Рішення № 65241057, 13.03.2017, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1770/16-ц

Провадження № 2-п/739/3/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2017 р. м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Чепурка В.В.,

за участі:

секретаря - Лукаш Н.Я.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Рожка С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про перегляд заочного рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2017 року, винесеного у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання кредитного договору нікчемним та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла заява ПАТ «Акцент-Банк» (далі - відповідач), подана його представником Тузовим В.О., про перегляд заочного рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2017 року, яким за результатами розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» визнано нікчемним кредитний договір, укладений 30 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАБ «Акцент-Банк» і застосовано наслідки нікчемності вказаного договору.

Заява мотивована тим, що ПАТ «Акцент-Банк» не був повідомлений належним чином згідно статті 74 ЦПК України про час та місце судового розгляду і відповідно не мав можливості направити свого представника у судове засідання для надання пояснень, доказів та заперечення по суті справи. Представник вказує, що кредитний договір, укладений між позивачем та відповідачем не міг бути визнаний нікчемним, оскільки було дотримано форму для даного виду договору, його сторони були наділені необхідним обсягом цивільної дієздатності і зазначений договір ніяким чином не порушує публічний порядок. Посилаючись на положення статей 639, 640, 641, 642 ЦК України представник зазначає, що договір між позивачем та відповідачем було укладено у письмовій формі шляхом направлення позивачу пропозиції укласти договір та її прийняття останнім. На виконання укладеного договору позивачу надавалися кредитні кошти і останній сплачував заборгованість за кредитом.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача заяву про перегляд заочного рішення підтримав та просив задовольнити її повністю з підстав, викладених у заяві.

Позивач висловився проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення, оскільки рішення, на його думку, є обгрунтованим та винесене з дотриманням вимог матеріального і процесуального законодавства.

Заслухавши думку представника відповідача та позивача, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається, заочним рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 до ПАТ «Акцент-Банк» про визнання кредитного договору нікчемним та стягнення коштів задоволено повністю, визнати нікчемним кредитний договір, укладений 30 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк», застосовано наслідки нікчемного правочину і стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акцент-Банк» отримані кошти у сумі 20 898 грн. 10 коп., а також стягнуто з ПАТ «Акцент-Банк» на користь ОСОБА_1 отримані кошти у сумі 9 631 грн. 67 коп.

Ухвалюючи вказане рішення суд виходив з того, що при укладенні між позивачем та відповідачем вказаного вище кредитного договору сторонами не було дотримано вимог законодавства, які містяться у статті 207 ЦК України щодо його письмової форми, а отже, в силу статті 1055 ЦК України такий договір є нікчемним. На підставі статей 216, 1057-1 ЦК України було застосовано наслідки недійсності кредитного договору та стягнуто на користь кожної зі сторін договору все отримане за договором іншою стороною.

Частиною третьою статті 231 ЦПК України передбачено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Згідно частини першої статті 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом наведених правових приписів заочне рішення підлягає скасування за наявності двох обов'язкових умов: якщо встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що про час та місце судового розгляду за результатами якого 06 лютого 2017 року було винесено заочне рішення про перегляд якого порушується питання, представник відповідача належним чином відповідно до вимог статті 74 ЦПК України повідомлявся про час та місце судового розгляду. Так, він викликався у судове засіданні на 06 лютого 2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення 01 лютого 2017 року поштового відправлення. Враховуючи вказані обставини та другу неявку представника відповідача суд, керуючись положеннями частини четвертої статті 169 ЦПК України, прийняв рішення про розгляд справи без участі представника відповідача з постановлення заочного рішення. Отже, відповідні доводи представника відповідача щодо неповідомлення про час та місце судового розгляду є безпідставними. Жодних доказів, які б спростовували наведене вище суду представником відповідача не надано.

З приводу доводів представника відповідача про дотримання під час укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору письмової форми даного договору суд враховує наступне.

Так, ухвалюючи 06 лютого 2017 року заочне рішення суд врахував положення статей 207, 208, 215, 218, 638, 1055 ЦК України відповідно до яких кредитний договір має бути укладений у письмовій формі, яка вважається дотриманою за наявності двох умов: зміст договору зафіксований в одному або кількох документах, зокрема й електронних, у листах, телеграмах, надісланих за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; договір має бути підписаний його сторонами, зокрема як власноручно сторонами, так і з використанням факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису, якщо це передбачено законодавством або з цього приводу існує згода сторін.

Оскільки у ході судового розгляду було встановлено, що договір споживчого кредиту, який було укладено між позивачем та відповідачем 30 липня 2016 року, відображено в заяві позивача про приєднання до умов та правил надання кредиту, надісланій позивачем відповідачу засобами електронного зв'язку, однак ні сама заява, ні надані представником відповідача умови та правила надання банківських послуг, які складають договір, не були підписані позивачем, суд дійшов висновку про недотримання сторонами вимог стосовно письмової форми кредитного договору.

За таких обставин, беручи до уваги вимоги частини другої статті 1055 ЦК України, якими передбачено, що кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, суд дійшов висновку про нікчемність кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем.

Представником відповідача жодних доказів, які б спростовували наведені вище висновки, які були підставою для винесення 06 лютого 2017 року заочного рішення, суду не надано.

Отже, в ході розгляду заяви про перегляд заочного рішення встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду і відповідно мав можливсіть забезпечити участь свого представника в судовому засіданні, також в ході розгяду заяви представником відповідача не надано доказів які б мали істотне значення для правильного вирішення справи та свідчили б про порушення судом при винесенні заочного рішення норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на викладене суд приходить до висновку про необхідність залишення заяви представника відповідача про перегляд заочного рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2017 року, винесеного у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання кредитного договору нікчемним та стягнення коштів, без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 208-210, 231-232 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про перегляд заочного рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2017 рооку, винесеного у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання кредитного договору нікчемним та стягнення коштів - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заочне рішення суду може бути оскаржене особами, які брали участь у справі в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Чепурко