Вирок № 65262227, 14.03.2017, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1-кп/200/219/17

Справа № 200/555/17-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Татарчук Л.О.,

при секретарі судового засідання - Плевако Ю.Д.,

за участю:

прокурора - Іпатова О.В.,

потерпілої - ОСОБА_1,

представника потерпілої - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12016040030000988, за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину - доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштованого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2016 року близько 07 год. 15 хв. ОСОБА_3, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 21065» реєстраційний знак НОМЕР_1 рухався по вул.Панікахи з боку проїзду Олександра Гальченка в напрямку вул.Запорізького шосе в м.Дніпро.

ОСОБА_3 перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку та координувати свої дії грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, при виникненні небезпеки для руху, у вигляді пішохода ОСОБА_1, яка рухалася по проїзній частині зліва направо за напрямком його руху, яку він об'єктивно здатний був виявити, заходів до своєчасного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не прийняв, внаслідок чого в районі будинку №3д, скоїв на неї наїзд.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла:

-закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна в лобній області праворуч;

-закритого внутрішньо-суглобового перелому голівки правої променевої кістки без зміщення уламків;

-синця на долонній поверхні правої кисті з переходом на всі пальці та далі вгору до нижньої третини правого передпліччя, саден тильної поверхні обох кистей рук;

-закритого перелому нижньої гілки сідничної кістки ліворуч з задовільним стоянням уламків та перелому вертлюжної западини ліворуч з задовільним стоянням уламків;

-синців на передньо-зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині, на зовнішній поверхні лівого колінного суглобу, на внутрішній поверхні лівого стегна у нижній третині, на передній поверхні лівої гомілки на межі середньої та нижньої третини, садна на передньо-зовнішній поверхні лівого стегна у нижній третині,

які згідно висновку судово-медичної експертизи №4480е від 06.12.2016 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21065» реєстраційний знак НОМЕР_1, порушуючи вимоги п.п.12.3, 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, які свідчать:

-п.2.9 (а) «Водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»;

- п.12.3 «При виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно здатний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».

Вищезазначені дії ОСОБА_3, що виразилися в порушені Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду.

Показами потерпілої ОСОБА_1, яка в судовому засіданні пояснила про те, що до подій дорожньо-транспортної пригоди 17.11.2016 року, вона обвинуваченого не знала.

17.11.2016 року приблизно о 07.20 год. вона перебувала по вул.Панікахи в м.Дніпро, їй необхідно було перейти проїзну частину на протилежний бік. Вона підійшла до проїзної частини, пропустила рухавшийся транспорт, перейшла дорогу та вийшла на кільце, де розташований газон. Далі переходячи дорогу від газону по проїзній частині, трохи в стороні від пішохідного переходу, вона побачила на відстані 100 м автомобіль «ВАЗ», який рухався на дуже великій швидкості. Після чого відчула удар, як потім зрозуміла на неї здійснив наїзд даний автомобіль.

Після ДТП вона тривалий час перебувала в лікарні. У зв'язку із отриманими травмами її життя дуже змінилося, вона до сих пір відчуває сильний фізичний біль, вимушена проходити постійне медичне освідування та звертатися до сторонніх осіб за допомогою, оскільки самостійно пересуватися їй важко. Просить стягнути з обвинуваченого на її користь завдані моральні збитки в розмірі 60 000 грн.

А також дослідженими письмовими доказами по справі:

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 17 листопада 2016 року з фототаблицею до нього, яким зафіксований факт дорожньо-транспортної пригоди, вказані погодні умови - похмуро, без опадів, місце ДТП, елементи вулиці та дороги, вид, тип та стан покриття, дані щодо смуг для руху в кількості трьох, вказано про відсутність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, умови освітленості, локалізація та характер пошкоджень транспортного засобу - розбите лобове скло, деформовано капот, вказано про справність гальмівної системи, рульового керування, колес і шин, зовнішніх світлових приладів, також зазначені сліди шин ( а.с.5-10, а.с.12-14).

Схемою дорожньо-транспортної пригоди, якою встановлений напрямок руху транспортного засобу та пішохода ( а.с.11).

Висновком результатів медичного огляду від 17.11.2016 року, яким встановлено, що ОСОБА_3 перебуває у стані наркотичного сп'яніння ( а.с.18).

Довідкою №411 Комунального закладу «Дніпропетровська міська клінічна лікарня №16» ДОР, згідно до якої ОСОБА_1 17 листопада 2016 року о 07.50 год. госпіталізована до відділені політравми ( а.с.19).

Протоколом слідчого експерименту від 14.12.2016 року, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_1, яка розповіла про обставини дорожньо-транспортної пригоди та продемонструвала, яким чином перетинала проїзну частину ( а.с.49-50).

