Постанова № 65261508, 07.03.2017, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

07.03.2017

Справа №489/3433/16-а

Провадження № 2-а/489/14/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Губницького Д.Г., при секретарі - Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області (далі - УДАБІ), третя особа - Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання дій протиправними, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил,

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2016 р. поштою ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом

Позов обґрунтував тим, що 06 квітня 2016 р. за № 113 та 18.04.2016 року за №79 відносно нього представником відповідача відповідно було видано припис про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності та винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 188-42 КУпАП. ОСОБА_1 посилався на те, що відповідач не мав право на перевірку, оскільки діяло законодавче обмеження щодо цього,

В зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд поновити строк на оскарження постанови № 79 від 18 квітня 2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, визнати дії відповідача протиправними, скасувати дану постанову та припис № 113 від 06 квітня 2016 року.

В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник УДАБІ надав суду письмові заперечення проти позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялося.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Згідно Листа за вих. № 1014-1785-16 від 29.03.2016 року УДАБІ було повідомлено ТОВ «Укртехінвестгаз» про проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на об'єкті «Коригування робочого проекту на будівництво АГНКС по АДРЕСА_1; АДРЕСА_2».

За результатами вказаної перевірки було складено Акт про недопущення посадових осіб органу державно-архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 06.04.2016 року. Відповідно до цього Акту вбачається, що ТОВ «Укртехінвестгаз» та його директором ОСОБА_1 не усунені порушення містобудівного законодавства шляхом допущення посадових осіб УДАБІ на об'єкт будівництва «Коригування робочого проекту на будівництво АГНКС по АДРЕСА_1; АДРЕСА_2», що передбачено приписами Управління від 14.03.2016 № 32 і № 69 та не надано необхідних документів для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, чим порушено положення вимог діючого законодавства.

Також на підставі Акту представником відповідача було складено Протокол про адміністративне правопорушення від 06.04.2016 року, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 не допустив посадових осіб Управління на об'єкт будівництва «Коригування робочого проекту на будівництво АГНКС по АДРЕСА_1; АДРЕСА_2» для проведення позапланової перевірки, а також не надав необхідних документів для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Відповідальність за встановлене правопорушення передбачена ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

06.04.2016 року був складений припис № 113 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за яким встановлено невиконання припису УДАБІ у Миколаївській області від 14.03.2016 року № 69 щодо допущення посадових осіб Управління на об'єкт будівництва для проведення позапланової перевірки та ненадання необхідних документів для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що є порушенням п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підп. 1 п. 11, абз. 3 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Відповідно до Постанови головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду УДАБІ у Миколаївській області Денежко Ю.Л. № 79 по справі про адміністративне правопорушення від 18.04.2016 року ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Відповідно до абз. а п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Суд зазначає, що у відповідності до п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно п. 12 Порядку № 553 посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Відповідно до п. 13 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Положеннями Порядку № 553 не передбачено обов'язку Інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю повідомляти суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки.

У той же час, зважаючи на законодавчо закріплене право суб'єкта містобудування бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, відповідач як суб'єкт владних повноважень має створити передумови для забезпечення реалізації зазначеного права.

Така позиція Вищого адміністративного суду, викладена у справі К/800/5417/14 від 09.07.2015.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивач як на підставу для скасування спірних постанов посилається, здебільшого, на порушення відповідачем процедурних питань проведення перевірки та оформлення результатів таких перевірок у вигляді протоколу.

Відповідно до позиції, яку висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 09.06.2016 (справа № К/800/3524/16) порушення процедури здійснення перевірки та притягнення суб'єкта будівництва до відповідальності не може бути підставою для звільнення позивача від сплати відповідних штрафних санкцій у випадку, якщо порушення ним вимог будівельного законодавства підтверджено належними та допустимими доказами.

Водночас, не заслуговують на увагу посилання позивача на п. 3 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», згідно з яким установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Так, вказані обмеження стосуються контролюючих органів, які відповідають за здійснення доходів і зборів, а не Інспекції.

Отже, обмеження на проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами, встановлений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», стосується виключно контролюючих органів, визначених у підпункті 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, до яких відповідач не віднесений.

Вказаний Закон направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів та передбачає внесення змін до податкового законодавства, і за своєю метою та змістом покликаний врегулювати саме податкові, а не будь-які інші правовідносини, зокрема й ті, які виникають у сфері захисту прав споживачів.

Суд звертає увагу на те, що законодавцем прийнято два нормативно-правових акти, якими запроваджено мораторії на проведення перевірок суб'єктів господарювання, а саме:

- Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень якого у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України;

- Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», згідно з пунктом 8 Прикінцевих положень якого перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

З наведеного вбачається, що норми Закону № 76-VІІІ стосуються всіх контролюючих органів, крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України, тоді як норми Закону № 71-VІІІ стосуються контролюючих органів, що забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної політики щодо адміністрування податків, тобто Державної фіскальної служби України та її територіальних органів, адже критеріями визначення переліку суб'єктів господарювання, на яких такі обмеження не поширюються, є, зокрема, обсяг доходу за попередній календарний рік, а також певний вид діяльності чи імпорт певного виду товарів.

Відтак, правовідносини, пов'язані із встановленням обмеження на проведення перевірок за Законом № 76-VIII в часовому вираженні тривали протягом січня-червня 2015 року і закінчились 01 липня 2015 року (позиція ВАС України в справах 822/5952/15, 638/16315/15-а,К/800/28961/16).

Натомість, спірна перевірка проведена у квітні 2016 року, тобто не порушує обмеження на проведення перевірок, встановлені Законом № 76-VIII.

Згідно з частиною 1 статті 188-2 КУпАП невиконання посадовими особами, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про проведення перевірки діяльності по продажу товарів, виконанню робіт, наданню послуг громадянам-споживачам або про надання необхідних для цього матеріалів тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином суд, приходить до висновку, що відповідачем належним та допустимими доказами доведено правомірність винесення оскаржуваної постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 294, 158, 161, 162, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області (далі - УДАБІ), третя особа - Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання дій протиправними, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - відмовити.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва.

Суддя: Д.Г. Губницький