Постанова № 65240778, 03.03.2017, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

______________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2017 року м. Рівне

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області Сачук В.І., за участю ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рівненського міського суду від 01 грудня 2016 року,-

встановив:

Постановою Рівненського міського суду від 01 грудня 2016 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП з накладенням адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. без конфіскації продукції.

За постановою суду, 05 жовтня 2016 року в м. Рівне по вул. Млинівська, 30 ГУ ДФС у Рівненській області було виявлено правопорушення, а саме: встановлено факт провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання гр.. ОСОБА_2, а саме: реалізація паливно-мастильних матеріалів (дизельного палива).

У поданій на постанову апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати і закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що вказана постанова є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки він господарською діяльністю не займається, а лише разово здійснив реалізацію ПММ.

Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши пояснення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, приходжу до наступного висновку.

Враховуючи, що ОСОБА_2 під час оголошення постанови в суді першої інстанції не був присутній, а копію постанови отримав по сплину строку на апеляційне оскарження, тому строк на апеляційне оскарження пропущений ним з поважних причин і його слід поновити.

Отже, диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП передбачає відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності: без державної реєстрації як суб'єкта господарювання; без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності; здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказів, яким дана правильна юридична оцінка.

Зокрема, такий висновок підтверджується даними, зафіксованими у протоколі про адміністративне правопорушення від 25 жовтня 2016 року Серія АА № 696581, протоколом вилучення речей при вчинені адміністративного правопорушення та поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 1,2,4).

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 заперечив факт зайняття господарською діяльністю при встановлених судом першої інстанції обставинах, вказавши, що в зв'язку з скрутним матеріальним становищем, разово здійснював реалізацію власних ПММ, а не систематично, як це зазначено судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення не заслуговують на увагу та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Разом з тим, призначаючи ОСОБА_2 адміністративне стягнення за ч.1 ст.164 КУпАП, суддя не в повній мірі врахував характер та обставини вчиненого ним адміністративного правопорушення, зокрема, відсутність заподіяння істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом, правопорушення вчинено вперше, а також дані про особу, зокрема, матеріальне становище, те, що особа не працевлаштована.

Вказані обставини суд вважає такими, що суттєво знижують ступінь суспільної небезпеки вчиненого і, що допущене ОСОБА_2 порушення у сфері господарської діяльності, є незначним.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Ісмаїлов проти Росії" від 6 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ , при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

На підставі встановлених в суді апеляційної інстанції обставин, суд вважає за необхідне на підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення і обмежитись щодо нього усним зауваженням.

На підставі наведеного, керуючись ст.22, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 01 грудня 2016 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 01 грудня 2016 року про застосування до ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 164 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадня в сумі 17 000 грн. скасувати.

ОСОБА_2 на підставі ст. 22 КУпАП звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП у зв'язку з малозначністю правопорушення і обмежитись щодо нього усним зауваженням.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Сачук