Ухвала суду № 65266292, 16.02.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1501/17

Головуючий у першій інстанції Рімашевська О.В.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Калараш А.А., Погорєлова С.О.,

за участю секретаря - Гарбуз В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Новоборисівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа - державне підприємство «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», про визнання правомірним користувачем земельної ділянки, за апеляційною скаргою головного управління Держгеокадастру в Одеській області на ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 02 грудня 2016 року про забезпечення позову,

встановила:

У грудні 2016 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з вищезазначеним позовом. Позивач у доданій до позову заяві про забезпечення позову просив: 1) встановити заборону головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області передавати в користування земельну ділянку, площею - 63,2584 га., кадастровий № НОМЕР_1, що розташована за адресою: Одеська область, Великомихайлівський район, Новоборисівська сільська рада (за межами населеного пункту), включаючи проведення аукціонів щодо цієї земельної ділянки до розгляду справи по суті; 2) встановити заборону державному підприємству «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» проводити торги відносно земельної ділянки, площею - 63,2584 га, кадастровий № НОМЕР_1, що розташована за адресою: Одеська область, Великомихайлівський район, Новоборисівська сільська рада (за межами населеного пункту), включаючи проведення аукціонів щодо цієї земельної ділянки до розгляду справи по суті.

02.12.2016 р. Великомихайлівський районний суд Одеської області постановив ухвалу, якою задовольнив заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову.

Заборонив головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області передавати в користування земельну ділянку, площею - 63,2584 га, кадастровий № НОМЕР_1, що розташована за адресою: Одеська область, Великомихайлівський район, Новоборисівська сільська рада (за межами населеного пункту), включаючи проведення аукціонів щодо цієї земельної ділянки до розгляду справи по суті.

Встановив заборону державному підприємству «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» проводити торги відносно земельної ділянки, площею - 63,2584 га, кадастровий № НОМЕР_1, що розташована за адресою: Одеська область, Великомихайлівський район, Новоборисівська сільська рада (за межами населеного пункту), включаючи проведення аукціонів щодо цієї земельної ділянки до розгляду справи по суті.

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області в апеляційній скарзі просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Постановити нову ухвалу про відмову в забезпеченні позову. Посилається на те, що ухвалу постановлено з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.

Представник третьої особи - державного підприємства «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у судовому засіданні вважала необхідним апеляційну скаргу задовольнити.

ОСОБА_4 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав. У судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином. Причини неявки не повідомив. Заяв та клопотань не надав.

Згідно із ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені ухвали, колегія суддів зазначає наступне.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вона є обґрунтованою, оскільки спрямована на забезпечення права сторони в спорі по запобіганню негативних наслідків, можливому виконанню рішення суду в майбутньому (а. с. 15 - 16).

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Вважає, що цих висновків він дійшов з порушенням норм процесуального права. Доводи апелянта є частково обґрунтованими.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, на підставі доказів наданих сторонами.

Статтями 151, 152 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому, вжиті судом заходи забезпечення позову не повинні порушувати права інших осіб, вони повинні бути співмірними з позовними вимогами.

Відповідно до п. 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановлені зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосування відповідних заходів.

Відповідно до матеріалів справи ухвала про забезпечення позову постановлена - 02.12.2016 р, (а. с. 15). Ухвала про відкриття провадження у справі постановлена - 06.12.2016 р. (а. с. 17).

Таким чином, питання про забезпечення позову було вирішено до відкриття провадження у справі, тобто не на стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній.

Забезпечити позов до відкриття провадження у справі можна тільки у випадку, передбаченому ч. 4 ст. 151 ЦПК, який не відноситься до предмету спору по даній справі.

Таким чином, висновки суду про забезпечення позову є передчасними.

Апеляційна скарга є частково обґрунтованою, а тому підлягає частковому задоволенню.

За правилами п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має право скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок встановлений для його вирішення.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що при вирішенні питання про забезпечення позову, судом були порушені вищевказані норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, колегія судів вважає, що ухвалу суду першої необхідно скасувати. Питання про забезпечення позову за заявою ОСОБА_4 необхідно передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду заяви ОСОБА_4 суду необхідно звернути увагу на співмірність позовних вимог запропонованим у заяві заходам забезпечення позову, на неприпустимість фактичного ухвалення рішення по справі без розгляду справи по суті, на те, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу головного управління Держгеокадастру в Одеській області - задовольнити частково.

Ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 02 грудня 2016 року про забезпечення позову - скасувати.

Питання про забезпечення позову - передати до Великомихайлівського районного суду Одеської області на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

С. О. Погорєлова