Рішення № 65253233, 09.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22ц/796/269/17 Головуючий у 1 інстанції - Чех Н.А.

Унікальний №755/12264/15-ц Доповідач - Панченко М.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 березня 2017 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:

головуючого - Панченка М.М.

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 13 квітня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року позивач Публічне акціонерне товариство «Альфа Банк» (далі - ПАТ - «Альфа Банк») звернувся з позовом до відповідачів ОСОБА_1, як основного позичальника, та ОСОБА_2, як поручителя, та просив винести рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів кредитну заборгованість, яка утворилась, станом на 12.05.2015 року, у загальному розмірі 289.879 грн.52 коп.

Позивач послався на те, що 12.06.2008 року між ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за №490076784 на суму 25.425,53 дол.США, який забезпечений договором поруки від 12.06.2008 року за №490076784-П, укладеного між Банком та відповідачем ОСОБА_2.

Оскільки позичальник недобросовісно ставився до погашення чергових платежів по тілу кредита та відсотків, Банк звернувся з цим позовом до суду про дострокове погашення кредиту солідарно з обох відповідачів.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 13 квітня 2016 року позов задоволено частково /а.с.121/.

Судовим рішенням ухвалено стягнути з боржника ОСОБА_1 кредитну заборгованість у загальній сумі 289.879 грн.52 коп., з яких: борг по кредиту - 265.458 грн.50 коп., борг за відсотками - 15.485 грн.22 коп. та пеня - 8.935 грн.80 коп. за прострочку погашення тіла кредита та відсотків.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову до поручителя ОСОБА_2 у звязку з припиненням відносин поруки.

Рішення в цій частині не оскаржується.

Вирішене питання розподілу судових витрат.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 13 квітня 2016 року в частині стягнутої з нього суми, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову /а.с.167-172/.

Скаржник, не заперечуючи наявності кредитного боргу, послався на те, що позивачем пропущений трирічний строк позовної давності звернення до суду з цим позовом, оскільки, за твердженням скаржника, він, як позичальник, припинив погашати щомісячні платежі з погашення тіла кредита та відсотків, починаючи з 2011 року, однак Банк звернувся до нього з цим позовом у червні 2015 року.

Позивач та відповідач ОСОБА_2, будучи повідомленими належним чином про день та час розгляду справи, у судове засідання не з»явились, у зв»язку з чим, суд розглядає їх неявку до суду, як безпричинною та вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши доповідь по справі, вивчивши матеріали справи та обговоривши апеляційну скаргу в межах заявлених доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково. Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак зазначеним вимогам закону ухвалене у справі рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено, що, відповідно до кредитної угоди від 12.06.2008 року за №490076784 ПАТ «Альфа Банк» надав позичальнику ОСОБА_1 споживчий кредит у сумі 25.425,53 дол.США на термін до 12.06.2015 року під 15.99% та встановлено пеню у розмірі 1% від простроченої суми погашення тіла кредиту та відсотків за кожен день затримки.

Починаючи з 01.09.2008 року відсоткова ставки визначена у розмірі 17,5%

Сторонами обумовлено погашення кредиту та відсотків рівними щомісячними сумами у розмірі 505 дол.США. відповідно до графіку.

Згідно Договору від 01.06.2011 року про внесення змін і доповнень №2 до Кредитного договору від 12.06.2008 року за №490076784 сторони продовжили дату остаточного повернення кредиту до 12.06.2018 року.

Таким чином, між сторонами ПАТ «Альфа Банк» та позичальником ОСОБА_1, в силу ст.1054 ЦК України, виникли відносини кредита, згідно яких, банк (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

На забезпечення указаних кредитних зобов»язань відповідач Мовчан Костянтин Васильович, відповідно до договору поруки від 12.06.2008 року, за №490076784-П поручився перед ПАТ «Альфа Банк» за виконання ОСОБА_1 спірного кредитного договору.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки боржник ОСОБА_1 не виконував договірних зобов»язань щодо погашення кредита, у червні 2015 року банк, в порядку ст.1050 ЦК, звернувся до суду з позовом про дострокове погашення кредитного боргу та кредитних коштів, строк погашення яких не настав.

Відповідно до розрахунку позивача, станом на 12.05.2015 року за позичальником, утворилась заборгованість у загальній сумі 25.452,53 дол.США, що за курсом валют становить 289.879,52 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 12.892,68 дол.США, що за курсом валют становить 265.458,5 грн.; - 15.485,22 грн.; заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом - 752,08 дол.США, що за курсом валют становить 15.485,22 грн.; пеня за прострочку погашення тіла кредита та відсотків - у сумі 433,99 дол.США, що за курсом валют складає 8.935,8 грн.

