Постанова № 65252801, 28.02.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"28" лютого 2017 р. Справа № 924/1194/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В. ,

суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

без участі представників сторін, які в судове засідання не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача-Приватного акціонер-ного товариства «Страхова компанія «Провідна» на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.01.2017р. у справі №924/1194/16

за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» м.Київ

до Управління Хмельницької єпархії Української православної церкви

м.Хмельницький

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача -

ОСОБА_2 м.Хмельницький

про стягнення 6 153 грн. 93 коп. страхового відшкодування,-

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.01.2017р. у справі №924/1194/16 (суддя Музика М.В.) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 акціонерного товариства «Стра-хова компанія «Провідна» до Управління Хмельницької єпархії Української православної церкви, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача ОСОБА_2 про стягнення 6 153 грн. 93 коп. страхового відшкодування.(арк.справи 61-63).

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що в порушення підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповіда-льності власників наземних транспортних засобів» Позивача протягом трьох робочих днів з дня настання ДТП не повідомлено про страховий випадок із застрахованим Відповідачем автомобілем Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1. Крім того, на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди із застрахованим автомобілем водій транспортного засобу, винний у вчиненні ДТП, ОСОБА_3, не перебував у трудових відносинах з Відповідачем Управлінням Хмельницької єпархії Української православної церкви.(арк.справи 62).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Позивач подав скаргу до Рівненського апеляцій-ного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 17.01.2017р. у даній справі та прийняти нове, яким задоволити позов в повному обсязі. (арк.справи 70-72).

Скаржник зазначає, що суд не зясував всіх обставин, що мають значення для справи, зро-бив висновки, які не відповідають обставинам справи, а також неправильно застосував норми ма-теріального та процесуального права. Вказує, що пунктами 38.1 та 38.1.1 Закону України «Про обо-вязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засо-бів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транс-портну пригоду, зокрема якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у під-пункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону. Таким чином страховик має право на предявлення регресного позову, а не відсутність цього права, що не враховано судом першої інстанції.(арк.спра-ви 71).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.02.2017р. прийнято до про-вадження апеляційну скаргу Позивача, справу призначено до слухання.(арк.справи 68).

27.02.2017р. поштою від Відповідача надійшли поясненну, і у яких просить залишити апе-ляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та розглядати справу без участі представника.(арк.справи 82-83).

Сторони не забезпечили явку своїх представників в призначене на 28.02.2017р. судове засі-дання, причини неявки суду не повідомили, хоч про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому порядку.(арк.справи 78-81).

Проте, оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду в даній справі від 08.02.2017р. явка представників сторін не визнавалась обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.(арк.справи 68).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуа-льного права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»-страховик (надалі в тексті Страхова компанія) та Хмельницьке єпархіальне управлін-ня-страхувальник 05.08.2013р. уклали поліс №АС/4123872 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників на-земних транспортних засобів, згідно якого страхувальни-ком застраховано транспортний засіб Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1, рік випуску 1992, номер кузова НОМЕР_2. Строк дії полісу з 07.08.2013р. по 06.08.2014р.(арк.справи 12).

Матеріалами справи стверджено, що 06.05.2014р. у м.Хмельницькому на перехресті вулиць ОСОБА_4, внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 правил дорожнього руху стала-ся дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2.(арк.справи 14-15).

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 23.05.2014р. у справі №686/10106/14-п визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зокрема у вчиненні ДТП 06.05.2014р. у м.Хмельницькому під час керування автомо-білем Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1.(арк.справи 16).

З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «PZU Україна» надіслало Страховій компанії вимогу №4208-31 від 23.06.2014р., у якій просило в порядку суброгації перерахувати страхове відшкодування в сумі 6 153 грн. 93 коп., здійснене ОСОБА_5 внаслідок ДТП з вини ОСОБА_2, що відбулося 06.05.2014р. у м.Хмельницькому.(арк. справи 17).

Страховою компанією складено страховий акт №1001/39/43016/Р від 06.08.2015р. про те, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «PZU Україна» виплачено 6 153 грн. 93 коп. страхового відшкодування у звязку із настанням страхового випадку по страхувальнику Хмель-ницьке єпархіальне управління, відповідно до полісу АС/4123872/2302/13. Таким чином, загальна сума збитку по справі №1001/39/43016/Р складає 6 153 грн. 93 коп.(арк.справи 18-19,20).

Матеріалами справи стверджено, що Страховою компанією перераховано ОСОБА_1 акці-онерному товариству «Страхова компанія «PZU Україна» страхове відшкодування в порядку суб-рогації за справою №199/2014 по договору №АС/4123872/2302/13 згідно акту №1001/39/43016/Р в сумі 6 153 грн. 93 коп., про що свідчить платіжне доручення №0034195 від 19.08.2015р.(арк.справи 21).

Як вбачається з матеріалів справи, пропозиція відшкодувати в порядку регресу 6 153 грн. 93 коп. шкоди, яка вбачається з претензії Страхової компанії від 25.08.2016р. залишена Управлінням Хмельницької єпархії Української православної церкви без відповіді та без задоволення.(арк.спра-ви 36-38).

