Постанова № 65252759, 09.03.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2017 року Справа № 904/10361/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Абадей М.О.

за участі представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 14/2 від 18.08.2016р.

представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017р. у справі № 904/10361/16

за позовом Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля", м. Дніпро, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 627 542,30 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016р. Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення заборгованості у розмірі 627 542, 30 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 313 680,00 грн., три відсотки річних у розмірі 27 225,71 грн., інфляційні втрати у розмірі 286 636,59 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017р. у справі № 904/10361/16 (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" основний борг у розмірі 313 680,00 грн., три проценти річних у розмірі 27 225,71 грн., інфляційні втрати у розмірі 286 636,59 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 413,13 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ПАТ "Дніпроважмаш" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та не повне зясування обставин справи, просить апеляційний суд змінити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017р. у справі № 904/10361/16, зменшивши при цьому розмір санкцій за несвоєчасну оплату заборгованості.

Так, скаржник вказує в апеляційній скарзі, що господарський суд розглянув справу за відсутності представника відповідача, чим порушив процесуальні права останнього та не звернув уваги на надмірно великий розмір штрафних санкцій у порівнянні до основного боргу, що є підставою для їх зменшення відповідно до ст. 233 ГК України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Дніпроважмаш" прийнято до провадження та призначено розгляд в судове засідання на 09.03.2017р.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу скаржника безпідставною.

Так, позивач зазначає, що представник відповідача двічі не зявився до судового засідання у суді першої інстанції, тому господарський суд мав усі підстави для розгляду справи за відсутності представника відповідача. Позивачем не заявлялося вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій, тому застосування до стягнення інфляційних втрат та 3% річних ст. 233 ГК України є неправомірним.

Відповідач наданим йому правом участі у судовому засіданні не скористався та не забезпечив явку в судове засідання свого повноважного представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Беручи до уваги вищенаведене, а також те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а матеріали справи є достатніми для її розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та повноту з'ясування і доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 13.05.2013 між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" (далі Виконавець, Позивач) та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (далі Замовник, Відповідач) був укладений договір № 2/13.

Відповідно до п. 1.1 договору, у порядку та на умовах, визначених договором, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобовязання виконати роботи з поставки та технічного супроводження (погодження КД, участь у випробуваннях, інспектування та інше) виготовлення комплекту трубопровідної арматури виробництва ЗАТ „Сплав-М, м. Великий Новгород, для автоматичного стикування обладнання „окислювача і „пального СК КРК „Циклон 4, відповідно до специфікації №1 (Додаток №2), що є невідємною частиною цього договору.

Замовник зобовязаний прийняти та оплатити продукцію в порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 1.2 договору).

Згідно умов п. 3.1 договору, ціна договору встановлюється відповідно до Протоколу погодження ціни (додаток № 3), є договірною, вона становить 1 568 400,00 грн. з урахуванням 261 400,00 грн. ПДВ.

Відповідно до п. 3.3 договору, замовник надає виконавцю аванс у розмірі 80% вартості договору протягом 10 робочих днів після набуття чинності договором.

Замовник проводить оплату на підставі поданого виконавцем рахунка (пункт 3.4 договору).

Згідно з п. 3.5 договору, розрахунки за поставлені комплектувальні вироби здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування замовником коштів на поточний рахунок виконавця.

Датою виконання робіт за цим договором вважається дата підписання замовником акта здачі приймання (пункт 3.6 договору).

Відповідно до п. 9.1 договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання. Датою підписання договору вважатиметься дата його підписання останньою з двох сторін.

Цей договір діє до 31.12.13. Термін дії цього договору може бути продовжено за взаємною згодою сторін шляхом оформлення відповідної додаткової угоди (п. 9.2 договору).

Сторонами підписано додатки до договору № 2/13 від 13.05.13: додаток № 1 Календарний план виконання робіт, додаток № 3 Протокол погодження договірної ціни з додаткам.

20.11.13 сторонами укладено додаткову угоду № 1, згідно якої, внесено зміни в календарний план виконання робіт (додаток №1).

Додатком № 2 до договору № 2/13 від 13.05.13 специфікація № 1 на поставку продукції, сторонами погоджено поставку продукції клапан запірний прямоточний у кількості 4 шт., за ціною 13,034грн.; клапан з пнемоприводом НЗ з прямоточною проточною частиною у кількості 12шт., за ціною 1 008,240тис.грн., клапан зворотний у кількості 12 шт., за ціною 246,624тис.грн. Загальна вартість продукції з ПДВ складає у розмірі 1 568,4 тис. грн.

На виконання умов договору позивачем виготовлено науково-технічну продукцію, а позивачем прийнято продукцію на загальну суму 1 568 400,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи та підписаним сторонами актом здачі-приймання науково-технічної продукції (робіт, послуг) № 1 від 14.12.13р.

Відповідно до умов п. 3.3 договору, відповідачем перераховано позивачу аванс у розмірі 80% вартості договору, що складає 1 254 720,00 грн.

Доказів належного виконання Відповідачем зобовязання щодо остаточного розрахунку по договору матеріали справи не містять, отже заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за договором складає 313 680,00 грн.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Сторони договору підряду № 2/13 від 13.05.13 не визначили строк здійснення розрахунків за виконані роботи.

Водночас, ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов'язок замовника сплатити обумовлену договором ціну виникає після остаточної здачі робіт. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором підряду не встановлено інший строк оплати.

Відтак, як вірно вказано місцевим господарським судом, обов'язок відповідача оплатити вартість виконаних підрядних робіт виникає з моменту прийняття цих робіт, а враховуючи факт повного та належного виконання позивачем підрядних робіт, які прийняті відповідачем без зауважень, що підтверджується підписаним сторонами актом здачі-приймання науково-технічної продукції (робіт, послуг) № 1 від 14.12.13, у замовника виник обов'язок оплати робіт, а у підрядника, відповідно виникло право вимоги такої оплати з дня, наступного за днем прийняття робіт, тобто з 15.12.2013р.

За наведених обставин висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу за виготовлену та прийняту науково-технічну продукцію у сумі 313 680,00грн. є обґрунтованим та правомірним.

Відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства оскаржуване рішення і в частині стягнення з Відповідача за період прострочення виконання ним грошового зобов'язання з 15.12.2013 по 04.11.2016 трьох процентів річних у розмірі 27 225,71 грн. та інфляційних втрат у розмірі 286 636,59 грн.

Так, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за своєю правовою природою три проценти річних та втрати від інфляції не є штрафними санкціями та мають компенсаторний характер понесених кредитором збитків внаслідок інфляційних процесів та утримування боржником належних кредитору грошових коштів, тому доводи Відповідача щодо необхідності зменшення судом в порядку ст. 233 ГК України нарахованих Позивачем трьох процентів річних та інфляційних втрат є безпідставними.

Відхиляє апеляційний суд і доводи Відповідача про порушення судом норм процесуального права внаслідок розгляду справи за відсутності його представника, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що судом було належним чином повідомлено Відповідача про час та місце судових засідань у справі, проте представник останнього двічі, без поважних причин, не з'явився до судового засідання.

З огляду на усе вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскаржуване рішення господарського суду відповідає чинному законодавству, отже підстави передбачені ст. 104 ГПК України для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017р. у справі № 904/10361/16 відсутні.

Згідно ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід віднести на скаржника.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017р. у справі № 904/10361/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017р. у справі № 904/10361/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.03.2017 року.