Рішення № 65251506, 09.03.2017, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 р. Справа № 909/330/16 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О.

секретар судового засідання Кричовський Р. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю " Вектор-Долина",

вул. Данила Галицького, 40а, селище міського типу Вигода, Долинський район,

Івано-Франківська область,77552

до відповідача: Державного підприємства " Вигодське лісове господарство",

вул. Данила Галицького, 40, селище міського типу Вигода, Долинський район,

Івано-Франківська область, 77552

про стягнення боргу з орендної плати за Договором оренди транспортного засобу №12 від 15.05.2014 р. в сумі 230 490,00 грн., неустойки в сумі 11 000,00 грн. та подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення в сумі 16 776,77 грн.

за зустрічним позовом Державного підприємства " Вигодське лісове господарство"

вул. Данила Галицького, 40, селище міського типу Вигода, Долинський район,

Івано-Франківська область, 77552

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю " Вектор-Долина",

вул. Данила Галицького, 40а, селище міського типу Вигода, Долинський район,

Івано-Франківська область,77552

про визнання недійсним договору оренди автомобіля № 12 від 15.05.14 Урал 4320, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з причіпом-розпуском №АТ1856ХТ.

за участю прокуратури Івано-Франківської області

за участю:

Від позивача представник не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність від 01.09.16 )

Від прокуратури: ОСОБА_2 - прокурор (посвідчення № 036307 від 12.11.15)

Встановив:

В судовому засіданні 07.03.2017 оголошена перерва до 10:40 год 09.03.2017.

В провадженні господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" до Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" про стягнення боргу з орендної плати в сумі 230 490 грн., неустойки в сумі 11 000 грн. та подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення в сумі 16 776,77 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 07.06.2016 року (суддя Гриняк Б.П.) відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" до Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" про стягнення боргу з орендної плати в сумі 230 490 грн, неустойки в сумі 11 000 грн та подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення в сумі 16 776,77 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.2016 змінено, доповнено резолютивну частину рішення реченням наступного змісту: Визнати недійсним договір оренди транспортного засобу №12 від 15.05.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" та Державним підприємством "Вигодське лісове господарство".

Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2016 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.06.2016 у справі № 909/330/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

За результатами проведеного автоматичного розподілу справу № 909/330/16 передано на новий розгляд судді Калашнику В. О.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2016 справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 31.01.17 .

Представник позивача в судовому засіданні вказав, що між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" та відповідачем, Державне підприємство "Вигодське лісове господарство" , 15.05.14 , укладено договір оренди транспортного засобу №12 , за умовами якого, позивач зобов"язувався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування автомобіль марки та моделі Урал 4320 з причіпом-розпуском - Е; тип автомобіля: лісовоз. Рік випуску-2004 р.; серійний номер: кузова, рами:040201; державний номер: АТ 5801 АА, зареєстрований в Калуське МРЕВ при УДАІ в Івано-Франківській області. Причіп-Державний номер НОМЕР_2; Рік випуск - 2005, з метою перевезення лісопродукції і сплачувати орендну плату.

Передача транспортного засобу здійснюється за актом передавання приймання, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач отримав транспортний засіб, а саме: Урал 4320 з причіпом, що підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу від 15.05.14.

Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.5.1 цього договору та закінчується 31.12.15.(п.5.2 договору).

Згідно п. 3.1 договору оренди, орендна плата за цим договором з урахуванням її індексації за календарний місяць становить 9850,00грн. без ПДВ, податок на додану вартість 20%-1970,00грн.

Відповідно до п.3.2 договору оренди , орендар сплачує орендну плату шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок орендодавця в строк до 10-ти банківських днів після здачі актів виконаних робіт.

Обов'язком орендаря, відповідно до п.2.3 договору оренди, є своєчасна та в повному обсязі сплата орендної плати .

Однак, в порушення договірних зобов'язань відповідач належним чином не проводив сплату орендної плати, а тому за період з 15.05.14 по 31.12.15 утворилась заборгованість , яка відповідно до розрахунку позивача склала 230490,00грн.

Відповідно до п.4.8 договору, за прострочення повернення орендодавцеві автомобіля, який орендується за цим договором, орендар сплачує орендодавцеві неустойку в розмірі 500грн. за кожен календарний день прострочення.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що за прострочення у внесенні орендодавцю орендної плати орендар за кожний день прострочення відповідного платежу сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Оскільки, після закінчення строку дії договору відповідач не повернув позивачу орендовані транспортні засоби відповідачу нарахована неустойка на підставі п. 4. договору в сумі 11000,00 грн у відповідності до ст. 785 ЦК України та 16776,77грн. - пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором оренди транспортного засобу №12 від 15.05.14, складає 258266,77 грн., що і є ціною позову.

Представник відповідача вважає позов безпідставним та необгрунтованим, вважає , що спірний договір є фіктивним правочином, та таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

В зв"язку з цим, ДП "Вигодське лісове господарство" подало суду зустрічний позов від 21.02.2017 в якому просить суд визнати недійсним договір оренди транспортного засобу №12 від 15.05.14 укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю " Вектор-Долина".

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.17 зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Свої вимоги за зустрічним позовом ДП "Вигодське лісове господарство" обгрунтовує тим, що фактичних правовідносин між сторонами щодо оренди автомобіля марки та моделі: Урал 4320 з причіпом-розпуском - Е; тип автомобіля лісовоз не було, а тому договір на який посилається позивач не укладався та невиконувався. Відсутність договірних зобов'язань підтверджується наступними фактичними обставинами.

Після одержання від позивача вимоги про виконання зобов'язань за договором №12 від 15.05.14 керівником підприємства було видано наказ №84 від 05.04.2016 "Про проведення службового розслідування". За результатами службового розслідування встановлено, що після призначення на посаду директора ДП "Вигодське лісове господарство" ОСОБА_3 здійснено інвентаризацію наявних в АТЦ транспортних засобів належних ТОВ "Вектор-Долина". Інвентаризацією встановлено, що транспортний засіб - Урал 4320 державний номар: Урал 4320 з причіпом-розпуском - Е знаходяться на території цеху відповідача без належних правових підстав. Згідно пояснень посадових осіб підприємства щодо існування будь-яких документів, які б свідчили про укладання договорів чи їх виконання, зазначені особи вказали, що їм невідомо про існування такого договору, такі документи на підприємстві відсутні.

Одночасно відповідач вказує на відсутність відображення орендної операції в бухгалтерському обліку, як у нього, так і позивача; відсутність доказів направлення позивачем актів виконаних робіт (відповідно до умов договору) для здійснення орендних платежів; факт знаходження у позивача реєстраційних документів на транспортні засоби; - на укладеність із позивачем угоди на перевезення , що була чинна до 31.12.14; родинні стосунки колишнього директора ОСОБА_4 із засновником та керівником позивача можуть свідчити про намагання отримати, останнім , незаконний прибуток за рахунок державного підприємства. Також, відповідач вважає, що спірний договір був підроблений колишнім директором підприємства.

Враховуючи вище викладені обставини представник відповідача вважає, що спірний договір вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а тому він є фіктивним , просить суд задовольнити зустрічний позов та визнати недійсним договір оренди транспортного засобу №12 від 15.05.14, а в задоволенні первісного позову відмовити.

Представник позивача вважає зустрічний позов безпідставним та необгрунтованим. Свої заперечення виклав відзиві на зустрічний позов від 06.03.2017. Зокрема представник позивача вказав, що договір оренди транспортного засобу №12 від 15.05.14 укладено для того, щоб він був виконаний, а тому відсутні будь-які підстави вважати правочин фіктивним та визнання його недійсним. Враховуючи викладені обставини представник позивача просить суд задоволити первісний позов з підстав викладених у позовній заяві , а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Крім цього, представником позивача подано суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв"язку з неможливістю з"явлення в судове засідання та участю в іншій адміністративній справі, що розглядається Львівським апеляційним адміністративним судом.

Розглянувши в судовому засіданні вказане клопотання , суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, за клопотанням сторін суд може відкласти розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такою обставиною, зокрема може бути нез"явлення в судове засідання представників сторін.

Однак, нез"явлення представника позивача в дане судове засідання не є перешкодою у вирішенні спору з огляду на те, що судом його участь в судовому процесі не визнавалась обов"язковою .

Крім цього, судом у попередніх судових засіданнях з"ясовані обставини у справі за участю представників обох сторін.

Відповідно до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строки не пізніше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи те, що строк вирішення спору у даній справі вже закінчився, а позивач у поданому клопотання не просить суд його продовжити у суда не має правових підстав для відкладення розгляду справи.

Відкладення розгляду справи є правом суду за наявності відповідних підстав. Основною умовою для застосування цього права є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, суд розцінює подане клопотання як умисне затягуваня розгляду справи.

За тих обставин, суд вважає, що зазначене клопотання позивача слід відхилити, а розгляд справи проводити без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами .

Прокурор надав суду свої письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог №05-280вих-17 від 07.03.2017. У вказаних пояснення прокуратура підтримує поданий ДП "Вигодське лісове господарство" зустрічний позов та просить суд його задовольнити, а в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" до Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" про стягнення боргу з орендної плати в сумі 230 490 грн., неустойки в сумі 11 000 грн. та подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення в сумі 16 776,77 грн, відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та прокурора , дослідивши обставини у справі і подані докази, оцінивши їх відповідно до ст.43 ГПК України, суд вважає первісний позов безпідставним та необгрунтований, а тому в його задоволенні слід відмовити, зустрічний позов вважає обгрунтованим і такими, що підлягають задоволенню із слідуючих підстав:

23 лютого 2016 року, на адресу ДП "Вигодське лісове господарство" надійшов від ТзОВ "Вектор-Долина" лист-вимога за Договором оренди транспортного засобу №12 від 15.05.2014, відповідно до якого позивач стверджував, що 15.05.2014 відповідач по справі прийняв від позивача в платне строкове користування транспортний засіб, автомобіль Урал 4320 з причіпом - розпуском-Е , серійний номер кузова, рами 040201, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер причепа АТ 1856 ХТ за актом приймання-передачі від 15.06.2014 року. Крім того, даним листом позивач просив повернути орендований причіп та сплатити заборгованість з орендної плати по вищевказаному договору.

24.02.2016, відповідач направив на адресу позивача лист вих №179-04/08 , яким просив надати йому копію вказаного договору, у зв`язку з відсутністю у нього такого Договору та інформації щодо його укладення , та направити уповноваженого представника для пред`явлення оригіналу такого договору.

Однак, відповіді та копії договору відповідач не отримав.

Листом №04/03-01 від 04.03.2016 позивач надіслав відповідачу копію Договору оренди транспортного засобу №12 від 15.05.2014 та ОСОБА_1 приймання-передачі від 15.05.2014 року.

Як вбачається із пункту 1.1 спірного договору орендодавець (позивач) зобов'язувався передати орендареві (відповідачу) у строкове платне користування автомобіль марки та моделі: Урал 4320 з причіпом-розпуском - Е; тип автомобіля: лісовоз. Рік випуску-2004 р.; серійний номер: кузова, рами:040201; державний номер: АТ 5801 АА, зареєстрований в Калуське МРЕВ при УДАІ в Івано-Франківській області. Причіп-Державний номер НОМЕР_2; Рік випуск - 2005р., а останній в свою чергу зобов`язався прийняти його та використовувати виключно з метою перевезення лісопродукції і сплачувати орендну плату.

Розмір орендної плати за цим Договором, з урахуванням її індексації за календарний місяць, становить 9850,00 грн. без ПДВ, податок на додану вартість 20%-1970,00 грн. ( п. 3.1).

Згідно п. 5.1 спірного Договору , даний договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 5.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2015 року ( п. 5.2)..

Спір у справі, виник через відмову відповідача сплатити заборгованість з орендної плати за договором оренди транспортного засобу №12 від 15.05.2014, а також нарахованих на суму боргу штрафних санкцій. Підставою такої відмови слугувало проведення службового розслідування на підприємстві відповідача, за результатами якого встановлено перебування рухомого майна, що належить позивачу, а саме, транспортного засобу - Урал 4320 з причіпом-розпуском - Е; тип автомобіля: лісовоз. Рік випуску-2004 р.; серійний номер: кузова, рами:040201; державний номер: АТ 5801 АА, на території відповідача без жодних на це правових підстав.

Відповідач заперечує факт укладення договору оренди №12 від 15.05.2014 .

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні визначення містить норма ст.759 Цивільного кодексу України, яка зокрема зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частина 1 ст.760 ЦК України передбачає, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст.785 ЦК України встановлено обов'язок наймача щодо повернення наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі у разі припинення договору найму.

Тобто, положення ч.1 ст.785 ЦК України, якими зокрема, позивач обґрунтовує власні позовні вимоги, передбачає обов'язок орендаря повернути орендодавцю саме орендоване майно, чому відповідає право позивача вимагати повернення речей, переданих у найм.

З наведеного слідує право орендодавця повернути майно лише у разі фактичної передачі його у найм орендаря.

Позивач в підтвердження факту укладання та виконання спірного договору посилається на ОСОБА_1 приймання - передачі від 15.05.2014 .

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ухвали Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29.09.14 та постанови слідчого відділу СВ Долинського РВ УМВС України Івано-Франківської області від 29.09.14 проводилася позапланова ревізія фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 06.12.2010 по 23.06.2014, в ході якої виникла необхідність проведення зустрічної звірки у позивача щодо документального та фактичного підтвердження у товаристві з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" виду, обсягу, якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку державного підприємства "Вигодське лісове господарство". На підставі вказаного, головним державним аудитором фінансової інспекції в Івано-Франківській області направлено позивачу вимогу від 07.10.14, якою зобов'язано надати відповідні документи згідно переліку, в тому числі договори укладені з ДП "Вигодське лісове господарство" з додатками за вищевказаний період.

Згідно Довідки Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області №07-21/71 від 21.10.14 за результатами проведення зустрічної перевірки вбачається, що позивачем до перевірки Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області договір оренди транспортного засобу №12 від 15.05.2014 не надано.

Окрім того, у матеріалах справи наявні копії Листів-вимог №327-04/08 від 31.10.14, 333-04/08 від 03.11.14, №1-04/08 від 02.01.15, №517-04/08 від 30.07.15, якими відповідач неодноразово звертався до позивача про звільнення території АТЦ від належних позивачу транспортних засобів. Однак відповіді на вказані листи не було.

Отже, наведені вище факти свідчать про відсутність правовідносин між сторонами по спірному договору.

При дослідженні та оцінці доказів по справі судом також встановлено відсутність відображення сторонами договору в бухгалтерському обліку операцій по оренді транспортних засобів.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 "Оренда", яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2000 р. зa N 487/4708.

Надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди) належить згідно з пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу до операцій з продажу послуг.

Доходи та витрати, пов'язані з орендною платою за користування об'єктом операційної оренди, відображаються відповідно у орендодавця і орендаря в бухгалтерському обліку у тому періоді, до якого вони належать. Враховуючи це, у бухгалтерському обліку перш за все має значення, до якого місяця відносяться орендні операції, а дата оформлення акта другорядна обставина.

У бухгалтерському обліку незалежно від дати оформлення цього акта орендодавець і орендар зобовязані відобразити відповідно доходи і витрати, пов'язані з орендною платою за користування об'єктом операційної оренди, у місяці в якому фактично надавались послуги. При цьому в журналі господарських операцій на дату останнього дня кожного місяця протягом строку оренди сторони договору оренди повинні вчинити відповідні бухгалтерські записи про нарахування доходів (у орендодавця) і витрат (у орендаря).

Відповідно до п 8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 "Оренда" - Об'єкт операційної оренди відображається орендарем на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю, указаною в угоді про оренду.

Затрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальніінвестиціїу створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.

Надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди) у податковому обліку належить до операцій з продажу послуг, тому якщо місце постачання послуг з оперативної оренди розташоване на митній території України, то така орендна операція є об'єктом оподаткування ПДВ.

При віднесенні сум ПДВ до податкового кредиту орендарю слід керуватися п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу, згідно з яким датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунку на оплату послуг, або дата отримання платником податку послуг, що підтверджено податковою накладною.

Разом з тим, відповідно до п.3.2.Договору оренди транспортного засобу №12 від 15.05.14 долученого до матеріалів справи, зазначено, що орендар сплачує орендну плату шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок орендодавця в строк до 10-ти банківських днів після здачі актів виконаних робіт.

Доказів направлення вказаних актів позивач суду не надав.

Крім того, оренда даного транспортного засобу жодним чином не відображена в бухгалтерському обліку ДП «Вигодське лісове господарство». Згідно даних бухгалтерського обліку державного підприємства кредиторська заборгованість за спірним договором перед ТзОВ «Вектор-Долина» відсутня, оплата орендних платежів за період дії вказаного договору не проводилась, суми орендної плати на витрати підприємством не ставились, суми ПДВ по орендній платі до відшкодування не пред`являлись, протягом всього часу оренди жодної податкової накладної від ТзОВ «Вектор-Долина» на адресу ДП «Вигодське лісове господарство» - не надходило.

Одночасно, позивачем не надано жодного доказу того, що оренда даного транспортного засобу відображена у встановленому законом порядку в бухгалтерському та податковому обліку самого позивача, не надано жодної зареєстрованої у встановленому порядку податкової накладної.

Також, судом оглянуто в судовому засіданні оригінал журналу реєстрації господарських договорів (копія наявна в матеріалах справи), запис про реєстрацію спірного договору відсутній.

Згідно письмових пояснень головного інженера ОСОБА_5 про договори оренди №17/06 та 18/06 від 14.06.2013 року та договори оренди №11, 12 від 15.05.2014 підтверджується, що протягом всього часу жодних актів щодо вказаних договорів не підписував і раніше не бачив.

