Ухвала суду № 65250474, 13.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №752/11143/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Новак А.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

13 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

Межевича М.В.

суддів: Земляної Г.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі - Правобережне ОУПФ України у м. Києві) про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 31 серпня 2016 року позов задоволено.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 січня 2017 року роз'яснено постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 31 серпня 2016 року.

На вказану ухвалу Правобережне ОУПФ України у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в роз'ясненні судового рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 31 серпня 2016 року визнано протиправними дії Правобережного ОУПФ України у м. Києві в частині відмови у призначенні пенсії ОСОБА_3 за вислугою років. Зобов'язано Правобережне ОУПФ України у м. Києві призначити ОСОБА_3 пенсію за вислугу років згідно із ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", починаючи з 04 липня 2016 року, виходячи з розміру 90 % від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи.

ОСОБА_3 20.12.2016 р. подано до суду першої інстанції заяву про роз'яснення постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 31 серпня 2016 року. Така заява була вмотивована тим, що Правобережним ОУПФ України у м. Києві при виконанні постанови суду та обчислені пенсії з розміру 90 % від суми місячного (чинного) заробітку за останні 60 календарних місяців роботи було застосовано обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів встановлених для осіб які втратили працездатність.

На підтвердження таких обставин, позивач надав лист Правобережного ОУПФ України у м. Києві від 19.12.2016 р. з якого вбачається та не заперечується відповідачем, що при обчисленні позивачу пенсії було застосовано обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів встановлених для осіб які втратили працездатність за ч. 15 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення та визначає, що таке роз'яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Як вбачається з постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 31 серпня 2016 року, в її резолютивній частині відсутня вказівка на необхідність застосувати при нарахуванні пенсії позивачу обмеження у виді десяти прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим, у мотивувальній частині вказаної постанови судом першої інстанції встановлено наступне:

"Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії 04 липня 2016 року, тобто в період дії Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/9 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) «надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті».

Будь які зміни до статті 86 вказаного Закону №1697-VІI щодо відсутності (скасування) права працівників прокуратури України на звернення до державних органів Пенсійного фонду України на призначення пенсії за вислугу років законодавцем, Верховною Радою України, на сьогоднішній день не внесені.

Суд під час розгляду справи враховує, що ОСОБА_3 на момент звернення до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві набув право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, який вступив в дію 15 липня 2015 року, і на який не може поширюватись дія Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213".

З огляду на викладене, суд першої інстанції роз'яснивши, що при винесенні постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 31 серпня 2016 року судом було зобов'язано відповідача - Правобережне ОУПФ України в м. Києві призначити та нараховувати ОСОБА_3 пенсію за вислугу років, починаючи з 04 липня 2016 року, виходячи з розміру 90 % від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи без встановлення обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність, - у встановлений КАС України спосіб усунув недоліки судового рішення не змінюючи при його змісту.

Посилання Правобережного ОУПФ України у м. Києві на те, що постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 31.08.2016 р. виконана в повному обсязі, а отже не підлягала роз'ясненню, - є необґрунтованими, оскільки така постанова суду не містить положень щодо допустимості обмеження розміру пенсії, яке вчинено відповідачем, тому судове рішення вважається не виконаним у повному обсязі (у встановлений судом спосіб), а строк на його виконання не закінчився.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо роз'яснення судового рішення, а тому апеляційну скаргу Правобережного ОУПФ України у м. Києві необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16 січня 2017 року - без змін, оскільки вона постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Керуючись ст. 41, 160, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16 січня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Межевич М.В.

Земляна Г.В.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Межевич М.В.

Земляна Г.В.