Постанова № 6524167, 27.10.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2009 р.Справа № 10/89-09-3110

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Волощук О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Тавлуй В.В. –за дорученням

від відповідача: Джига В.А. –за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Еталонавтосервіс”, м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області

від 27 липня 2009 року                    

у справі № 10/89-09-3110                                                                      

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Преображенський”, м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Еталонавтосервіс”, м. Одеса

про стягнення 26218 грн. 37 коп.

В С Т А Н О В И Л А:

25.05.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Преображенський” (далі позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Еталонавтосервіс” (далі відповідач) про стягнення грошових коштів в сумі 26218 грн. 37 коп.

Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання за укладеним між сторонами у справі договором № 26 від 05.08.2008 р. щодо своєчасної та повної поставки оплаченої позивачем продукції на суму 17 271 грн. 30 коп., а тому повинний відшкодувати позивачеві зазначену вартість недопоставленої продукції, а також сплатити 8 947 грн. 07 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов’язання за період з 03.09.2008 р. по 22.05.2009 р. та відшкодувати понесені судові витрати по справі: 262 грн. 18 коп. –на сплату держмита та 312 грн. 50 коп. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відзив на позов не надходив. Представник відповідача тричі в судове засідання не з’явився та справа була розглянута місцевим судом за його відсутністю за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.07.2009 р. (суддя Смелянець Г.Є.) позов задоволений у повному обсязі.

Рішення мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання за укладеним між сторонами у справі договором № 26 від 05.08.2008 р. щодо своєчасної та повної поставки оплаченої позивачем продукції на суму 17 271 грн. 30 коп., а тому повинний відшкодувати позивачеві зазначену вартість недопоставленої продукції, а також сплатити 8 947 грн. 07 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов’язання та відшкодувати понесені судові витрати по справі: 262 грн. 18 коп. –на сплату держмита та 312 грн. 50 коп. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати та припинити провадження у справі.

Скарга мотивована тим, що відповідач не отримував позовної заяви та не був своєчасно повідомлений місцевим судом про день, час і місце розгляду справи, що привело до неповного з’ясування обставин справи та ухвалення незаконного рішення. Також, суд неправильно застосував ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно із якою, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні представник позивача просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржене рішення зміні з наступних підстав.

До позовної заяви позивачем надана поштова квитанція про надіслання відповідачу копії позовної заяви та опис вкладення до поштового відправлення (а.с.7-9). Доказів того, що відповідач не отримав це поштове відправлення, останній, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України суду не надав, внаслідок чого ствердження скаржника про те, що він не отримував копію позовної заяви до уваги прийнятими бути не можуть, оскільки є голослівними та недоведеними належними доказами.

Не заслуговують на увагу і доводи скаржника про те, що він не був своєчасно повідомлений місцевим судом про день, час і місце розгляду справи, так як ці доводи повністю спростовуються матеріалами справи.

Так, ухвалою місцевого суду від 29.05.2009 р. позовна заява позивача прийнята до провадження суду, по ній порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 26.06.2009 р. о 11:40. Названа судова ухвала отримана відповідачем 04.06.2009 р., що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.25).

Ухвалою суду від 26.06.2009 р., у зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладений на 15.07.2009 р. о 16:00. Названа судова ухвала отримана відповідачем 13.07.2009 р., що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.50).

Ухвалою суду від 15.07.2009 р., у зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладений на 27.07.2009 р. о 15:00. Названа судова ухвала отримана відповідачем 24.07.2009 р., що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.57).

Таким чином, відповідач тричі був своєчасно та належним чином повідомлений судом першої інстанції про день, час і місце розгляду справи, але його представник жодного разу в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався, відзив на позов не надав, внаслідок чого місцевий суд підставне, без будь-яких порушень процесуальних прав відповідача розглянув справу за відсутністю його представника за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При викладених обставинах, відповідно до вимог ч. 1 ст. 101 ГПК України, колегія суддів не знаходить підстав для прийняття додаткових доказів у справі, що надані скаржником до апеляційної скарги, а саме копій: акту взаємних розрахунків від 05.08.2008 р.; накладної № 41 т від 11.03.2009 р; накладної № 34 від 11.03.2009 р.; накладної №105 від 02.08.2008 р.; накладної № 99 від 31.07.2008 р.; платіжного доручення № 388 від 25.07.2008 р.; платіжного доручення № 422 від 31.07.2008 р.; акта взаємних розрахунків від 31.08.2009 р.; листів ТОВ „Торговий дім „Преображенський” вих. № 141 від 19.09.2008 р. та вих. № 154 від 21.10.2008 р.; Статуту ТОВ „Еталонавтосервіс” від 2005 р.; свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ „Еталонавтосервіс” серія А00 № 265804 від 29.12.2005 р.; довідки з ЄДРПОУ № 158 від 11.01.2006 р.; свідоцтва ДПАУ № 22325317 від 07.02.2006 р., оскільки ці докази не були надані відповідачем суду першої інстанції не з причин, що не залежали від нього, а внаслідок особистої недбалості.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 05.08.2008 р. між сторонами у справі був укладений договір № 26 на поставку продукції за умовами якого відповідач зобов’язався поставити позивачеві будівельні матеріали в погоджені сторонами строки та об’ємах, а останній зобов’язався своєчасно оплатити продукцію на умовах договору.

В додатку № 1 до вищеназваного договору сторони визначили, що предметом поставки за договором є цегла керамічна одинарна в кількості 75 тис. шт. на загальну суму 104625 грн. та сітка кладочка ВР-1 Д 4-6 мм в кількості 9,3 тон на загальну суму 81793.5 грн., а всього продукція загальною вартістю 186 418 грн. 50 коп.

Пунктом 4 договору сторонами передбачено, що оплата продукції здійснюється на умовах 100 % попередньої оплати всієї кількості продукції.

Платіжними дорученнями № 448 від 06.08.2008 р. та № 3 від 07.08.2008 р. позивач перерахував відповідачеві 20000 грн. та 166418 грн. 50 коп., а всього 186 418 грн. 50 коп., чим повністю виконав свої зобов’язання за укладеним договором.

Умовами договору сторонами погоджено, що поставка продукції здійснюється відповідачем у наступні строки: цегли керамічної –початок поставки на 3-й банківський день з моменту здійснення 100% передплати та тривалістю поставки –3 календарних тижні рівними партіями по 6-8 тис. шт., а сітки кладочної –початок поставки на 3-й банківський день з моменту здійснення 100% передплати та тривалістю поставки –3 (три) банківських дні, у зв’язку з чим суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що за умовами договору відповідач був зобов’язаний поставити позивачеві цеглу керамічну в період з 12.08.2008 р. по 02.09.2008 р., а сітку кладочну в період з 12.08.2008 р. по 15.08.2008 р. включно.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач свої зобов’язання за договором виконав несвоєчасно та не в повному обсязі, оскільки поставив позивачеві оплачену останнім продукцію на загальну суму 169147 грн. 20 коп., а саме: цегли керамічної –на суму 130449 грн. 20 коп. у кількості 93178 штук та сітки кладочної –на суму 38 698 грн. у кількості 4,40 тон, що вбачається з накладних № 126 від 29.08.2008 р., № 158 від 30.09.2008 р., № 180 від 08.10.2008 р., № 197 від 03.11.2008 р., № 220 від 30.12.2008 р., № 19 від 25.02.2009 р.

При викладених обставинах місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідачем не була поставлена позивачеві оплачена останнім обумовлена умовами договору продукція на суму 17271 грн. 30 коп., внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть, оскільки є голослівними та такими, що повністю спростовуються матеріалами справи.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Частиною 1 ст. 670 ЦК України передбачено, що у випадках, коли продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, –вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми, у зв’язку з чим суд першої інстанції підставне стягнув з відповідача на користь позивача 17 271 грн. 30 коп. вартості оплаченої позивачем, але не поставленої відповідачем продукції за договором поставки № 26 від 05.08.2008 р.

Пунктом 5.1. договору № 26 сторонами передбачено, що за порушення строків поставки продукції на об’єкт замовника постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової стави НБУ від вартості непоставленої продукції за кожен день відхилення від графіка.

З доводами позивача про те, що відповідач повинний сплатити йому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 8 947 грн. 07 коп. за несвоєчасне виконання зобов’язання за період з 03.09.2008 р. по 22.05.2009 р. повністю погодився суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі.

Але, з такими висновками місцевого суду колегія суддів погодитись не може, оскільки відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України –нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Так як, умовами договору № 26 від 05.08.2008 р. сторонами не передбачена можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання у строки, що перевищують шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 8038 грн. 55 коп. за період з 03.09.2008 р. по 04.03.2009 р., а решта частина позову в частині стягнення пені задоволена бути не може.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню на 96.53% (позов заявлений на 26218.37 грн., а підлягає задоволенню на 25309.85 грн.)

Як вбачається з матеріалів справи при зверненні з позовом до суду позивачем понесені судові витрати по справі: 312 грн. 50 коп. на сплату держмита (платіжне доручення № 351 від 21.05.2009 р.) та 312 грн. 50 коп. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (платіжне доручення № 359 від 22.05.2009 р.)

Наведене свідчить про те, що позивачем зайве сплачено держмито при зверненні з позовом до суду в сумі 50 грн. 32 коп. (312.50 –262.18 = 50.32), у зв’язку з чим колегія суддів вважає за необхідне видати позивачеві довідку про повернення з Державного бюджету України зайве сплаченого держмита в названій сумі.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, відповідач повинний відшкодувати позивачеві 253 грн. 08 коп. понесених витрат на сплату держмита та 301 грн. 66 коп. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Так як, апеляційна скарга відповідача задоволена апеляційним судом на 3.47%, то позивач повинний відшкодувати відповідачеві, з вищенаведених підстав, 4 грн. 55 коп. понесених витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.

Оскільки при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не повністю відповідають обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне це рішення змінити та задовольнити позов частково.

Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Еталонавтосервіс”, м. Одеса –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 27.07.2009 року у справі № 10/89-09-3110 –змінити та викласти його резолютивну частину в наступній редакції:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Преображенський” задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Еталонавтосервіс” (65029, м. Одеса, вул. Ленінградське шосе, 5 код ЄДРПОУ 33970301, р/р 26003147445900 в АКІБ „Укрсіббанк”, м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Преображенський” (65020, м. Одеса, пров. Маніжний, 4, офіс 3, код ЄДРПОУ 03810478, р/р 2600201300542 в ОФ “Укрпромбанк” м. Одеса, МФО 388432): 17 271 грн. 30 коп. –вартості оплаченої та непоставленої за договором продукції, 8 038 грн. 55 коп. –пені, 253 грн. 08 коп. –понесених витрат на сплату держмита при поданні позову та 301 грн. 66 коп. –понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а в решті частині позову –відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Преображенський” (65020, м. Одеса, пров. Маніжний, 4, офіс 3, код ЄДРПОУ 03810478, р/р 2600201300542 в ОФ “Укрпромбанк” м. Одеса, МФО 388432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Еталонавтосервіс” (65029, м. Одеса, вул. Ленінградське шосе, 5 код ЄДРПОУ 33970301, р/р 26003147445900 в АКІБ „Укрсіббанк”, м. Харків, МФО 351005) –4 грн. 55 коп. понесених витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Преображенський”, м. Одеса довідку про повернення з Державного бюджету України зайве сплаченого платіжним дорученням № 351 від 21.05.2009 р. державного мита в сумі 50 грн. 32 коп.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази та припинити стягнення за зміненим рішенням господарського суду Одеської області від 27.07.2009 року у справі № 10/89-09-3110.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В. В. Шевченко

Судді В. В. Бєляновський

М. А. Мирошниченко

Постанову підписано 28.10.2009 р.