Ухвала суду № 65250808, 05.04.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2012 р.Справа № 2-а-2847/10/2170

Категорія:8.2.4Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Турецької І.О.

ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ТОВ «Камянка ОСОБА_3»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України до ТОВ «Камянка ОСОБА_3 »про стягнення штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України, звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив стягнути з відповідача 124 051,87 грн. штрафних санкцій, нарахованих рішенням №000246 від 16.04.2010 року.

В обґрунтування позову зазначено, що в ході перевірки, проведеної посадовими особами позивача 17.03.2010 року з питань дотримання субєктами господарювання вимог законодавства України, які є обовязковим для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, встановлено факт зберігання відповідачем алкогольних напоїв (виноматеріалів) у місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

За наслідками перевірки податковим органом винесено рішення про застосування фінансових санкцій в сумі 124 051,87 грн., яке відповідач в добровільному порядку не виконує, що стало підставою для звернення до суду.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з неповним зясуванням всіх обставин справи та порушенням норм матеріального права.

Обгрунтовуючи свої доводи, апеллянт зазначає, що чиним законодавством не передбачений обовязок субєктів господарювання вносити до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів місця зберігання виноматеріалів.

У звязку з цим, на думку апелянта, податковий орган, визначаючи розмір фінансової санкції, помилково врахував вартість виноматеріалів. До того ж виноматеріали, згідно Положення про бухгалтерський облік, віднесені товариством до запасів, які зараховані на баланс за первисною вартістю, тобто без урахування ПДВ, тому нарахування штрафу в розмірі 100 % з урахуванням ПДВ протирічить вимогам закону.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі зясовано, що рішенням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України від 16.04.2010року № 000246 до відповідача застосована штрафна санкція в сумі 124 051,87 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Підставою для винесення даного рішення став акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковим для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 17.03.2010 року № 48/32/01/36805359, з якого вбачається, що в порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»належне позивачеві складське приміщення, розташоване по вул. Казацькій,4 в с. Одрадакамянка Берислвського району Херсонської області, в якому зберігались алкогольні напої, не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розмір фінансової санкції розрахований податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, зазначені в акті перевірки порушення повною мірою знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, отже прийняте рішення є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, при цьому зазначає наступне.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(далі ЗУ №481/95-BP) в редакції, яка діяла на момент перевірки, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач зберігав алкогольні напої в місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру.

Предметом спору у даній справі є правильність розрахунку фінансових санкцій, оскільки, як вже зазначалося вище, відповідач вважає, що вартість виноматеріалів, які зберігалися разом з готовою продукцією алкогольних напоїв у місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру, не повинна враховуватися при визначенні розміру штрафу.

Факт зберігання алкогольних напоїв у місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру, відповідачем не заперечується.

Колегія суддів доводи відповідача вважає необґрунтованими, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.95 р. № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) алкогольні напої визначено як продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 % об'ємних одиниць, які належать до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) під кодами 2204, 2205, 2206, 2208. Згідно з цим визначенням виноматеріали (виноградні та плодово-ягідні) є алкогольними напоями.

Аналізуючи положення ст.1 та ст.15 Закону України № 481/95-BP у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що місце зберігання виноматеріалів підлягає обовязковому внесенню до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до п.9 ст.17 ЗУ №481/95-BP за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених жо Єдиного реєстру, передбачена відповідальність у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться у такому місці зберігання, але не менше 1700 грн.

Оскільки позивач зберігав у місці, не внесенному до Єдиного реєстру алкогольні напої, до яких відносяться і виноматеріали, податковий орган правомірно застосував до відповідача штрафну санкцію у розмірі 124 051,87 грн.

Відповідно до п.10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. № 790, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкції стягується на підставі рішення суду.

Оскільки в добровільному порядку відповідач суму штрафних санкцій не сплатив, податковий орган правомірно звернувся до суду про стягнення зазначених сум в примусовому порядку.

Зважаючи на все вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.

Висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ТОВ «Камянка ОСОБА_3» залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України до ТОВ «Камянка ОСОБА_3» про стягнення штрафних санкцій залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

ОСОБА_2.