Постанова № 65256734, 03.03.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17904/16-а

Провадження № 2-А/638/103/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Шишкіна О.В.,

секретаря Голуб Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкова адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Харкова про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова із позовом, в якому просить застосувати скорочене провадження при розгляді адміністративного позову та зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Харкова здійснити перерахунок пенсії з моменту її призначення з 16 березня 2011 року з урахуванням страхового стажу за час вимушеного прогулу з травня 2008 року по травень 2009 року включно.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у зв'язку з виконання рішення суду щодо внесення змін в персоніфікований облік в Реєстрі застрахованих осіб, 25.10.2016 року позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити перерахунок пенсії з моменту її призначення з 16 березня 2011 року з врахуванням страхового стажу за час вимушеного прогулу з травня 2008 року по травень 2009 року. 03.11.2016 року своїм листом відповідач повідомив про відмову у перерахунку пенсії з 16 березня 2011 року. З такими діями відповідача позивач не погоджується, оскільки постановою від 9.12.2011 року Дзержинський районний суд м.Харкова зобов'язав призначити йому пенсію відповідно до п.1 ч.1 ст.55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 16.03.2011 року. Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.06.2012 року вказану постанову залишено без змін. У серпні 2012 року позивач звернувся до органів ПФУ та з отриманих даних персоніфікованого обліку застрахованої особи, наданих відповідачем, дізнався, що страховий стаж, заробіток, що враховується при обчисленні пенсії, та страхові внески за період роботи позивача з травня 2008 року по травень 2009 року у ВАТ «КБ «Надра» відсутні в Реєстрі застрахованих осіб. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 11.02.2015 року залишено без змін рішення Апеляційного суду Харківської області та рішення Дзержинського районного суду м.Харкова щодо зобов'язання ВАТ «КБ «Надра» надати персоніфіковані відомості про заробітну плату та страховий стаж застрахованої особи ОСОБА_1 з помісячним відображенням за час вимушеного прогулу з травня 2008 року по травень 2009 року включно до Пенсійного фонду України. Однак вказані судові рішення були виконані ліквідатором ВАТ «КБ «Надра» більш ніж через 16 місяців. І тільки у жовтні 2016 року на сайті ПФУ позивач побачив наявність персоніфікованих даних з травня 2008 року по травень 2009 року, які дають підстави для перерахунку пенсії у зв'язку з відновленням одного року трудового і страхового стажу. Але 03.11.2016 року відповідач повідомив позивача про фактичну відмову у перерахунку пенсії з 16 березня 2011 року та здійснення перерахунку пенсії з 01.11.2016 року.

В судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, викладених у ньому. Додатково надав заперечення на заперечення відповідача по справі, згідно яких вважає посилання відповідача на внутрівідомчі акти, зокрема, на інструкцію зі статистики заробітної плати безпідставними, оскільки це не має відношення до предмету позову. Крім того, посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду із даним позовом вважає безпідставним, оскільки з листа УПФУ в Шевченківському районі м.Харкова від 03.11.2016 року йому стало відомо про відмову у перерахунку пенсії з 16.03.2011 року (з моменту її призначення) у зв'язку з внесенням змін в індивідуальні відомості про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб з врахуванням страхового стажу з травня 2008 року по травень 2009 року включно. А 08.11.2016 року позивач вже звернувся з даним позовом до суду, тому строків позовної давності не порушено.

Уповноважений представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся, надав суду письмові заперечення, згідно яких Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Харкова позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що відповідно до п.1 ч.1 ст.7 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» базою для нарахування єдиного внеску для роботодавців є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включаються в основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до ЗУ «Про оплату праці», та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати суми, нараховані за рішенням суду на користь працівника за вимушений прогул, належать до фонду оплати праці у складі додаткової заробітної плати, як оплата за невідпрацьований час. ПАТ «КБ «Надра» у примусовому порядку здійснило нарахування та виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу позивачу та відобразило їх у звіті за листопад 2011 року після проведення перевірки. Такі суми заробітної плати, стягнуті державною виконавчою службою за рішенням суду на користь працівника згідно з виконавчим листом не є базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Якщо на момент нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період до 01.01.2011 року особа не перебуває в трудових відносинах зі страхувальником, то єдиний внесок у такому випадку не нараховується. Оскільки для перерахунку пенсії враховувались відкориговані індивідуальні відомості за 2008-2009 року, позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.11.2016 року згідно ст..45 ЗУ №1058. Також вважає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, передбачений ст.99 КАС України, оскільки позивачу було відомо про те, що за результатами перевірки ПАТ «КБ «Надра» здійснило нарахування та виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відобразило їх у звіті за листопад 2011 року.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у справі доказів.

Суд, перевіривши доводи позову і заперечень проти нього, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази кожний окремо та у їх сукупності, дійшов до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Судом встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії, перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду та отримує пенсію за віком відповідно до п.1 ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 16.03.2011 року.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

При цьому страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно даних персоніфікованого обліку застрахованої особи гр.ОСОБА_1, наданих Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Харкова від 09.02.2012 року, страховий стаж, заробіток, що враховується при обчисленні пенсії та страхові внески за період з травня 2008 року по травень 2009 року у ВАТ «КБ «Надра» були відсутні в Реєстрі застрахованих осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до органів Пенсійного фонду України з вимогою здійснити контроль правильності відрахувань ВАТ «КБ «Надра» до ПФУ соціальних внесків та відображення для ПФУ індивідуальних відомостей стосовно нього помісячно за період вимушеного прогулу з травня 2008 року по травень 2009 року та з вимогою зобов'язати роботодавця подати до ПФУ відповідну корегуючу звітність. Також позивач неодноразово звертався зі скаргами на бездіяльність органів Пенсійного фонду України, формальне реагування на його звернення, порушення ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», законодавства України про звернення громадян та Указу Президента України від 06.04.2011 року «Про Положення про Пенсійний фонд України».

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.02.2015 року рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 21 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 листопада 2014 року, якою залишено без змін рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 21 березня 2014 року в частині зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» надати до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва персоніфіковані відомості про заробітну плату та страховий стаж застрахованої особи - ОСОБА_1, нараховану за рішенням суду, з помісячним відображенням за час вимушеного прогулу з травня 2008 року до травня 2009 року включно залишено без змін.

Згідно даних персоніфікованого обліку застрахованої особи гр.ОСОБА_1, наданих Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Харкова від 08.11.2016 року, страховий стаж, заробіток, що враховується при обчисленні пенсії та страхові внески за період з травня 2008 року по травень 2009 року у ВАТ «КБ «Надра» були зазначені в Реєстрі застрахованих осіб.

25.10.2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Харкова з відповідною заявою про здійснення перерахунку пенсії з моменту її призначення з 16 березня 2011 року з врахуванням страхового стажу за час вимушеного прогулу з травня 2008 року по травень 2009 року включно.

Листом №570/Ш-11 від 03.11.2016 року Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Харкова повідомлено, що позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.11.2016 року згідно ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи відкореговані індивідуальні відомості за 2008-2009 роки.

Статтею 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІV визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.14 вказаного вище Закону страхувальниками є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок),які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI.

Відомості про осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-10, 12-15, 18 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» подаються до територіального органу Пенсійного фонду страхувальниками - роботодавцями, відповідними підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують цим особам заробітну плату, грошове забезпечення (заробіток), допомогу. Форми документів, порядок та строки їх подання встановлюються правлінням Пенсійного фонд.

Відповідно до п7 ч.1 ст.64 Закону №1058-ІV територіальні органи пенсійного фонду мають право стягнути з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Крім того, частиною 3 статті 20 Закону визначено, що у разі ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 10 зазначеної вище статті, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку про те, що на позивача не може бути покладено відповідальність за несплату роботодавцем страхових внесків з виплаченої заробітної плати.

Враховуючи викладене, суд вважає, що факт неперахування ВАТ «КБ «Надра» до Пенсійного фонду України страхових внесків за спірний період не є підставою для відмови у зарахуванні позивачу страхового стажу та перерахунку пенсії.

Посилання представника відповідача на Інструкцію зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року №5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року №114/8713 та Постанову правління Пенсійного фонду України від 03.12.2013 року №25-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.12.2013 року за №2141/24673 як на підставу відмови гр..ОСОБА_1 у задоволенні вимог позовної заяви суд вважає не обґрунтованим та не законним, а тому застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч.1,2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову гр.ОСОБА_1.

Натомість позивач виконав приписи ч.1 ст. 71 КАС України, надавши належні та допустимі докази, що свідчать про обґрунтованість заявлених вимог.

Щодо доводів представника відповідача стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду із даним позовом, суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду 08.11.2016 року у зв'язку з тим, що відповідачем листом від 03.11.2016 року за №570/Ш-11 йому остаточно було відмовлено у перерахунку пенсії з 16.03.2011 року та повідомлено про проведення перерахунку пенсії з 01.11.2016 року згідно ст.45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням відкорегованих індивідуальних відомостей за 2008-2009 роки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право позивача на перерахунок пенсії з 16.03.2011 року з урахуванням трудового стажу за час вимушеного прогулу з травня 2008 року по травень 2009 року включно відповідачем було порушено, тому воно підлягає поновленню саме з вказаної дати.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ч.3 ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, ст.. 46 Конституції України, ст.ст.11, 14 15, 20, 24, 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІV, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI, керуючись ст.ст.2, 18, 19, 71, 104, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив :

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Харкова здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з моменту її призначення з 16 березня 2011 року з урахуванням страхового стажу за час вимушеного прогулу з травня 2008 року по травень 2009 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, код ЄДРПОУ 14099344) судовий збір за розгляд заяви в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. на користь Державного бюджету України.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанову складено і віддруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Головуючий: суддя О.В.Шишкін