Постанова № 65266749, 13.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/4612/16-п Головуючий у І інстанції Чірков Г. Є.Провадження № 33/780/197/17 Доповідач у 2 інстанції ГоворухаКатегорія 147 13.03.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2017 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Говоруха В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 24 січня 2017 року,-

В С Т А Н О В И В :

Згідно постанови судді Вишгородського районного суду Київської області від 24 січня 2017 року,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімум доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керувати усіма видами транспортних засобів строків на 1 (один) рік.

Відповідно до постанови, 22 листопада 2016 року близько 17 год. 45 хвилин ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1 ,в Київській області, м. Вишгороді, по вул. Шкільній, в стані алкогольного сп'яніння, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, не дотримався безпечного інтервалу руху, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням, водія ОСОБА_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) та 12.3, 13.1 та 13.3 ПДР України.

Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Вишгородського районного суду Київської області від 24 січня 2017 року по справі про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1, закрити за відсутністю діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 ст. 124 КУпАП. Допитати свідків зазначених в справі про адміністративне правопорушення.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим що, постанова є не обґрунтованою і такою що підлягає апеляційному оскарженню у зв'язку з неповнотою проведеного судового розгляду, а також що при винесені вказаної постанови суддя порушив його право на справедливий судовий захист, а також порушив принцип верховенства права, законність, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, недостатньо аргументовано мотивував своє рішення, ухвалив його на припущеннях, а також допустив неправильність при застосуванні норм права. Вважає, що суддя першої інстанції не врахував всі його пояснення, та доводи які були надані до суду, з приводу того, що він з самого початку не погоджувався з показами приладу «ДРАГЕР», вважаючи покази даного приладу підробленими та такими, що не відповідають дійсності, на його закону вимогу пройти обстеження у лікарні йому поліцейськими було відмовлено, та направлення до лікувального закладу йому виписане працівниками поліції не було, що свідчить про порушення працівниками поліції інструкції. Також , судом не було допитано свідків, хоча він заявляв таке клопотання. Крім того, було відмовлено і в допиті поліцейських, і в огляді сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки приладу « Драгер». Судом на думку апелянта також не враховано вимоги ст. 33 КУпАП, а саме що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, працює водієм, а тому керування транспортним засобом є його єдиним джерелом існування, а рішення суду ставить його та його родину в тяжке матеріальне становище. Крім того, суддя першої інстанції відмовився долучати довідку Вишгородської районної лікарні, про те, що ознак алкогольного сп'яніння не виявлено.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної справи, приходжу до наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Висновок суду першої інстанції про доведеність події адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та вини ОСОБА_3 у їх вчиненні за обставин, наведених у постанові, підтверджується наявними в матеріалах справи, оціненими та наведеними у постанові суду доказами, які не спростовуються доводами, які наведені апелянтом в його апеляційній скарзі.

Так, вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративні правопорушення та схемою дорожньо-транспортної пригоди від 22 листопада 2016 року, з якої вбачається, що зіткнення автомобілів сталося на смузі зустрічного руху, для автомобіля, яким керував ОСОБА_1 Вказана схема підписана обома водіями - учасниками ДТП, які з нею ознайомилися та зауважень до правильності викладеної в ній інформації не висловлювали.

Також вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП вбачаться із письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2, які є чіткими, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи, коли сам ОСОБА_1 в своїх поясненнях не зміг пояснити обставини дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, суд першої інстанції вважав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, результатом тесту на виявлення стану алкогольного сп'яніння від 22 листопада 2016 року (2,10 проміле алкоголю) та письмовими поясненнями свідків, які ствердили результати огляду на стан сп'яніння.

Щодо доводів апеляційної скарги, що з самого початку ОСОБА_1 не погоджувався з показами приладу «ДРАГЕР», вважаючи покази даного приладу підробленими та такими, що не відповідають дійсності, на його вимогу пройти обстеження у лікарні йому поліцейськими було відмовлено, та направлення до лікувального закладу йому працівниками поліції виписане не було, що свідчить про порушення працівниками поліції інструкції, то вони є безпідставними.

Так, судом першої інстанції надано оцінку зазначеним доводам ОСОБА_1 в тому числі і щодо несправності приладу «Драгер», з якою погоджується і суд апеляційної інстанції. Тим більше, що як видно із самого протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 був ознайомлений з протоколом про адміністративне правопорушення і своїм підписом ствердив, що з результатами огляду на стан сп'яніння згоден. Перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння та не заперечення ним цього факту під час оформлення протоколу про ДТП підтверджується і наявною в матеріалах справи розпискою громадянина ОСОБА_4 згідно якої останній, під особисту відповідальність, забрав у працівників поліції автомобіль ОСОБА_1 та зобов'язався не надавати його водію ОСОБА_1 до його повного витверезіння.

Також судом було надано оцінку і доводам апелянта щодо твердження про недотримання працівниками поліції Інструкції, дана оцінка узгоджується з матеріалами справи і суд апеляційної інстанції вважає її обґрунтованою.

Щодо не прийняття до уваги довідки про проходження освідчення на стан алкогольного сп'яніння в іншій поліклініці, то на думку суду вона не може бути прийнята до уваги, оскільки не відповідає загальноприйнятим вимогам щодо оформлення документів, оскільки не містить печатки лікаря, який проводив огляд, не надано до суду оригіналу вказаної довідки та і огляд, якщо він дійсно мав місце, був проведений в період більший ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, як цього вимагає вказана раніше Інструкція.

ОСОБА_1 вказує на те, що судом першої інстанції не було допитано свідків, однак суд взяв до уваги письмові покази даних свідків, які є в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, та не викликають сумнів щодо їх правдивості.

Що ж стосується призначеного адміністративного стягнення та доводів, що суд в порушення вимог ст. 33 КУпАП не врахував, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, працює водієм, а тому керування транспортним засобом є його єдиним джерелом існування, а рішення суду ставить його та його родину в тяжке матеріальне становище,то вони є безпідставними.

При призначенні адміністративного стягнення, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 33, 50 КУпАП врахував обставини справи та дані про особу правопорушника.

В даному випадку законодавством передбачено без альтернативний вид стягнення, що унеможливлює призначення більш м'якого чи більш суворого стягнення за управління автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, а тому доводи правопорушника про неврахування даних про його особу не є підставою для зміни чи пом'якшення призначеного адміністративного стягнення.

Клопотання ОСОБА_1 щодо закриття провадження по справі про вчинення адміністративного правопорушення у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до вимог ст. 38 КУпАП у разі вчинення особою правопорушення справа про яке підвідомча суду стягнення може бути накладено не пізніше 3-х місяців з дня його виявлення. Як видно із матеріалів справи правопорушення ОСОБА_1 були вчинені 22 листопада 2016 року, а адміністративне стягнення судом було накладено 24 січня 2017 року, то б то в межах визначеного судом 3-х місячного терміну.

Керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 24 січня 2017 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП - залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Говоруха