Рішення № 65252082, 06.03.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.03.2017 Справа № 920/1294/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» (м. Київ)

до - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління «Укрнафтохіммонтаж» (м. Суми)

про стягнення 52116 грн. 28 коп.

Суддя О.В. Коваленко

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 23.01.2017 № 03/2017,

від відповідача - не зявився.

При секретарі судового засідання Нестеренко О.В.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 41053 грн. боргу, 4347 грн. 60 коп. пені, 3009 грн. 15 коп. інфляційних втрат, 3706 грн. 53 коп. процентів за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 05.07.2016 договору поставки № 494.

Представник позивача в судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву не подав, про порушення провадження у справі був повідомлений належним чином.

Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився та відзив на позовну заяву не подав, то справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

05.07.2016 між сторонами було укладено договір поставки № 494 (надалі Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору позивач зобовязується поставити, а відповідач зобовязується прийняти і оплатити труби, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари (надалі товар), партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в рахунках фактурах або специфікаціях.

Згідно до п. 4.2 Договору найменування, асортимент, кількість, ціна одиниці та загальна вартість партії товару, терміни поставки та оплати можуть бути узгоджені сторонами в специфікаціях, які підписані уповноваженими представниками сторін. Підписання сторонами специфікації є достатнім узгодженням умов постачання партії товару.

На виконання умов Договору між сторонами 26.07.2016 було підписано та скріплено печаткою Специфікацію № 1 до Договору на загальну суму 92106 грн.

Позивач поставив відповідачу товар на вищезазначену суму, що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою печатками видатковою накладною № ЕТП РТ0208/013 від 02.08.2016.

Згідно до п. 5.1 Договору оплата товару відповідачем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача не пізніше 20 днів з моменту передачі товару.

Пунктами 2.1-2.2 Специфікації № 1 до Договору передбачено, що 46053 грн. сплачується в порядку передплати, а 46053 грн. не пізніше 20 днів з дати поставки товару.

Позивачем обовязок щодо оплати прийнятого товару був виконаний частково, залишок боргу у розмірі 41053 грн. відповідачем не був оплачений.

Тому, 17.10.2016 позивач звернувся до відповідача із претензією щодо повного погашення заборгованості за отриманий товар.

Однак відповідач заборгованість у розмірі 41053 грн. не погасив, що змусило позивача звернутись до суду із даною позовною заявою.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд дійшов висновку, що позивачем доведена заборгованість відповідача в розмірі 41053 грн., заборгованість підтверджується матеріалами справи, відповідач доказів сплати боргу або аргументованих заперечень на позовну заяву суду не надав, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача вищезазначеної суми є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3009 грн. 15 коп. інфляційних втрат (за загальний період з 23.08.2016 по 20.12.2016).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконання зобовязання, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 3009 грн. 15 коп. інфляційних втрат (за загальний період з 23.08.2016 по 20.12.2016) є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 4347 грн. 60 коп. пені (за загальний період з 23.08.2016 по 20.12.2016).

Відповідно до ст. 230 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які, відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, застосовуються у розмірі встановленому законом або договором.

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Заборгованість відповідача перед позивачем встановлена судом, пеня передбачена сторонами у Договорі, нарахована в межах строків позовної давності встановлених Договором, а тому вимога про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 4347 грн. 60 коп. (за загальний період з 23.08.2016 по 20.12.2016) підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3706 грн. 53 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами (за загальний період з 23.08.2016 по 20.12.2016).

Відповідно до ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У п. 8.4 Договору сторони погодили, що нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами, в разі прострочення оплати, буде здійснюватись за ставкою 25% річних та за весь період прострочення оплати.

Враховуючи встановлений судом факт прострочення оплати та встановлення сторонами розміру процентів у Договорі, є правомірною та такою, що підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 3706 грн. 53 коп. процентів (за загальний період з 23.08.2016 по 20.12.2016).

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство «Укрнафтохіммонтаж» (вул. Прикордонна, 1, м. суми, 40007, код 39453036) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євротрубпласт» (вул. Трудова, 1, м. Рубіжне, Луганська область, 93009, код 33090871) 41053 грн. боргу, 4347 грн. 60 коп. пені, 3009 грн. 15 коп. інфляційних втрат, 3706 грн. 53 коп. процентів, 1378 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.03.2017.

Суддя ОСОБА_2