Відповідач ОСОБА_1, не погоджуючись з розрахунком кредитної заборгованості, виконаного Банком, в суді апеляційної інстанції заявив клопотання про призначення судово-економічної експертизи на предмет визначення експертним шляхом дійсної кредитної заборгованості позивача перед Банком, яке ухвалою суду було задоволено.

Згідно висновку судово-економічної експертизи від 31.01.2017 року за №17080/16-45 виконаного експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «Альфа-Банк» по кредитному договору від 12.06.2008 року за №490076784 станом на 12.05.2015 року складається з:

- поточної заборгованості за кредитом - 7.596,53 дол.США, що за курсом валют становить 156.404,96 грн.;

- поточної заборгованості за відсотками - 37,06 дол.США, що за курсом валют становить 763,03 грн.;

- простроченої заборгованості за відсотками - 405,32 дол.США, що за курсом валют становить 8.345,13 грн.

Незважаючи на те, що кредит виданий у іноземній валюті, позивач у позовній заяві просив суд стягнути кредитний борг у національній валюті України, по курсу Національного банку України, станом на 12.05.2015 року, який складав: 100 дол.США : 20.589 грн./а.с.24/.

Отже, враховуючи висновки проведеної судово-економічної експертизи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позову, та стягнення з позичальника ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» кредитної заборгованості у сумі 165.513, 12 грн., а в решті позову відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Сторонами указаний експертний висновок не оскаржений і не спростований.

Так, дійшовши висновку про неврахування у склад заборгованості пені, яку у позовній заяві просить задовольнити позивач, у сумі 8.935,8 грн., колегія суддів виходить з того, що, призначаючи проведення експертизи, сторони, в силу ст.146 ЦПК України, попереджались судом про наслідки ухилення від участі в експертизі, згідно якої, у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів, або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд, залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яка для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з»ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

При цьому, оскільки позивачем ПАТ «Альфа-Банк» до матеріалів справи було надано недостатньо документів для проведення експертного дослідження і підготовки відповідей на питання поставлені судом в ухвалі про призначення експертизи, експертами КНДІСЕ надсилалось на адресу позивача ПАТ «Альфа-Банк» клопотання від 15.11.2016 року (копія якого, також, додатково надсилалась на адресу позивача апеляційним судом м.Києва від 21.11.2016 року), про необхідність надати для дослідження експертам додаткових бухгалтерських та економічних матеріалів /т.1 а.с.219-227/.

Між тим, оскільки позивачем не в повному обсязі надані експертам документи, які вимагались для дослідження, у експертному висновку зазначено, що здійснити розрахунок пені не є можливим/т.2 а.с.13-14/.

У зв»язку з цим, суд не вбачає за можливе задовольнити позов в частині нарахування заборгованості по пені, про стягнення якої просив у позові ПАТ «Альфа-Банк».

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі відносно того, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності звернення до суду з цим позовом, спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

Так, згідно додатку №1 до висновку судово-економічної експертизи від 31.01.2017 року за №17080/16-45, експертами КНДІСЕ встановлено, що із результатів дослідження квитанцій про сплату позичальником платежів за кредитним договором, останній платіж на погашення кредитної заборгованості був виконаний позичальником 07.01.2015 року, тобто, в межах трирічного строку позовної давності, передбаченої ст.257 ЦК України /т.2 а.с.15-19/.

Отже, відповідно до ст.526 ЦК України зобов"язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а тому, з урахуванням встановлених судом обставин, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» кредитної заборгованості по кредитному договору від 12.06.2008 року за №490076784 станом на 12.05.2015 року, яка складається з:

- поточної заборгованості за кредитом - 7.596,53 дол.США, що за курсом валют становить 156.404,96 грн.;

- поточної заборгованості за відсотками - 37,06 дол.США, що за курсом валют становить 763,03 грн.;

- простроченої заборгованості за відсотками - 405,32 дол.США, що за курсом валют становить 8.345,13 грн., а в решті рішення належить залишити без змін

Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 13 квітня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» кредитної забргованості та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість по кредитному договору від 12.06.2008 року за №490076784 станом на 12.05.2015 року, яка складається з:

- поточної заборгованості за кредитом - 7.596,53 дол.США, що за курсом валют становить 156.404,96 грн.;

- поточної заборгованості за відсотками - 37,06 дол.США, що за курсом валют становить 763,03 грн.;

- простроченої заборгованості за відсотками - 405,32 дол.США, що за курсом валют становить 8.345,13 грн., а в решті рішення належить залишити без змін

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання чинності шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді