ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
07.03.2017 Справа № 920/1249/16Господарський суд Сумської області у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській В.Ю. розглянув матеріали справи № 920/1249/16
за позовом - Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми,
до відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, м. Суми,
про зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
позивача - Шевцова П.В. за довіреністю № 15-24 від 04.01.2017,
відповідача - Литовченко Г.Ф. за довіреністю № 0-18-0.6-8/2-17 від 03.01.2017.
В судовому засіданні, розпочатому 23.01.2017 року о 10 год. 20 хв. відповідно до приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви до 11 год. 10 хв. 06.02.2017 року та до 11 год. 00 хв. 21.02.2017 року.
Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд зобов'язати відповідача прийняти рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою під розміщення господарського двору для бджільництва із земель державної власності (запасу) в межах території Гребениківської сільської ради Тростянецького району Сумської області, яка належить Публічному акціонерному товариству «Сумихімпром» на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 283249 від 04.09.2008 року (кадастровий номер земельної ділянки 592508160000001093).
Представник позивача подав суду додаткові пояснення до позовної заяви, в яких зазначає, що 26.01.2017 року звернувся до центру надання адміністративних послуг м. Тростянець з заявою про виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру. За результатами розгляду даної заяви державним кадастровим реєстратором було виправлено власну помилку та надано Витяг з ДЗК, оформлений належним чином. На підставі викладеного позивач вважає, що позовні вимоги правомірні і обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню, оскільки відповідач безпідставно і на даний час відмовляє йому у прийнятті рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Представник відповідача подав суду письмове заперечення, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області є неналежним відповідачем, так як виправлення помилки належить Державному кадастровому реєстратору.
Представник позивача підтримує свої позовні вимоги та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримує свої заперечення проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до рішення голови Сумської обласної ради від 04.03.1999 року «Про вилучення і надання земель для несільськогосподарських потреб» ВАТ «Сумихімпром», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «СУМИХІМПРОМ», надано земельну ділянку під розміщення господарського двору для бджільництва із земель державної власності (запасу) в межах території Гребениківської сільської ради Тростянецького району Сумської області.
Розпорядженням голови Тростянецької районної державної адміністрації № 27 від 22.01.2007 року «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою», позивачу надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, орієнтовною площею 1,1 га.
На підставі розпорядження голови Тростянецької районної державної адміністрації № 49 від 01.02.2008 року, позивачу видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 283249 від 04.09.2008 року (кадастровий номер земельної ділянки 592508160000001093) (далі - Державний акт).
Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог зазначає, що він не використовує зазначену земельну ділянку за цільовим призначенням, однак сплачує земельний податок в повному обсязі. 14.04.2015 року позивач звернувся до голови Сумської обласної державної адміністрації з проханням вилучити земельну ділянку з постійного користування на підставі статті 142 Земельного кодексу України, яка передбачає добровільну відмову від користування земельною ділянкою. У відповідь Головним управлінням Держземагенства у Сумській області, за дорученням Сумської обласної державної адміністрації, надано роз'яснення (лист № 28-09-5332/2-15 від 21.04.2015 року), що відповідно до наданого Державного акту, земельна ділянка віднесена до земель сільськогосподарського призначення, а тому позивачу необхідно звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, відповідно до повноважень визначених частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України.
29.04.2015 року позивач звернувся до відповідача з проханням вилучити земельну ділянку з постійного користування на підставі статті 142 Земельного кодексу України. Відповідач листом № ДС-28-18-0.7-428/25-15 від 02.06.2015 року визначив позивачеві перелік документів, необхідних для вирішення даного питання. В переліку було передбачено надання витягу на земельну ділянку з Державного земельного кадастру, документації із землеустрою, а також ХМL - файли.
Так як ділянка розташована на території Гребениківської сільської ради Тростянецького району Сумської області, позивач звернувся до Відділу Держгеокадастру у Тростянецькому районі Сумської області Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з проханням надати витяг з Державного земельного кадастру, яке листом №19-28-99.1-48/15-15 від 20.11.2015 року відмовило позивачеві у наданні витягу з огляду на те, що в межах зазначеної ділянки знаходяться ділянки, надані громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (земельні частки паї).
Повторні звернення позивача (листи № 90-6967 від 30.11.2015 та № 15-1932 від 26.04.2016) до відповідача щодо прийняття рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою, залишилися не вирішеними (листи № 28-18-7777.8-520/2-16 від 12.01.2016 та № 28-18-0.8-6930/2-16 від 07.06.2016).
Суд вважає дану відмову відповідача у прийнятті рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою, незаконною з огляду на наступне:
Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Частинами третьою, четвертою статті 142 цього ж Кодексу передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації. Саме відповідач здійснює ведення Державного земельного кадастру, здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, а отже він є у даному випадку належним органом, до якого звернувся позивач і належним відповідачем у даній справі.
Відповідно до частини четвертої статті 122 згаданого Кодексу, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Таким чином, вирішення питання щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою може мати місце лише після прийняття власником земельної ділянки рішення про припинення такого права.
30.11.2015 року позивач звернувся листом № 90-6967 до відповідача з питання щодо припинення права постійного користування вищезгаданою земельною ділянкою. Однак наявна помилка у відомостях Державного земельного кадастру, яка сталася з вини відповідача, який здійснює ведення Державного земельного кадастру, стала підставою для відмови Відділом Держгеокадастру у Тростянецькому районі Сумської області (відділом відповідача) у наданні позивачеві витягу з Державного земельного кадастру, необхідного для прийняття відповідачем рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою.
З метою виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, позивач звернувся до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, як до центрального органу виконавчої влади у сфері Державного земельного кадастру, з проханням надати роз'яснення у вирішенні питання виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру.
04.04.2016 року на адресу позивача надійшла відповідь від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (лист № 28-28-0.21-5411/2-16 від 29.03.2016), в якій зазначено, що Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області (відповідачу) доручено проаналізувати ситуацію, що склалася та забезпечити виконання вимог пункту 4 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», про що повідомити власників (користувачів) відповідних земельних ділянок.
Відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр», виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.
26.04.2016 року позивач повторно звернувся до відповідача щодо прийняття рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою та надав при цьому всі необхідні, завірені належним чином документи, в чому числі і технічну документацію із землеустрою для виправлення наявної помилки у відомостях Державного земельного кадастру відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр».
Відповідач листом № 28-18-0.8-6930/2-16 від 07.06.2016 року повідомив позивачеві про відсутність правових підстав для припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Не погоджуючись з даним висновком, 06.09.2016 року позивач звернувся з позовною заявою № 15-4056 до Сумського окружного адміністративного суду про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області прийняти рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою. Вивчивши зміст позовної заяви та дослідивши додані до неї матеріали, суд відмовив у відкритті провадженні в адміністративній справі, так як справа не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства. Подана позивачем апеляційна скарга до Харківського апеляційного адміністративного суду була залишена без задоволення, а ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 року у справі № 818/1103/16 залишена без змін.
З огляду на вищенаведене, позивач у встановленому Земельним кодексом України порядку вчинив усі необхідні та залежні від нього дії щодо добровільної відмови від права постійного користування земельною ділянкою, натомість відповідач неправомірно відмовив позивачеві у прийнятті відповідного рішення.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 цього ж Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, враховуючи ухилення відповідача від виконання покладених законодавством повноважень щодо припинення права користування земельною ділянкою позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, керуючись статтями 32-34, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити
2. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 108, ідентифікаційний код 39765885) прийняти рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою під розміщення господарського двору для бджільництва із земель державної власності (запасу) в межах території Гребениківської сільської ради Тростянецького району Сумської області, яка належить Публічному акціонерному товариству «Сумихімпром» (40003, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, ідентифікаційний код 05766356) на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 283249 від 04.09.2008 року (кадастровий номер земельної ділянки 592508160000001093).
Стягувач: Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром» (40003, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, ідентифікаційний код 05766356)
Боржник: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 108, ідентифікаційний код 39765885).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили
Повне рішення складено 10.03.2017.
Суддя П.І. Левченко
Судове рішення № 65252100, Господарський суд Сумської області було прийнято 07.03.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 920/1249/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: