Постанова № 6526703, 08.09.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2009 р.                                                                       справа № 2а-9468/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Мичак О.С.

представника позивача                              Спіциної Т.М.

представника відповідача                              Романенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Гулакова Олександра Володимировича до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа Гулаков Олександр Володимирович звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки від 19.11.2008 р. № 2433\17-1-2880903198 планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2008 р. відповідачем прийняті податкові повідомлення – рішення від 01.12.2008 р., а саме: № 0002451701\0\66925\10\17-113 про визначення податкового зобов’язання по сплаті податку з доходів фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності в сумі 35743,98 грн.; № 0002461701\0\66924\10\17-113 про визначення податкового зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 61748,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 31724,00 грн.

Позивач скористався своїм правом на апеляційне оскарження зазначених податкових повідомлень – рішень, але внаслідок апеляційного оскарження, вони були залишені без змін.

Разом з тим, позивач не погоджується зі спірними податковими повідомленнями – рішеннями з наступних підстав.

Як зазначає позивач, відповідачем не прийнято до уваги, що грошові кошти отримані 24.12.2007 р. у сумі 5103,20 грн. згідно платіжного доручення № 875 від ТОВ «Укрславресурс» та, що грошові кошти,отримані 23.02.2007 р. в сумі 8000,00 грн. згідно платіжного доручення № 917 від ТОВ «Промексім» є поворотною фінансовою допомогою. При цьому позивач зазначає, що помилкове призначення платежу ТОВ «Укрславресурс» та ТОВ «Промексім» було виправлене, про що був повідомлений відповідач.

Крім того, позивач вважає, що відповідач необґрунтовано зазначив,що з суми перевищення обсягу виручки від здійснення підприємницької діяльності за 2007 р. понад 500000,0 грн. позивач повинен сплатити податок з доходів фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності.

Позивач повідомляє,що виручка понад 500000,0 грн. отримана в період перебування підприємця на єдиному податку прибутковим податком не обкладається.

Крім того, позивач зауважує, що підприємець – платник єдиного податку за період перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності декларацію про доходи подавати не повинен.

Також позивач наполягає на тому, що суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок не є платником ПДВ.

З огляду на це, позивач просить суд визнати недійсними податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 06.02.2009 р. № 0002451701\1\6903\10\17-113 та № 0002461701\1\6904\10\17-113.

Крім позивачем до суду надано уточнення адміністративного позову, у яких позивач просить суд визнати недійсними податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 26.05.2009 р. № 0002451701\3\34962\10\17-113 та № 0002461701\3\34959\10\17-113.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши, що у періоді з 01.07.2005 р. по 30.06.2008 р. позивач здійснював підприємницьку діяльність на умовах спрощеної системи оподаткування обліку та звітності та був платником єдиного податку.

При перевірці встановлено розбіжність між сумами виручки від зайняття господарською діяльністю, зазначеної у звітах малого підприємництва – фізичної особи СПД Гулакова О.В. – платника єдиного податку та даними перевірки, а саме: заниження у звіті за 4 квартал 2007 р. на 9986,2 грн.

Відповідач зазначає, що позивачем у 4 кварталі 2007 р. допущене перевищення граничної суми виручки від реалізації товарів (робіт, послуг).

Крім того, відповідач наполягає на тому, що єдиним податком оподатковуються доходи лише в межах 500000,00 грн. за рік, а перевищення граничного обсягу виручки від реалізації оподатковується відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Встановлені порушення призвели до заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб за 2007р. на суму 1010,95 грн. та за Іпівріччя2008року на суму 34733,03 грн.

Також позивачем не надано до ДПІ у м. Краматорську податкові декларації з ПДВ за період з лютого по червень 2008 р.

Відповідач повідомляє, що як вказує позивачем фактично було отримано поворотну фінансову допомогу від ТОВ «Укрславресурс» на суму 5103,20 грн. (платіжне доручення від 24.12.2007р. № 875 – призначення платежу «оплата за інформаційні послуги згідно договору №и-05-09\07 від 05.09.2007р.) та від ТОВ «Промексім» на суму 8000,00 грн. (платіжне доручення від 23.02.2007 р. № 917 - призначення платежу «передплата за інформаційні послуги згідно договору № 22-02\07 від 22.02.2007). В подальшому призначення платежів було змінено на «поворотну фінансову допомогу». Посадові особи ТОВ «Укрславресурс» та ТОВ «Промексім» надали уточнення по формі 1ДФ у 2008 р. Позивач зазначає, що 26.12.2007 р. він повернув фінансову допомогу шляхом внесення до каси ТОВ «Промексім» 8000,00 грн. В підтвердження надав копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 26.12.2007 р.

Тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач – Гулаков Олександр Володимирович є суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою та зареєстрований виконкомом Краматорської міської ради 11.09.2001 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.

          З наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про сплату єдиного податку вбачається, що позивач є платником єдиного податку.

У період з 03.11.2008 р. по 14.11.2008 р. відповідачем проводилася виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2008р., за результатами якої складено акт № 2433\17-1-2880903198 від 19.11.2008р.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем ст.1, ст. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» із змінами та доповненнями, а саме позивачем у 4 кварталі 2007 р. допущене перевищення граничної суми виручки від товарів (робіт, послуг), яка передбачена ст. 1 Указу № 727\98, та здійснений перехід на загальну систему оподаткування ,обліку та звітності, починаючи з 1 кварталу 2008 р.; ст. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. № 727\98 із змінами та доповненнями,позивачем у період з 01.07.2005 р. по 31.12.2007 р. у книзі обліку доходів та витрат не вівся облік доходів та витрат від господарської діяльності; ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями: позивачем у періоді з 01.01.2008 р. по 30.06.2008 р. у книзі обліку доходів та витрат не вівся облік доходів та витрат від господарської діяльності; ст. 13, п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. № 13-92, із змінами та доповненнями: позивачем не надані до ДПІ у м. Краматорську декларації про доходи, отримані за 2007р., 1 квартал 2008 р.,Іпівріччя2008року, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 35743,98 грн., у т. ч. за 2007 р. на суму 1010,95 грн., за Іпівріччя2008року на суму 34733,03 грн.; п. 9.4 п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168\97-ВР із змінами та доповненнями, а саме позивачем не задекларовані податкові зобов’язання з ПДВ, які належать до сплати до бюджету в загальній сумі 61748 грн., в т. ч. за лютий 2008 р. в сумі 6750 грн., березень 2008 р. в сумі 22128грн., за квітень 2008 р. в сумі 33870 грн.; п. п. 4.1.1, 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями, п. п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями , а саме позивачем не надано до ДПІ у м. Краматорськ податкові декларації з ПДВ за лютий, березень, квітень, травень, червень 2008 р. протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем звітного періоду.

06.02.2009 р. ДПІ в м. Краматорську прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002461701\1\6904\10\17-113, яким позивачу на підставі вищезазначеного акту перевірки та відповідно до підпунктів «а», «б» підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»т із змінами та доповненнями та п. п. 17.1.1, 17.1.2 п. 17.1 Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями та за порушення п. 9.4 п. п. 3.1.1 ст. 3, п. п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. п. 7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 4.1.1, 4.1.4 «а» п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість в розмірі 93472,0 грн., у тому числі 61748,0грн.-за основним платежем та 31724,0грн.- за штрафними (фінансовими) санкціями.

06.02.2009 р. ДПІ в м. Краматорську прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002451701\1\6903\10\17-113, яким позивачу на підставі вищезазначеного акту перевірки та відповідно до підпункту «б» підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно до ст. 13, п. п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», ст.. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»т із змінами та доповненнями та за порушення ст.. 13, п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» із змінами та доповненнями визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок з доходів фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності в розмірі 35743,98 грн., у тому числі 35743,98грн.-за основним платежем.

Позивач скористався своїм правом на апеляційне оскарження зазначених податкових повідомлень – рішень, але внаслідок апеляційного оскарження, вони були залишені без змін, відповідно до чого відповідачем 26.05.2009 р. були прийняті податкові повідомлення – рішення № 0002451701\3\34962\10\17-113 та № 0002461701\3\34959\10\17-113.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність його дій при прийнятті спірних податкових повідомлень – рішень з наступних підстав.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень рішень стало порушення п. 9.4 п. п. 3.1.1 ст. 3, п. п. 7.3.1 п. 7.3.1 ст. 7, п. п. 7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 4.1.1, 4.1.4 «а» п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями. Тому позивачу на підставі акту перевірки від 19.11.2008 року за № 2433\17-1-2880903198 та згідно з підпунктами «а», «б» підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»т із змінами та доповненнями та п. п. 17.1.1, 17.1.2 п. 17.1 Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість в розмірі 93472,0 грн., у тому числі 61748,0грн.-за основним платежем та 31724,0грн.- за штрафними (фінансовими) санкціями.

Крім того, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог ст.. 13, п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» із змінами та доповненнями. Тому позивачу на підставі акту перевірки від 19.11.2008 року за № 2433\17-1-2880903198 та відповідно до підпункту «б» підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно до ст. 13, п. п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», ст.. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»т із змінами та доповненнями визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок з доходів фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності в розмірі 35743,98 грн., у тому числі 35743,98грн.-за основним платежем.

Суд не погоджується з зазначеною позицією відповідача з наступних підстав.

Як зазначає відповідач в акті перевірки, у 2007 р. позивач отримав виручку від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 508986,20грн.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на відомості про рух коштів по поточним рахункам, відкритих позивачем в Донецькій філії АКБ «УСБ» в Краматорській філії КБ ЗАТ «Приватбанк», на які надійшли грошові кошти на загальну суму 508 986,20 грн.

Разом з тим, суд вважає, що відповідачем у даному випадку не враховано наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2007 р. між ТОВ «Промексім», яке є позикодавцем та позивачем, який є позичальником укладено договір б\н про поворотну фінансову допомогу.

Відповідно до п. 1.1 договору, позикодавець здійснює на поворотній основі фінансову допомогу позивачу в розмірі 15000,00 грн. з метою розширення підприємницької діяльності.

На підставі п. 1.2 договору, позичальник приймає зазначені фінансові кошти, користується ними та повертає відповідно до вимог зазначеного договору без плати за користування.

Строк повернення коштів відповідно до п. 1.3 зазначеного договору – 22.06.2008р.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що на виконання умов вказаного договору грошові кошти в розмірі 8000, 00 грн. були перераховані ТОВ «Промексім», яке є позикодавцем, 23.02.2007 р. на поточний рахунок позивача платіжним дорученням за № 917, в якому в призначення платежу помилково вказано передоплата за інформаційні послуги згідно договору № 22-02\07 від 22.02.2007 р.

Однак, листом від 23.02.2007 р. за № 1\02 ТОВ «Промексім» повідомляє позивачу, що у зв’язку з допущеною помилкою у платіжному дорученні № 917 від 23.02.2007 р. слід вважати в призначення платежу часткове перерахування поворотної безвідсоткової фінансової допомоги за договором б\н від 23.02.2007 р. без ПДВ.

Крім того, про зазначений факт ТОВ «Промексім» повідомило відповідача уточнюючим розрахунком за формою 1 ДФ за 1 квартал 2007 р.

Наявна в матеріалах справи квитанція до прибуткового касового ордеру №1 від 26.12.2007 р. підтверджує той факт, що позивачем до каси ТОВ «Промексім» здійснено повернення фінансової допомоги за договором б\н від 23.02.2007 р.

Також, 26.12.2007 р. між ТОВ «Укрславресурс», яке є позикодавцем та позивачем, який є позичальником укладено договір б\н про поворотну фінансову допомогу.

Як обумовлено п. 1.1 договору, позикодавець здійснює на поворотній основі фінансову допомогу позичальнику в розмірі 10000,00 грн. з метою розширення підприємницької діяльності.

На підставі п. 1.2 договору, позичальник приймає ці фінансові кошти, користується ними та повертає у відповідності до умов вказаного договору без плати за користування.

Згідно до п. 1.3 договору, строк повернення становить 26.12.2008 р.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Укрславресурс», яке є позикодавцем, грошові кошти в сумі 5103,20 грн. були перераховані 24.12.2007 р. на поточний рахунок позичальника платіжним дорученням за № 875.

Так само, помилково в призначенні платежу ТОВ «Укрславресурс» було зазначено оплата за інформаційні послуги згідно договору № и-05-09\07 від 05.09.2007.

Крім того, листом від 04.01.2008р.за № 581\1 ТОВ «Укрславресурс» повідомило позивача про наявну помилку в призначенні платежу, а саме, вірно необхідно вважати призначення платежу часткове перерахування поворотної безвідсоткової фінансової допомоги за договором б\н від 26.12.2007 р. без ПДВ.

При цьому, ТОВ «Укрславресурс» на адресу відповідача було направлено уточнюючий розрахунок за формою № 1 ДФ за 4 квартал 2007 р.

Як підтверджується матеріалами справи, 16.05.2008 р. позивач вніс до каси ТОВ «Укрславресурс» суму в розмірі 5103,20 грн., в рахунок повернення фінансової допомоги, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру № 2 від 16.05.2008 р.

З наявного в матеріалах справи акту приймання - передачи наданих послуг за договором № и-05-09\07 на інформаційні послуги від 05.09.2007 р. від 30.12.2007 р. вбачається, що ТОВ «Укрславресурс», який є замовником та виконавець, яким є позивач склали даний акт про те, що замовник прийняв здійснені виконавцем інформаційні послуги за пошуком ринку збуту стружки сталевої.

При цьому, відповідно до наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення № 19 від 14.01.2008 р. ТОВ «Укрславресурс» оплачені послуги позивача в розмірі 4742,63 грн. без ПДВ.

Також Слов»янською ОДПІ було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Укрславресурс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з позивачем за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2008 р., за наслідками якої складено довідку від 08.12.2008 р. за № 213\23-3-32536262, з висновку якої вбачається, що перевіркою ТОВ «Укрславресурс» не встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від позивача.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не спростовується той факт, що позивачем сума повторної фінансової допомоги була внесена до кас ТОВ «Укрславресурс» та ТОВ «Промексім».

Як визначено приписами ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб’єктів малого підприємництва, зокрема, фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

В судовому засіданні знайшов своє підтвердження той факт, що позивачем не було здійснено операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) ТОВ «Укрславресурс» та ТОВ «Промексім», а отримано від зазначених товариств поворотну фінансову допомогу, тому розмір виручки, отриманої позивачем у перевіряємому періоді не перевищив встановленого законодавством 500000 розміру виручки.

Тому, суд вважає, що позивач правомірно не включив зазначену поворотну фінансову допомогу у виручку з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Як передбачено вимогами п. 6 Указу Президента України № 746 «Про внесення змін до Указу Президента Україн від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва", суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов’язкових платежів), зокрема, податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб.

          Приписами ст. 1 Указу Президента України № 746 Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" передбачено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Суд вважає, що таким чином виручка, що фактично надійшла підприємцю в період дії Свідоцтва про сплату єдиного податку від здійснення діяльності, яка визначена у зазначеному свідоцтві, є доходом від діяльності, яка здійснювалась за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, а тому не повинна обкладатися іншими видами податків.

          Тому, суд вважає, що відповідачем у даному випадку неправомірно визначено позивачу податкові зобов*язання з ПДВ та з податку з доходів фізичних осіб, відповідно до чого спірні податкові повідомлення – рішення відповідача підлягають визнанню не дійсними.

Суд вважає, що при прийнятті спірних повідомлень - рішень відповідачем були порушені принципи обґрунтованості й розсудливості (пункти 3 та 6 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Також, суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірних повідомлень-рішень відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

У порядку ст. 94 КАС України суд присуджує до стягнення з Державного бюджету на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Гулакова Олександра Володимировича до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 06.02.2009 р. № 0002461701\1\6904\10\17-113 та від 26.05.2009 р. № 0002461701\3\34959\10\17-113 на суму 93472,0 грн.; від 06.02.2009 р. №0002451701\1\6903\10\17-113 та від 26.05.2009 р. № 0002451701\3\34962\10\17-113 на суму 35743,98 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 8 вересня 2009 року.

Повний текст постанови складений 13 вересня 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Галатіна О.О.