Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2009 р. справа № 2а-11607/09/0570
час прийняття постанови: 14-25
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі
при секретарі Химич М.В.
за участю представника позивача Стадника В.В.
представників відповідачів Можарової З.М., Вертела М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Приватного підприємства „Спецавтотранс” до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість,
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство „Спецавтотранс” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивачем були надані до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька податкові декларації з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад 2008 р. з відповідними розрахунками суми бюджетного відшкодування і заявами про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку в загальному розмірі 17982872 грн.
Податковим органом були проведені виїзні позапланові перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами яких були складені довідка та акт. Податковим органом підтверджена сума податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню позивачу, в розмірі 17982872 грн.
Позивач просить стягнути з Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість по деклараціям за вересень, жовтень, листопад 2008 р. у розмірі 17982872 грн. та судові витрати.
Позивач уточнив позовні вимоги, подавши відповідну заяву, в який просив стягнути з Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість по деклараціям за жовтень, листопад 2008 р. у розмірі 17982872 грн. та судові витрати, зазначивши, що у первісному позові була допущена помилка щодо зазначення періоду, за який не відшкодований податок на додану вартість.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька позовні вимоги не визнав, вказуючи на те, що за результатами виїзних позапланових перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податків у банку за жовтень 2008 р. була складена довідка, а за листопад 2008 р. – акт, якими не встановлено порушень з боку позивача щодо визначення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 17982872 грн. На підставі наказу ДПА України від 18.08.2005 р. № 350 „Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість” податковим органом були направлені запити до податкових органів за місцем реєстрації підприємств, з якими у позивача були господарські відносини. Залишок непідтвердженої суми податку на додану вартість по деклараціям за жовтень та листопад 2008 р. складає 17982872 грн. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача ГУ ДКУ в Донецькій області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що сумісним наказом ДПА України та ДКУ № 200/86 від 21.05.2001 р. встановлено, що відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Держказначейства за висновками податкових органів та за рішенням суду. Органу Державного казначейства надійшли висновки податкового органу на відшкодування податку на додану вартість позивачу в розмірі 17982872 грн., але вони були повернуті ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька у зв’язку з відсутністю реєстрів платників податку. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Позивач Приватне підприємство „Спецавтотранс” зареєстровано в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена виконавчим комітетом Донецької міської ради 30.04.2004 р. (а.с. 6), перебуває на податковому обліку в ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька (а.с. 12), є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 08043146, виданого 26.05.2004 р. (а.с. 13), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32939674 (а.с. 10).
Відповідач Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька є суб’єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.
Відповідач Головне управління Державного казначейства України в Донецької області у відповідності до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.
Судом встановлено, що за результатами господарської діяльності у жовтні 2008 р. ПП „Спецавтотранс” отримало від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту звітного податкового періоду в розмірі 14875627 грн. В попередньому податковому періоді (вересень 2008 р.) позивач включив до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (жовтень 2008 р.) залишок від’ємного значення 3914365 грн., про що свідчить податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2008 р. (а.с. 14-15).
За результатами господарської діяльності у листопаді 2008 р. ПП „Спецавтотранс” отримало від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту звітного податкового періоду в розмірі 8025165 грн. В попередньому податковому періоді (жовтень 2008 р.) позивач включив до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (листопад 2008 р.) залишок від’ємного значення 15044103 грн., про що свідчить податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2008 р. (а.с. 19-20).
Згідно пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
У відповідності до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.
02.12.2008 р. ПП „Спецавтотранс” надало до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 3745889 грн. (а.с. 14-18).
14.01.2009 р. ПП „Спецавтотранс” надало до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2008 р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 14699985 грн. (а.с. 19-23).
Отже, в даному випадку платник податку прийняв рішення про відшкодування сум податку на додану вартість в зазначених розмірах шляхом зарахування на його рахунок, про що свідчить рядок 25.1 податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень та листопад 2008 р.
Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 цього Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
На виконання зазначених вимог ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька були проведені виїзні позапланові перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку: за жовтень 2008 р., за результатами якої була складена довідка № 4498/23-313/32939674 від 11.12.2008 р. (а.с. 24-41), якою підтверджена правомірність заявленого до відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2008 р. в розмірі 3745889 грн.; за листопад 2008 р., за результатами якої був складений акт № 257/23-313/32939674 від 30.01.2009 р. (а.с. 42-63), яким підтверджена правомірність заявленого до відшкодування податку на додану вартість за листопад 2008 р. розмірі 14236983 грн. Зазначеними актами не встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства при визначенні сум податку на додану вартість в зазначених розмірах, які підлягають бюджетному відшкодуванню.
У відповідності до пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 цього Закону якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Перевіркою не була виявлена невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі в зазначених вище розмірах, заявленій у податковій декларації, податковим органом не приймались рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування за зазначені податкові періоди.
Податковим органом у відповідності до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про були направлені органу Державного казначейства висновки із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету: № 25 від 06.03.2009 р. на суму 3745889 грн. та 26 від 06.03.2009 р. на суму 14236983 грн., які 16.03.2009 р. були повернуті ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька у зв’язку з відсутністю реєстру платників податку на додану вартість.
На час розгляду справи позивачу не відшкодована з бюджету сума податку на додану вартість по податковій декларації за жовтень 2008 р. в розмірі 3745989 грн., по податковій декларації за листопад 2008 р. в розмірі 14236983 грн., про що свідчать довідки про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості.
Відповідач ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька вказує на неотримання результатів зустрічних перевірок підприємств, з якими у позивача були господарські відносини, а тому вважає, що ця сума є непідтвердженою. При цьому відповідач посилається на Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені наказом ДПА України від 18.08.2005 р. № 350.
Суд вважає заперечення податкового органу необґрунтованими, оскільки Методичні рекомендації в частині проведення зустрічних перевірок по ланцюгу постачання не відповідають вимогам податкового законодавства, а саме, Закону України „Про податок на додану вартість”.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими нормативними актами, при вирішенні цього спору підлягає застосуванню саме Закон України „Про податок на додану вартість”, а ні накази Державної податкової адміністрації України.
Згідно п. 1.8. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до пп. 7.7.3. п. 7.3. ст. 7 цього Закону України у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов‘язань, що виникли у зв‘язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Отже, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Зазначений Закон не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від’ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.
З вказаних підстав суд вважає, що на теперішній час відсутні передбачені Законом України „Про податок на додану вартість”, іншими законами про оподаткування підстави для відмови у поверненні суми бюджетного відшкодування позивачу, тому суд задовольняє позовні вимоги, стягує з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковим деклараціям за жовтень та листопад 2008 р. в загальній сумі 17982872 грн.
Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов Приватного підприємства „Спецавтотранс” до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „Спецавтотранс” бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковим деклараціям за жовтень та листопад 2008 р. в загальній сумі 17982872 (сімнадцять мільйонів дев’ятсот вісімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят дів) гр. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок № 26001001000128 у ТОВ КБ „Український фінансовий світ” м. Донецька, МФО 377777.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „Спецавтотранс” судові витрати в розмірі 3 (три) гр. 40 коп.
Повний текст постанови виготовлений 31 липня 2009 р.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шальєва В.А.
Судове рішення № 6527157, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 30.07.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-11607/09/0570. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: