Рішення № 65251479, 03.03.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2017Справа №910/23349/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське"про відшкодування 7 765, 55 грн. Суддя Підченко Ю.О.Представники сторін: від позивача:не з'явився;від відповідача:Прокопенко П.С. - представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" (далі - позивач, ПрАТ "СК "Альфа Страхування") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (далі - відповідач, ПрАТ "СТ "Іллічівське") про стягнення 7 765, 55 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" на підставі Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0900510.102 від 31.07.2015 року (далі - договір страхування), страхового акта № 0561.206.16.01.01 від 01.08.2016 року, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 16.05.2016 р. за участю застрахованого транспортного засобу "Daewoo Nexia" д/н НОМЕР_1, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 7 765, 55 грн., а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія Мерседес д/н НОМЕР_2 була застрахована у відповідача на підставі Полісу № АЕ/5795146 обов'язкового страхування транспортних засобів, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2016 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.02.2017 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили. Проте, відповідно до ст. 69 ГПК України стороною було подано клопотання про продовження строку розгляду спору додатково на 15 днів.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, враховуючи неявку в судове засідання представників сторін, що перешкоджає розгляду спору по суті, суд задовольнив клопотання про продовження строку розгляду спору додатково на 15 днів та відклав розгляд справи на 03.03.2017 року.

Представник позивача у судове засідання 03.03.2017 року не з'явився, проте, через загальний відділ діловодства суду, на виконання вимог ухвали суду, від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Безпосередньо у судовому засіданні 03.03.2017 року представник відповідача проти позову заперечував посилаючись, зокрема, й на викладені у письмовому відзиві доводи стосовно не надання позивачем належного доказу на підтвердження подання заяви про страхове відшкодування або рішення суду відповідно до якого відповідача зобов'язано виплатити страхове відшкодування потерпілому.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 03.03.2017 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2015 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа Страхування" (далі також страховик) та ОСОБА_2 (надалі також страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0900510.102 (далі - договір страхування).

Предметом вказаного договору страхування є страхування транспортного засобу "Daewoo Nexia" д/н НОМЕР_1,

16.05.2016 року о 8 годині 30 хвилин на а/д Київ-Ковель 23 км + 300 м. в смт. Гостомель відбулася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю застрахованого автомобіля НОМЕР_3 та автомобіля Мерседес д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3.

Відповідно до Постанови Ірпінського міського суду Київської області від 06.06.2016 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Як вбачається із позовної заяви, на підставі Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0900510.102 від 31.07.2015 року, страхового акта № 0561.206.16.01.01 від 01.08.2016 року, заяви про настання страхового випадку, Постанови Ірпінського міського суду Київської області від 06.06.2016 року, ПрАТ "СК "Альфа Страхування" здійснило виплату страхового відшкодування в сумі 7 765, 55 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 16446 від 03.08.2016 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України виплата страхового відшкодування страхувальнику є юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні норми містить стаття 27 Закону України "Про страхування", за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке право позивач може реалізувати, звернувшись за виплатою і до страхової компанії (відповідача), яка застрахувала цивільну відповідальність особи, яка завдала шкоди, на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", адже за змістом статті 3 цього Закону одним із принципів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є гарантоване забезпечення відшкодування шкоди потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Мерседес д/н НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхове Товариство "Іллічівське" на підставі Полісу № АЕ/5795146 зі строком дії з 13.11.2015 р. по 12.11.2016 р., цим полісом встановлено франшизу в розмірі 510 грн.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно із статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, які не відшкодовуються страховиком за договором страхування.

Отже, в даному випадку саме відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності водія автомобіля Мерседес д/н НОМЕР_2, тобто особи, яка визнана винною у ДТП, має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Заперечуючи проти заявлено позову відповідач посилався на наступні обставини:

- у даному випадку виникли відносини суброгації, а саме перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика, при суброгації нове зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди, внаслідок цього страховик виступає внаслідок потерпілого;

- відповідно до ст. 25 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування;

- у Постанові Верховного суду України від 29.06.2016 року № 6-192цс16 вказано, що право особи на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права виникає з моменту, коли право цієї особи порушено, тобто з моменту відмови страховика у виплаті страхового відшкодування;

- подання потерпілою особою (страховиком) заяви про страхове відшкодування не є формою досудової вимоги та елементом порядку досудового врегулювання спору, а є підставою для реалізації потерпілою особою свого права на отримання страхового відшкодування;

- положеннями статті 37 Закону України "Про ОСЦПВ" підтверджується право відмовити позивачу у здійснення страхового відшкодування через неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого;

- станом на дату звернення позивача до суду, строк виконання відповідачем його обов'язку з прийняття рішення про виплату страхового відшкодування або прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування не настав.

Як вбачається з матеріалів наявних у справі ,позивачем було додано до позову копію заяви про виплату страхового відшкодування в порядку регресу вих. № 0561/2016 від 13.09.2016 року, проте доказів надсилання вказаної заяви на адресу ПрАТ "СТ "Іллічівське" позивачем не надано.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" задоволенню не підлягають, оскільки обов'язок Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" з прийняття рішення про виплату страхового відшкодування або прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування не настав.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 09.03.2017 р.

Суддя Ю.О.Підченко