Рішення № 65253260, 09.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

09 березня 2017року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Прокопчук Н.О.

суддів: Стрижеуса А.М.,Семенюк Т.А.

при секретарі: П'ятничук В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс»

на заочне рішення Оболонського районного суду м.Києва від 22 вересня 2016 року

в цивільній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави ,-

ВСТАНОВИЛА :

У березні 2016 року позивач звернувся до суду із даним позовом . Зазначав,що у липні 2008 року між відповідачем та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11377693000. За умовами цього договору відповідач отримала в кредит грошові кошти у сумі 15 000 доларів США, під 13,5% річних для придбання автомобіля. В порядку забезпечення виконання основного зобов'язання в заставу був переданий автомобіль марки Skoda, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.

У квітні 2012 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» перейшло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу на підставі укладеного з банком договору факторингу.

У зв'язку з неналежним виконання умов кредитного договору за відповідачем утворилася заборгованість з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, розмір якої станом на 15 лютого 2016 року становить 208 383,12 грн.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 добровільно заборгованість не погасила, позивач просив в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 29 липня 2008 року № 11377693000 звернути стягнення на предмет застави - автомобіль, марки Skoda, модель Fabia, д.н.з. НОМЕР_1, ринковою вартістю 159 300 грн., який належить відповідачці на праві власності, шляхом продажу вказаного автомобіля від її імені Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс по договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, надати право позивачу на підписання від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу вказаного автомобіля під час його укладання з іншою особою-покупцем, з наданням права вчиняти від її імені усі дії, необхідні для зняття вказаного автомобіля з обліку за місцем звернення у одному з центів надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, у тому числі повноваження на звернення із письмовою заявою про зняття з обліку, на звернення із письмовою заявою про видачу нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого або викраденого, на отримання акту огляду вказаного автомобіля, на отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, на підпис зазначених заяв, на пред'явлення вказаного автомобіля для огляду, а також витребувати у відповідачки вказаний вище автомобіль та передати його у володіння позивачу.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 22 вересня 2016 року позов задоволено частково.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 29 липня 2008 року № 11377693000 у сумі 208 383.12 грн. звернуто стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки Skoda, модель Fabia, д.н.з. НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу зазначеного автомобіля Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», за початковою ціною у розмірі 159 300 гривень з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ та наданням Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» всіх повноважень, які необхідні для здійснення продажу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

Непогодившись з рішенням суду в частині відмови у витребуванні автомобіля у ОСОБА_1 та передачі його Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс»,позивач подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду в цій частині та ухвалення нового про задоволення позовних вимог . Посилається на необґрунтованість рішення суду в цій частині. Зазначає, що вимога про витребування і передачу автомобіля є похідної від інших задоволених позовних вимог,виконання яких буде не можливим за відсутності у позивача заставного автомобіля,на що суд першої інстанції не звернув уваги.

В суді апеляційної інстанції представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» - Юрескул Н.С. апеляційну скаргу підтримала з підстав наведених в ній.

Відповідач двічі в судові засідання не з'явилася. Виходячи з положень ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів визнала за можливе провести апеляційний розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 1 ,3 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги,якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права,які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Заслухавши доповідь головуючого -судді Прокопчук Н.О.,пояснення представника позивача,перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає,що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення суду, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду не відповідає в повній мірі вказаним вимогам процесуального закону.

Задовольняючи позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави шляхом надання позивачеві права зняти заставний автомобіль з обліку та продати його від імені власника, суд виходив з того, що автомобіль, належний ОСОБА_1 був придбаний за кредитні кошти, наявну заборгованість вона не погашає, а відтак у правонаступника кредитора є підстави для задоволення його вимог щодо погашення боргу за рахунок предмету застави.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині витребування та передачі автомобіля, суд виходив з того,що ці вимоги є складовою звернення стягнення на предмет застави та не потребує вирішення у судовому порядку .

Колегія суддів з такими висновками суду погодитися не може,оскільки вони зроблені із порушенням норм матеріального та процесуального права,грунтуються на неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, що є відповідно до положень ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як убачається з матеріалів справи 29 липня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11377693000 ( далі Договір), за умовами якого відповідач отримала від банку в кредит грошові кошти у сумі 15000 доларів США, терміном до 29 липня 2015 року.

Згідно з п. 1.2.2 Договору позичальник зобов'язалася повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 280 доларів США.

Відповідно до п.п. 1.3.1. Договору за використання кредитних коштів протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 13,50%. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування відповідно до умов договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці.

Згідно з п. 1.3.3. Договору нарахування процентів здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360».

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що кредит надається позичальнику для його особистих потреб, а саме: на купівлю автомобіля.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору у забезпечення виконання усіх грошових зобов'язань в повному обсязі позичальник передає в заставу транспортний засіб: автомобіль марки Skoda, модель Fabia, д.н.з. НОМЕР_1. За домовленістю сторін вартість предмету застави становить 80054,00 грн.

Застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 1 Закону України «Про заставу» та ст. 572 ЦК України).

Згідно з п. 4.1 договору за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених договором, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.

За умовами п.п. 8.2, 8.5 договору звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду або шляхом застосування позасудових засобів звернення стягнення, а саме: шляхом передачі предмету застави у власність банку або шляхом продажу банком предмету застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Позивач стверджує,що відповідач неналежним чином виконувала свої зобов'язання і станом на 15 лютого 2016 року в неї виникла заборгованість у розмірі 208383,12 грн., у тому числі: заборгованість за основним зобов'язанням - 104512,32 грн., заборгованість за процентами за користування кредитними коштами - 99752,76 грн., пеня - 982,69 грн., три відсотки річних від простроченої суми кредиту - 3135,35 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 589 ЦК України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (чч. 1, 2 ст. 590 ЦК України).

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частинами 6,7 цього Закону встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

20 квітня 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» було укладено договір факторингу, за умовами якого АТ «УкрСиббанк» відступило позивачу право вимоги за кредитно-заставними договорами.

Договір факторингу від 20 квітня 2012 року щодо передачі права вимоги за кредитно- заставним договором укладеним з відповідачкою в частині передачі права за забезпечувальним зобов'язанням нотаріально посвідчений не був.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).

Згідно з ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникли зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про заставу», в редакції чинній на час укладення договору факторингу, у випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів.

Статтею 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного - законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов»язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже, на момент укладення договору факторингу між ПАТ «УкрСиббанк» і ТОВ «Кредекс Фінанс», діяв закон, яким передбачалося нотаріальне посвідчення договору застави.

Оскільки договір факторингу, укладений 20 квітня 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» і ТОВ «Кредекс Фінанс», не посвідчений нотаріально, позивач не набув у встановленому законом порядку права вимоги за забезпечувальним зобов'язанням, зокрема, права звернення стягнення на предмет застави.

До того ж ,як вже зазначалося вище, умовами укладеного з відповідачкою Договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11377693000( п.п.8.2,8.5) не передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет застави, який обраний у данному випадку позивачем,а саме продаж Банком предмету застави шляхом укладання договору-купівлі -продажу з іншою особою покупцем на підставі рішення суду. Такий спосіб звернення стягнення на предмет застави передбачено лише у позасудовому порядку на що суд першої інстанції уваги не звернув.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 313-314,316,317ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» задовольнити частково.

Заочне рішення Оболонського районного суду м.Києва від 22 вересня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту : У задоволенні позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення ,але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий :

Судді :

Справа № 756/3123/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/ 1559 /2017

Головуючий у суді першої інстанції: Шумейко О.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.