Матеріали справи містять подану під час провадження у суді першої інстанції копію витягу з трудової книжки ОСОБА_2М.(арк.справи 56-59).

Вважаючи порушеним своє право на відшкодування страхової виплати Страхова компанія звернулась до господарського суду з позовом. Як вже зазначалося, суд першої інстанції в позові відмовив.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і про-цесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, а рі-шення суду першої інстанції скасуванню, з огляду на наступне:

Предметом позову є стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

Частиною 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної не-безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре-чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об-єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до положень ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій сто-роні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2013р. Хмельницьким єпархіальним управлінням застраховано на підставі полісу №АС/4123872 обовязкового страхування цивільно-правової відпо-відальності власників наземних транспортних засобів автомобіль Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1.

Згідно зі ст.5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідаль-ності власників наземних транспортних засобів» (надалі в тексті Закон) обєктом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавс-тву України, повязані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахо-вана, шкоди, заподіяної життю, здоровю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Положеннями статті 22 Закону, передбачено, що під час настання страхового випадку стра-ховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у ре-зультаті ДТП майну третьої особи.

Переглядаючи рішення у даній справі, колегія суддів звертає увагу, що у звязку із настанням дорожньо-транспортної пригоди за участю застрахованого у позивача згідно полісу №АС/4123872 від 05.08.2013р. транспортного засобу Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1, Позивачем випла-чено в порядку суброгації ОСОБА_1 акціонерному товариству «Страхова компанія «PZU Украї-на» 6 153 грн. 93 коп. майнової шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою осо-бою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

При цьому, статтею 29 Закону передбачено, що у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорож-ньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної при-годи до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який ке-рував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ре-монту на території України.

Згідно з п.5 ч.1 ст.989 ЦК України, страхувальник зобовязаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Згідно з п.38.1.1 ст.38 Закону, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, зокрема якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 3 Закону.

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регла-ментної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобовязаний не відк-ладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмо-во надати страховику, з яким укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової від-повідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаход-ження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обовязок, він має підтвердити це документально.

Отже, враховуючи викладене, страховик здійснює вибір особи (страхувальника чи водія), зобовязаної відшкодувати йому виплачену суму, на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що в порушення підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону, Позивача протягом трьох робочих днів з дня настан-ня ДТП не повідомлено про страховий випадок із застрахованим Відповідачем автомобілем Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1.

При цьому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в разі неповідомлення стра-ховика про настання дорожньо-транспортної пригоди у нього виникає право на предявлення рег-ресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Проте, встановивши факт відсутності трудових або інших цивільно-правових відносин між Відповідачем та водієм транспортного засобу, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову.

Колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції без-підставно ототожнив страховика та водія, а також припустився хибного висновку, що для відшко-дування шкоди між водієм та відповідачем обовязково мають бути трудові відносини, оскільки, стаття 38 Закону встановлює, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу.

Між тим, зазначена правова норма не зобовязує страховика звертатись саме до водія за без-печеного транспортного засобу. Вбачається, що місцевий суд лишив поза увагою, що у випадку неповідомлення страховика у визначені строки ст.38 Закону надає останньому право на предяв-лення регресного позову або до страхувальника, або до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП. Такої ж думки в аналогічних правовідносинах дотримується Вищий господ-дарський суд України, що знайшло відображення у постанові від 13.12.2016р. у справі №910/10192/ 16 .

Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що відсутність належного повідомлення Позивача про настання страхового ви-падку у визначені строки, встановлена законом альтернативна можливість предявлення позову до водія або страхувальника, а також факт сплати Позивачем ОСОБА_1 акціонерному товариству «Страхова компанія «PZU Україна» 6 153 грн. 93 коп. страхового відшкодування в порядку субро-гації надають підстави для звернення із регресним позовом до страхувальника.

Таким чином, позов обґрунтований і підлягає задоволенню, що не було враховано судом першої інстанції, а тому рішення належить скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на встановлені Рівненським апеляційним господарським судом обставини в сукуп-ності доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, визнаються апеляційним судом обґрун-тованими, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню згідно п.п.3,4 ч.1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність обставинам справи висновків, викладених у рішенні, що призвело до ухвалення незаконного судового рішень-ня.

Крім того, задоволення позову та апеляційної скарги, зумовлює, згідно ч.2 ст.49 ГПК Украї-ни, перерозподіл витрат зі сплати судового збору. Тому, з Відповідача на користь Позивача нале-жить стягнути 1 378 грн. витрат зі сплати судового збору та 1 515 грн. 80 коп. зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодек-су України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.01.2017 року у справі №924/1194/16 задоволити.

2. Рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

3. Стягнути з Хмельницького єпархіального управління (29000, м.Хмельницький, вул.Воло-димирська, 113, ідентифікаційний код юридичної особи 21326071) на користь ОСОБА_1 акціоне-рного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м.Київ, Повітрофлотський проспект, 25, ідентифікаційний код юридичної особи 23510137) 6 153 грн. 93 коп. збитків, 1 378 грн. витрат зі сплати судового збору та 1 515 грн. 80 коп. зі сплати судового збору за подання апеляційної скар-ги.

4. Надати місцевому господарському суду доручення про видачу відповідного наказу.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

6. Справу №924/1194/16 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.