Висновком судово-медичної експертизи №4480е від 06 грудня 2016 року, відповідно до якого за даними медичної документації та при огляді у потерпілої ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла:

-закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна в лобній області праворуч;

-закритого внутрішньо-суглобового перелому голівки правої променевої кістки без зміщення уламків;

-синця на долонній поверхні правої кисті з переходом на всі пальці та далі вгору до нижньої третини правого передпліччя, саден тильної поверхні обох кистей рук;

-закритого перелому нижньої гілки сідничної кістки ліворуч з задовільним стоянням уламків та перелому вертлюжної западини ліворуч з задовільним стоянням уламків;

-синців на передньо-зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині, на зовнішній поверхні лівого колінного суглобу, на внутрішній поверхні лівого стегна у нижній третині, на передній поверхні лівої гомілки на межі середньої та нижньої третини, садна на передньо-зовнішній поверхні лівого стегна у нижній третині.

За своїм характером виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла - відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні ( більш, як 21 день).

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у неї тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до надходження на стаціонарне лікування в 16 МКЛ, тобто і в термін на який вказує обстежена та слідчий у постанові.

Виявлені у потерпілої тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла, спричинені від механічної дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини рухомого транспортного засобу, за умов дорожньо-транспортної пригоди, з наступними фазами травмування: удар виступаючих частин транспортного засобу в праву половину тіла; падіння обстеженої та дорожнє покриття.

Враховуючи вищевказане, в момент первинного контакту ОСОБА_1 знаходилась у вертикальному або близькому до нього положенні та була звернута правою половиною тіла до травмуючого предмету (виступаючих частин транспортного засобу) (а.с.53-56).

Висновком судової автотехнічної експертизи №5/10.1-1164 від 22.12.2016 року, відповідно до якого в даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ 21065» ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.3, 12.4 та 12.9 «б» ПДР.

В умовах місця події, водій автомобіля «ВАЗ 21065» ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_1 своєчасним застосування екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду.

При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «ВАЗ 21065» ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв'язку з настанням даної ДТП.

При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «ВАЗ 21065» ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.4 та 12.9 «б» Правил дорожнього руху, однак вказані невідповідності його дій з технічної точки зору не перебувають у причинному зв'язку з настанням даної ДТП ( а.с.67-69).

Суд вважає повністю доведеним дане обвинувачення ОСОБА_3, оскільки досліджені вищезазначені докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Так, будучи допитаним в суді, обвинувачений ОСОБА_3 провину визнав частково та пояснив, що 17.11.2016 року о 07.15 год. він керував автомобілем марки «ВАЗ 21065» державний номерний знак НОМЕР_1 та рухався по вул.Панікахи з боку проїзду Олександра Гальченка в напрямку вул.Запорізьке шосе в м.Дніпро, в правій крайній смузі руху по кільцю. Під час керування не перебував в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. В процесі руху, він побачив потерпілу в капюшоні, яка перетинала дорогу по ходу його руху, не по пішохідному переходу, він став гальмувати. В цей час потерпіла добігла до середини проїзної частини, але потім побігла назад. Він намагався запобігти ДТП, знову став гальмувати, однак наїзду на потерпілу запобігти не вдалося.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди визнав.

Вказав, що в процесі досудового слідства він відшкодовував потерпілій матеріальні збитки.

Провину в даному кримінальному правопорушенні визнав частково, так як вважає, що причиною ДТП була також поведінка потерпілої ОСОБА_1, яка перетинала проїжджу частину в не дозволеному місці й побачивши його автомобіль, стала метатися на дорозі, чим створювала аварійну обстановку.

Вищевказані ствердження обвинуваченого ОСОБА_3, суд не може прийняти як доказ його не винуватості, бо вони спростовуються дослідженими та перевіреними під час судового розгляду доказами щодо встановлених судом фактичних обставин скоєння кримінального правопорушення і не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності.

Так, під час судового розгляду встановлено, що саме ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21065» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, порушив вимоги п.п.2.9 (а) та 12.3 Правил дорожнього руху України, які призвели до даної дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, доведено, що ОСОБА_3 керував вищевказаним транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджено результатами проведеного дослідження від 17.11.2016 року.

Провина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується висновками автотехнічної експертизи № 5/10.1-1164 від 22.12.2016 року, яким встановлено, що дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, що є причиною дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, експертами зазначено, що водій автомобіля «ВАЗ 21065» ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти вказаній ДТП своєчасним застосуванням екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду.

У суда немає сумнівів у достовірності даного висновку експертизи, яка проведена з дотриманням встановленого процесуального порядку в експертній установі, особою, що володіє спеціальними знаннями для вирішення поставлених перед ним питань і має тривалий стаж експертної роботи, для їх виконання експерту був наданий необхідний і достатній матеріал.