Довідкою ДП «Вигодське лісове господарство» встановлено, що з 15.05.14 і по даний час (по дату складання довідки) перевезення лісопродукції автомобілем марки та моделі Урал 4320 з причіпом на підприємстві не здійснювалося, в журналі реєстрації подорожніх листів відомості про такий причіп - відсутні. Оригінали вказаних журналів за спірний період досліджено в судовому засіданні.

Згідно бухгалтерської довідки ДП «Вигодське лісове господарство» з 15.05.14 і по даний час автомобіль марки та моделі Урал 4320 з причіпом на позабалансовому рахунку «Орендовані необоротні активи» не числиться, запчастини та ПММ на даний автомобіль підприємством не списувалось.

Крім того, слід зазначити, що у відповідності до вимог чинного законодавства в господарській діяльності використовуються тільки забезпечені у встановленому законом порядку транспортні засоби. Зокрема, забезпеченим транспортним засобом є належним чином зазначений у договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів наземний транспортний засіб, що експлуатується відповідачем, і щодо якого укладений договір (поліс) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В поданих копіях генеральних договорів страхування наземного транспортного засобу з додатками та переліком застрахованих транспортних засобів за 2013-2015 роки, страхування транспортного засобу , що є предметом даного спору, не здійснювалось.

Згідно п. 1.10. Правил дорожнього руху причіп - це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски; транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Згідно п.2.1. вказаних вище Правил водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі з поміж іншого і реєстраційний документ на транспортний засіб.

Згідно п.2.2 Правил, власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

З наведеного вбачається, що використання та експлуатація транспортного засобу без реєстраційного документа на транспортний засіб не допускається.

Позивач вказує, що реєстраційні документи (техпаспорт) на автомобіль були в розпорядженні відповідача, однак по закінченню строку дії договору оренди, вони були вилучені у відповідача.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, як передачі реєстраційних документів (техпаспорт) на автомобіль, так і їх вилучення у відповідача.

Суд вважає , що в спірному випадку укладання договору оренди та акту прийому-передачі транспортних засобів не свідчить про виконання договору сторонами.

Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З аналізу вищенаведеного, суд приходить до висновку про відсутність між сторонами правовідносин на підставі договору оренди №12 від 15.05.2014 року. Договір сторонами не виконувався.

Вказані обставини свідчать про відсутність факту перебування автомобіля та причіпу в оренді у державного підприємства .

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до п. 3.11 Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.13 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», фіктивний правочин (стаття 234 ЦК України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що незважаючи на наявність договору та ату приймання - передачі, позивачем не подану суду доказів виконання сторонами договору та передачу орендованого майна в оренду, а спірний правочин укладений позивачем з умислом намагання отримати, останнім , незаконний прибуток за рахунок державного підприємства.

Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає договір оренди автомобіля № 12 від 15.05.14, таким , що укладений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а тому він є фіктивним правочином. Отже, вимога ДП "Вигодське лісове господарство" про визнання недійсним договору оренди транспортного засобу №12 від 15.05.14 є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Оскільки, спірний договір оренди визнаний судом фіктивним, то вказані обставини спростовують твердження позивача про наявність заборгованості у відповідача по орендній платі , а тому в задоволенні первісного позову про стягнення орендної заборгованості слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за первісним позовом слід залишити за позивачем, а судові витрати за зустрічним позовом слід стягнути з позивача на користь відповідача.

На підставі викладеного , відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 16, 234, 626, 759, 760, 762, 785 ЦК України , ст. 175, 283 ГК України, ст. 32, 33, 43 , 49, 69, 75 ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" до відповідача, Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" про стягнення боргу з орендної плати в сумі 230 490 грн, неустойки в сумі 11 000 грн та подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення в сумі 16 776,77 грн.

Судові витрати за первісним позовом залишити за позивачем.

Задовольнити зустрічний позов Державного підприємства " Вигодське лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю " Вектор-Долина" про визнання недійсним договору оренди автомобіля № 12 від 15.05.14 .

Визнати недійсним договір оренди транспортного засобу № 12 від 15.05.14 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю " Вектор-Долина" (вул. Данила Галицького, 40а, селище міського типу Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, код 33083204) та Державним підприємством " Вигодське лісове господарство" ( вул. Данила Галицького, 40, селище міського типу Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, код 22186175).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Вектор-Долина" (вул. Данила Галицького, 40а, селище міського типу Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, код 33083204) на користь Державного підприємства " Вигодське лісове господарство" ( вул. Данила Галицького, 40, селище міського типу Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, код 22186175) - 1600,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.03.17

Суддя Калашник В. О.