працівника на підставі документів, які підтверджували ці витрати.

Податковим органом не надано суду належних доказів висновків про те, що позивачем надавались робітникам додаткові блага у вигляді оплати розмов по мобільному телефону понад ліміту. Як зазначено вище, мобільні телефоні використовувалися працівниками виключно у виробничих цілях підприємства.

З зазначених підстав суд вважає податкове повідомлення-рішення № 0000641720/0 від 03.06.2008р. протиправним.

У п. 3.3.3. акту перевірки зазначено, що в порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» позивач у період з 03.10.2006р. по 02.11.2007р. проводило розрахункові операції у готівковій формі без застосування РРО на загальну суму 16447,11 грн.

На підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 82235,55 грн.

Судом встановлено, що ВАТ „Торезтвердосплав” було здійснило продаж дров, цистерни ТРЖК-5М, задвижок Д 150, Д 100. Всі операції відображені у касових книгах підприємства.

ВАТ «Торезтвердосплав» була виготовлена тара - ящики для пакування готової продукції власними силами. В результаті виробництва тари утворилися відходи - дрова. Таким чином, ці дрова є продукцією власного виробництва ВАТ «Торезтвердосплав».

Відповідно до п.1 ст.9 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Розрахунки по продажу дров ВАТ «Торезтвердосплав» проводило у касі, відповідно були оформлені прибуткові і видаткові касові ордери, а покупцям видані квитанції, які були підписані та завірені печаткою підприємства.

Крім того, відповідно до п.1 ст.17 Закону, фінансова санкція у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, застосовується у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Таким чином, фінансова санкція, передбачена п.1 ст.17 Закону застосовується при умовах: виявлення невідповідності товарів і готівкових коштів; проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості товару; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій; нероздрукування відповідного розрахункового документа.

Податковим органом не виявлено невідповідність товарів і готівкових коштів. Всі розрахункові операції проведені через РРО на повну суму вартості товару, хоча й на наступний день після їх здійснення. Діючим законодавством не передбачена відповідальність за несвоєчасне проведення операції через РРО. Розрахункові операції проведено позивачем у касовій книзі підприємства, позивачем були оформлені прибуткові і видаткові касові ордери, а покупцям видані квитанції, які були підписані та завірені печаткою підприємства.

Таким чином, позивачем не було допущено порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг».

Крім того, статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що однією з адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується з господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Строк застосування санкцій за непроведення через РРО розрахунково-касових операцій з продажу вугілля 16.10.2006р. на суму 796,99 грн. та цистерни ТРЖК-5М 16.10.2006р. на суму 14000,00 грн. на час виявлення порушення сплив.

Отже, суд вважає, що рішення № 0000832320/0 про застосування штрафних санкцій прийняте з порушенням вимог діючого законодавства.

Рішенням № 0000832320/0 від 03.06.2008р. до ВАТ «Торезтвердосплав» на підставі ст.17 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” застосовані штрафні санкції у сумі 12757,36 грн. за порушення п.п. 2.11, 3.1. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004р. № 637.

Як вбачається з акту перевірки, порушенням є прострочення надання підзвітними особами авансових звітів та не підтверджені підзвітними особами витрат належними документами.

Підпунктом 2.11 Положення НБУ від 15.12.2004р. № 637, передбачено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Підпунктом 3.1. Положення встановлено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» передбачено застосування штрафної санкції за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Судом встановлено і це підтверджено належними доказами, що видана під звіт готівка в сумі 33 387,54 грн. була повернута в касу.

Доводи позивача в судовому засіданні не спростовані відповідачем.

Оскільки позивачем визнається порушення на суму 11467,20 грн., відповідно, позивачем визнається правомірність застосування штрафних санкцій на суму 2866,80 гр., а тому суд визнає протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000842320 в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 9890,56 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення про визначення податкових зобов’язань та застосування штрафних санкцій були прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток та податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

          Позивач просить скасувати рішення податкового органу.

          Обираючи спосіб захист порушеного права позивача, суд виходить з того, що правовим наслідком скасування рішення є втрата чинності таким рішенням з часу набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Для повного захисту порушеного права ВАТ „Торезтвердосплав” суд визнає рішення податкового органу протиправними, оскільки в такому разі рішення податкового органу втрачають чинність з часу їх прийняття.

          З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов, визнає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними.

          Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

          Позов Відкритого акціонерного товариства „Торезтвердосплав” до Державної податкової інспекції у м. Торезі про скасування рішень задовольнити.

          Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у м. Торезі, № 0000312310/0 від 03.06.2008 р., № 0000312310/1 від 01.07.2008 р., 0000312310/2 від 08.09.2008 р. про визначення Відкритому акціонерному товариству „Торезтвердосплав” податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальній сумі 1511958 грн., в тому числі, за основним платежем – 826104 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 685854 грн.

          Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у м. Торезі, № 0000322310/0 від 03.06.2008 р., № 0000322310/1 від 01.07.2008 р., № 0000322310/2 від 08.09.2008 р. про визначення Відкритому акціонерному товариству „Торезтвердосплав” податкового зобов’язання з податку на додану вартість в загальній сумі 5284,5 грн., в тому числі, за основним платежем – 3523 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 1761,5 грн.

          Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000412310/2/350, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Торезі 08.09.2008 р., про визначення Відкритому акціонерному товариству „Торезтвердосплав” податкового зобов’язання з податку на прибуток у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2465 грн.

          Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у м. Торезі, № 0000641720/0 від 03.06.2008 р., № 0000641720/1 від 01.07.2008 р. про визначення Відкритому акціонерному товариству „Торезтвердосплав” податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 14393,16 грн., в тому числі, за основним платежем – 4797,72 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 9595,44 грн.

          Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000641720/2, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Торезі 05.09.2008 р., про визначення Відкритому акціонерному товариству „Торезтвердосплав” податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 13273,35 грн., в тому числі, за основним платежем – 4424,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 8848,9 грн.

          Визнати протиправним рішення № 0000832320 про застосування до Відкритого акціонерного товариства „Торезтвердосплав” штрафних санкцій в розмірі 82235,55 гр., прийняте Державною податковою інспекцією у м. Торезі 03.06.2008 р.

          Визнати протиправним рішення № 0000842320 про застосування до Відкритого акціонерного товариства „Торезтвердосплав” штрафних санкцій, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Торезі 03.06.2008 р., в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 9890,56 грн.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Торезтвердосплав” судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

          Повний текст постанови виготовлений 19 січня 2009 р.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Шальєва В.А.