Також, потерпіла ОСОБА_1, як в ході досудового розслідування так і в судовому засіданні стверджувала, що дійсно 17.11.2016 року десь о 07.15 год. вона перетинала проїзну частину, переконавшись у відсутності транспортних засобів, однак завершаючи рух вже по другій смузі, на неї здійснив наїзд автомобіль під керуванням водія ОСОБА_3

Дані покази не викликають у суду сумнівів у їх достовірності, оскільки узгоджуються з іншими доказами, зокрема протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та висновком автотехнічної експертизи.

Крім того, згідно висновку судово-медичної експертизи №4480е від 06.12.2016 року, виявлені у потерпілої ОСОБА_1 тілесні ушкодження спричинені саме від механічної дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини рухомого транспортного засобу за умов дорожньо-транспортної пригоди, з наступним фазами травмування: удар виступаючих частин транспортного засобу в праву половину тіла і падіння обстеженої на дорожнє покриття.

Даною експертизою встановлено, що в момент первинного контакту ОСОБА_1 знаходилась у вертикальному або близькому до нього положенні та була звернута саме правою половиною тіла до виступаючих частин транспортного засобу, а тому твердження обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що потерпіла змінювала своє положення на дорозі, не знайшли свого підтвердження та є надуманими.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_3 стосовно того, що причиною даного ДТП стали дії потерпілої ОСОБА_1, яка перетинала проїзну частину не у відведеному для цього місці та її голова була покрита капюшоном, судом не приймаються як доказ його невинуватості у скоєнні даного злочину, так як суд вважає, що ОСОБА_3 при виявленні, що проїжджу частину дороги перетинає пішохід, повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху та вжити заходів для зменшення швидкості свого автомобіля, або безпечного для інших учасників руху - об'їзду пішохода ОСОБА_1

Крім того, згідно висновку про результати медичного огляду, ОСОБА_3 під час дорожньо-транспортної пригоди перебував в стані наркотичного сп'яніння, тим самим заздалегідь позбавив себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку, щоб мати змогу контролювати рух та координувати свої дії на дорозі, внаслідок чого також порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Невиконання ОСОБА_3 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору й перебуває у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, а тому твердження обвинуваченого про причетність потерпілої до даної пригоди, є неспроможними.

Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_3, який заперечував перебування в стані наркотичного чи іншого сп'яніння, суд не приймає дані твердження.

Так, згідно висновку результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_3 перебував в стані наркотичного сп'яніння.

При цьому, даний огляд ОСОБА_3 проведений після скоєної дорожньо-транспортної пригоди, а отже є таким, що не викликає сумнівів в його достовірності.

Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_3 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його дії, що виразилися в порушенні Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує, що злочин скоєний ОСОБА_3 є необережним, віднесений до категорії невеликої тяжкості, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, виключно позитивно характеризується за місцем мешкання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, його відношення до скоєного, а також часткове відшкодування потерпілій завданих збитків.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд відносить часткове відшкодування потерпілій завданих збитків.

До обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд відносить вчинення злочину у стані, викликаному вживанням наркотичних речовин.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі з позбавлення права керувати транспортними засобами, із звільненням від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Призначене покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання по цивільному позову представника потерпілого ОСОБА_2 в інтересах потерпілої ОСОБА_1 щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди, суд вважає такі вимоги обґрунтованими та доведеними, з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, суд повинен виходити з принципів законності, зваженості і справедливості.

Зокрема, при визначенні розміру грошового відшкодуванням моральної шкоди, судом враховуються тяжкість завданих тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_1, які віднесені до середнього ступеню тяжкості, вимушені зміни в життєвих і виробничих відносинах потерпілої, а також її моральні та фізичні страждання, пов'язані із самими обставинами дорожньо-транспортної пригоди, її наслідків для здоров'я.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне в повному обсязі задовольнити цивільний позов про відшкодування моральної шкоди та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 - 60 000 грн. заподіяної моральної шкоди, що буде відповідати ступеню моральних та фізичних страждань потерпілої.

Керуючись ст.ст.128, 368 - 371, 373-376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року випробувального терміну не скоїть нового злочину, зобов'язавши його відповідно до п.п.1,2 ч. 1 ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 суму завданих моральних збитків в розмірі 60 000 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області при проведенні експертизи у сумі 1 055 гривень 52 копійок, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274, отримувач - УДКСУ у Шевченківському районі м.Дніпро Дніпропетровської області, призначення платежу - на експертизу № 5/10.1-1164 від 22.12.2016 року.

Речовий доказ - автомобіль марки «ВАЗ 21065» державний номерний знак НОМЕР_1 - вважати повернути власнику ОСОБА_3 ( а.с.30-31).

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук