Ухвала суду № 65259882, 14.03.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/5823/13-ц Головуючий у 1-й інст. Савицька Л. Й.

Категорія 27 Доповідач Кочетов Л. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Кочетова Л.Г.,

суддів: Микитюк О.Ю., Шевчук А.М.,

за участю секретаря: Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 29 січня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року ПАТ «УкрСиббанк» (надалі Банк) звернувся до суду з вказаним позовом та в обґрунтування вимог зазначив, що відповідно до укладеного 26.06.2008 року договору № 11365982000, ОСОБА_1 надано кредит в сумі 26274,51 доларів США на термін до 26.06.2015 року із сплатою процентної ставки у розмірі 12,50% річних. З метою забезпечення виконання зобов»язань, між банком та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 11365982000. В зв»язку з порушеннями зобов»язань за кредитним договором у відповідачів виникла заборгованість, яка станом на 08.07.2013 року становила 32491,65 доларів США, що еквівалентно 259705,74 грн. та складалася з: 21684,31 доларів США заборгованості за кредитом, 8936,75 доларів США заборгованості по процентам та 1870,59 доларів США пені. Просив стягнути з відповідачів заборгованість.

Заочним рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 29 січня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, постановити нове - про відмову в задоволені позову до неї, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що додатковою угодою від 04.02.2009 року, яку вона не підписувала, збільшено обсяг її відповідальності за договором поруки, а тому порука є припиненою.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26.06.2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", назву якого змінено на ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11365982000 за яким відповідач отримав кредит в сумі 26274,51 доларів США, строком до 26.06.2015 року, зі сплатою 12,5 % річних за користування кредитом (а.с. 16-24).

В забезпечення вказаного договору між банком та апелянтом у той же день укладено договір поруки (а.с. 31-33).

04 лютого 2009 року між Банком та позичальником укладена додаткова угоди № 1 до Договору про надання споживчого кредиту та застави транспортного засобу, якою змінено схему погашення кредиту та змінено кінцевий термін повернення кредиту (а.с. 28-30).

У той же день між Банком та поручителем укладена додаткова угода до договору поруки, якою поручитель надала свою згоду на вказану зміну основного зобов»язання (а.с. 34).

В зв»язку з порушеннями зобов»язань за кредитним договором у відповідачів виникла заборгованість, яка станом на 08.07.2013 року становила 32491,65 доларів США, що еквівалентно 259705,74 грн. та складалася з: 21684,31 доларів США заборгованості за кредитом, 8936,75 доларів США заборгованості по процентам та 1870,59 доларів США пені (а.с. 5-14).

Згідно з вимогами ст. 1054 ЦК, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 610-611 ЦК передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про обгрунтованість вимог про стягнення боргу є правильним.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, частина 2 статті зазначає, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тому суд першої інстанції обгрунтовано задовільнив вимоги щодо солідарного стягнення заборгованості.

При цьому посилання апелянта, що порука припинена внаслідок збільшення обсягу її відповідальності не може бути взято до уваги, виходячи з наступного.

У відповідності до положень ст. ст. 10, 60 ЦПК україни, кожна сторона повина довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зміна схеми погашення кредиту та кінцевого терміну його повернення не тягне за собою безумовне збільшення обсягу відповідальності поручителя. Разом з тим будь-які докази такого збільшення, суду не надані.

Не надано апелянтом і будь-яких доказів того, що додаткова угода до договору поруки нею не підписувалась, а тому твердження про те, що зміна основного зобов»язання за кредитним договором відбулася без її згоди є голослівним та уваги взято бути не може.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 29 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді