Постанова № 65241931, 10.02.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23009/16-а

провадження № 2-а/753/60/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2017 р. Суддя Дарницького районного суду м. Києва Кириченко Н.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Дарницького районного центру зайнятості, Київського міського центру зайнятості про зобов'язання здійснити перерахунок допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 у грудні 2016 року звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з адміністративним позовом в якому просила зобов'язати Дарницький районний центр зайнятості перерахувати розмір допомоги по безробіттю, у який просила включити період по догляду за дитиною до трьох років у страховий стаж та виплатити допомогу по безробіттю у сумі 47325 грн.; зобов'язати нарахувати та виплатити одноразову допомогу для організації безробітним підприємницької діяльності у сумі 47325 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24.01.2017 року на підстав ч. 3 ст. 52 КАС України залучено у якості другого відповідача у справі - Київський міський центр зайнятості.

Представник Дарницького районного центру зайнятості подав до суду письмові заперечення на позов, у яких просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав та мотивів наведених у запереченні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що до Дарницького районного центру зайнятості у жовтні 2016 року звернулась за сприянням у працевлаштуванні позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З трудової книжки позивача вбачається, що останнім її місцем роботи було ТОВ «Золотий світанок», а посада - заступника генерального директора з системи якості. З цієї посади її звільнено 13.09.2016 року згідно наказу № 22к від 12.09.2016 року на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.

Відповідно до свідоцтва про народження від 07.03.2014 року серії НОМЕР_1, яке видано виконавчим комітетом Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області, встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 року народила доньку ОСОБА_3.

Водночас у матеріалах справи наявна надана позивачем довідка Форма ОК-7 (індивідуальні відомості про особу), яку сформовано 19.10.2016 року.

З вказаної довідки вбачається, що з липня 2014 року по лютий 2016 року позивач отримувала в Управлінні соціального захисту населення Рокитнянської РДА допомогу по народженню дитини, з якої сплачено єдиний внесок. Однак, з березня 2016 року та до дня звернення до Дарницького районного центру зайнятості (19.10.2016 року) позивач не працювала, дохід (грошове забезпечення), допомогу по народженню дитини не отримувала, а тому, страхові внески нею не сплачувались.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи, як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового Державного соціального страхування.

Згідно з ч. 2 ст. 22 зазначеного Закону застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.

Частиною 1 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менше як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Приписами ч. 2 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та ч. 2 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю особам, зазначеним у частині 2 ст. 22 цього Закону виплачується у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Як зазначено у пункті 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. № 439) середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини).

Зважаючи на наведені приписи чинного законодавства, суддя приходить до висновку, що застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду.

Постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 04.12.2015 року №77, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.12.2015 року за № 1597/28042, розмір мінімальної допомоги по безробіттю з 01.01.2016 року становить 544 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У спірних правовідносинах Дарницький районний центр зайнятості, Київський міський центр зайнятості здійснювали свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством.

У частині позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову допомогу для організації безробітним підприємницької діяльності у сумі 47325 грн., судом встановлено, що позивач не довела суду наявність самого факту звернення за такою допомогою, оскільки не надала суду як доказів її звернення за такою допомогою так і відмови відповідачів їй у такій допомозі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 17, 71,72, 159-163, 183-2, 185, 186 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Дарницького районного центру зайнятості, Київського міського центру зайнятості про зобов'язання здійснити перерахунок допомоги по безробіттю - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ Н.О. Кириченко