Ухвала суду № 65239911, 10.03.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/227/17 Номер провадження 22-ц/786/823/17Головуючий у 1-й інстанції Кулешова Л. В. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.,

суддів: Одринської Т.В., Карпушина Г.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу судді Октябрського районного суду м. Полтави від 17 січня 2017 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про захист прав споживача, визнання угоди про надання особистого кредиту частково недійсною, стягнення платежів за супутні послуги банку, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2017 року ОСОБА_2 завернулась до суду із вказаним позовом та просила визнати частково недійсним кредитний договір від 23 грудня 2015 року, у зв'язку із порушенням ПАТ «Альфа-Банк» вимог ЗУ «Про захист прав споживачів» та стягнути з банку на її користь 10 408,08 грн.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 17 січня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху, надано строк п'ять днів з моменту отримання копії ухвали для сплати судового збору за подання позовної заяви.

Не погодившись із вказаною ухвалою її в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_2, просила скасувати її, а справу направити до місцевого суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без руху, суддя суду першої інстанції виходив з того, що ЗУ «Про судовий збір» не передбачає звільнення від сплати судового збору позивачів у справах про захист прав споживачів.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою позову, є порушення, на думку позивача, банком вимог ЗУ «Про захист прав споживачів» при укладенні спірного кредитного договору.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних правах», оскільки стаття 5 Закону № 3674-VI не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 14 Закону України від 01 грудня 1994 року № 226/94-ВР "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду", статтею 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статтею 22 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів".

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Залишивши поза увагою вказану норму закону, суддя місцевого суду прийшов до помилкового висновку про обов'язок ОСОБА_2 сплатити судовий збір за подання вказаної позовної заяви.

Ухвали Верховного Суду України, на які послався суддя, не носять характер загальнообов'язкових, оскільки відповідно до ст. 360-7 ЦПК України не є постановами, прийнятими за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 79 ч. 1, 2 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 293 ч. 1 п. 9 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат.

За загальним правилом ухвала судді про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає, проте, враховуючи, що оскаржувана ухвала стосується визначення обов'язку позивача сплатити та розміру судового збору, то така ухвала є предметом апеляційного оскарження.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Виходячи з викладеного, ухвала судді місцевого суду щодо встановлення обов'язку ОСОБА_2 сплатити судовий збір та надання їй строку для сплати судового збору за подання позовної заяви підлягає скасуванню, а справа направленню до місцевого суду для вирішення питання про відкриття провадження у спарві.

Керуючись ст. 303, п.4 ч.2 ст.307, п.3 ч.1 ст. 311, п.3 ч.1 ст. 312, ст.315, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу судді Октябрського районного суду м. Полтави від 17 січня 2017 - скасувати, а справу передати до Октябрського районного суду м. Полтави для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення оскарженню не підлягає.

Головуючий: --//-- О.Ю. Кузнєцова

Судді --//-- Т.В. Одринська

--//-- Г.Л. Карпушин

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: О.Ю. Кузнєцова