Ухвала суду № 65253177, 06.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.СуддівКравець В.А., Мазурик О.Ф.при секретаріСинявському Д.В.за участю: представника позивача Гончара О.М.,

представника відповідача ОСОБА_6,

представника третьої особи СкопичД.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - ОСОБА_6 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 липня 2016 року

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд - 2» до ОСОБА_8, третя особа: Відділ опіки та піклування Шевченківського району м. Києва про виселення без надання іншого житла та стягнення неустойки та за зустрічним позовом ОСОБА_8 до Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд -2», третя особа: Відділ опіки та піклування Шевченківського району м. Києва про визнання права користування житловим приміщенням та визнання недійсним договору найму (оренди), -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 липня 2016 року позов задоволено, у зустрічному позову відмовлено./ т. 2 а.с. 25-43/

№ справи 761/11422/14-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/991 /2017Головуючий у суді першої інстанції: Сіромашенко Н.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_8 - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не враховано практики Європейського суду, а виселення ОСОБА_8 з її неповнолітньою дочкою з єдиного житла, якщо таке виселення не відповідає нагальній суспільній необхідності, не є співрозмірним із переслідуваною законною метою та втручанням у право на повагу до житла. Також вказував на те, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 132, ч. 1 ст. 125 ЖК УРСР та правового висновку Верховного Суду України від 01.07.2015 р. №6-191цс15, відповідачів може бути виселено з гуртожитку лише з наданням іншого жилого приміщення, також не забезпечення дотримання прав неповнолітньої дочки відповідача - ОСОБА_7 2003 р.н. Крім того, вказував, на те, що зустрічний позов взагалі не розглядався, ухвала про витребування ордеру на вселення не була виконана судом, долучено витяги з ЄДРСР по аналогічним справам, які не мають відношення до даного позову, всупереч поданій апеляційній скарзі не виконано відповідні процесуальній дії, у відводі головуючому необґрунтовано відмовлено, щодо інших порушень заяву про відвід взагалі не розглянуто. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просив рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення зустрічного позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що 18.09.1998 року Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, на підставі наказу №558-С/ЖБ від 16.09.1998 року, ВАТ «Трест «Київміськбуд-2», правонаступником якого є позивач ПАТ «Трест «Київміськбуд-2», видано свідоцтво НОМЕР_1 про право власності на житловий будинок - гуртожиток, площею 4098,10 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1.

02.03.2009 року між ВАТ «Трест «Київміськбуд-2» (наймодавець) та ОСОБА_8 (наймач) був укладений договір №36ф, за умовами якого наймач прийняла в строкове платне користування від наймача майно, яке складається з 2-х ліжко-місць в кімнаті АДРЕСА_1 Строк найму (оренди) визначено цим договором до 31.12.2009 року, який було в подальшому продовжено до 30.11.2013 року новою редакцією договору №36ф від 02.12.2012 року.

Також встановлено, що у жовтні та грудні 2013 року відповідач письмово повідомляв ОСОБА_8 про закінчення терміну дії оренди 30.11.2013 року та зобов'язання наймача протягом п'яти календарних днів з моменту припинення дії договору повернути майно, передане в оренду, що обумовлено п.9.8 договору №36ф від 02.12.2012 року. Проте, повідомлення ОСОБА_8 проігнорувала, при цьому житлове приміщення в гуртожитку не звільнила, орендної плати за найм, яка включає компенсацію витрат за надання комунальних послуг, у встановленому розмірі не сплачувала.

Задовольняючи позовні вимоги та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ст.785 ЦК України, якою передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язки по поверненню речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Встановивши, що ОСОБА_8 разом з дочкою станом на час звернення до суду та розгляду справи без законних на те підстав, без спеціального ордеру та договору проживають в кімнаті гуртожитку належному ПАТ «Трест «Київміськбуд-2» і тим самим позбавляють можливості проживати у спірному помешканні інших осіб, а також виходячи з положень п.9.8 договору найму (оренди) житла №36ф від 02.12.2012 року, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачі підлягають виселенню без надання їм іншого житла на підставі ст. 391 ЦК України, з урахуванням стягнення 8688,66 грн. - суми неустойки за неповернення майна за період з 01.12.2013 року по 10.04.2014 року.

Доводи апеляційної скарги, щодо неможливості виселення ОСОБА_8 з неповнолітньою дитиною, без надання іншого жилого приміщення та те, що вказана кімната є їх єдиним місцем проживання, колегія суддів не приймає на підставі наступного.

ПАТ «Трест «Київміськбуд-2» є власником гуртожитку який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується свідоцтвом про право власності на жилий будинок НОМЕР_1, видане Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації на підставі наказу № 558-С/ЖБ від 16 вересня 1998 року (копія Свідоцтва додається до позовної заяви.)

Відповідно до Договору безоплатного користування майном від 29 жовтня 2000р. укладеного між ВАТ «Трест «Київміськбуд-2» та Дочірнім підприємством «Житлоексплуатація» ВАТ «Трест «Київміськбуд-2», останнє було бапансоутримувачем майна, в тому числі і гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, та здійснювало користування майном відповідно до договору та цільового призначення майна.

ОСОБА_8 було поселено до гуртожитку керівництвом Дочірнього підприємства «Житлоексплуатація» ВАТ «Трест «Київміськбуд-2», на підставі договору оренди, термін якого закінчився.

Будь-яких рішень про надання ОСОБА_8 жилої площі в гуртожитку адміністрацією ПАТ «Трест «Київміськбуд-2» та його профкомом не приймалося, спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в житлове приміщення гуртожитку, виконавчими комітетами районної в місті ради народних депутатів на ОСОБА_8 та її родині не видавався, ОСОБА_8 ніколи не перебувала та не перебуває в трудових відносинах з ПАТ «Трест «Київміськбуд-2». / а.с. 159/

Новий договір про прийняття в строкове платне користування майна, ОСОБА_8 з 2014 року відмовилась укладати, орендну плату не сплачує.

Таким чином, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, які висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - ОСОБА_6 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 липня 2016 року - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: