Ухвала суду № 65253203, 06.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.СуддівКравець В.А., Мазурик О.Ф.при секретаріСинявському Д.В.,за участю: представника позивача ОСОБА_5,

відповідача ОСОБА_6,

представника відповідача ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2016 року

у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2016 року позов задоволено. /а.с. 199-201/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що факт укладення договору купівлі-продажу товару між сторонами підтверджується накладними, однак, з доказів у справі, зокрема показів свідка, пояснень та довідок вбачається, що така передача товару не здійснювалась, а самі накладні не містять місця передачі товару, дати їх складення, осіб, відповідальних за поставку а тому не можуть вважатись належними доказами у справі. Також вказувала на те, що не було допитано свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які могли б підтвердити відсутність договірних відносин з ОСОБА_8 Крім того, зазначила, що судом першої інстанції не було застосовано норми ГК України, оскільки сторони є фізичними особами-підприємцями, а норми ГК України не передбачають укладення договору поставки у формі підписання накладної. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просила рішення суду скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін на підставі наступного.

№ справи 752/6071/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/1003 /2017Головуючий у суді першої інстанції: Чередніченко Н.П.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф. Судом встановлено, що 01.06.2013 року позивачем було відпущено, а відповідачем отримано взуття на загальну суму 269 274,00 грн. Даний факт стверджується накладними за №№11-25 /а.с.7-22/, підписаними сторонами по справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ст. 639 ЦК України про те, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом та ст.ст. 629, 525, 526 ЦК України про те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Встановивши, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження тих обставин, що відповідач не підписувала накладних про отримання товару (взуття), оскільки відповідачем по справі не виконанні зобов'язання за договором купівлі-продажу, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, стягнувши загальну суму боргу станом на 28.02.2015 року яка складає 306 950,00 грн. та складається з основної суми боргу в розмірі 269 274,00 грн., інфляційної складової 35131,28 грн. та 3 % річних 2545,19 грн.

Доводи апеляційної скарги, щодо допиту свідків у справі на підтвердження відсутності передачі товару за накладними, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Факт підпису відповідача, під накладними за поставку товару, встановлений судом першої інстанції належними доказами, та відповідачем не спростований.

Доводи апеляційної скарги щодо незастосування норм ГК України до правовідносин, колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки за змістом ст.ст. 51, 52 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин, а фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Ч. 8 вказаної статті передбачено, що якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідач вказує на те, що в даному випадку був укладений договір поставки, позивач вказує на зобов'язання за договором купівлі-продажу, разом з тим, в матеріалах справи наявні накладні, які відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та первинним документом, які фіксують факти здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок з проведення розрахунку за відпущений позивачем товар. Відсутність вказівки на місце передачі товару, як вказує апелянт, не може вважатись підставою для неналежності накладних, у якості доказу, оскільки такі вимоги ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не передбачено, а у накладних наявні всі належні реквізити, в тому числі дати їх складення. / а.с. 7-21/

Крім того, колегія суддів розцінює доводи відповідача щодо неналежності доказів - накладних на одержання товару, як підставу для уникнення відповідальності - стягнення заборгованості, оскільки в суді першої інстанції відповідачем заявлялись доводи щодо того, що вона взагалі не підписувала накладних, що було спростовано висновком судової почеркознавчої експертизи, в апеляційній інстанції відповідач змінює доводи заперечень, вказуючи на те, що накладні не можуть вважатись належно оформленим договором поставки у зв'язку з відсутністю в них місця передачі товару, дати їх складення та осіб, відповідальних за поставку.

Таким чином доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2016 року - відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: