Постанова № 65237457, 17.02.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 489/4863/16-п 17.02.2017 17.02.2017 17.02.2017

Номер провадження: 33/784/5/17

.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2017 року м. Миколаїв

Суддя апеляційного суду Миколаївської області Рудяк А.В.,

при секретарі - Алексишинець М.П.,

за участю особи, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1, захисника - ОСОБА_2,

переглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.12.2016 року, якою

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець смт. Петриківка, Петриківського району, Дніпропетровської області, громадянин України, працює ПП «ОСОБА_1», зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1

- притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст.124; 130 ч.1 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнутий судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

Згідно постанови суд притяг ОСОБА_1 до відповідальності за правопорушення вчинені за наступних обставин.

27.09.2016 року близько 10.50 год. ОСОБА_1, рухаючись в м. Миколаєві на перехресті з круговим рухом пр. Миру та пр. Богоявленському, керував транспортним засобом марки «DAF», р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом HENDRICKS р.н. НОМЕР_2 в порушення п.2.9 «а» ПДР України в стані алкогольного сп'яніння (згідно результату алкотестеру «Драгер» показник - 0,35%) і, таким чином, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.

Водночас, ОСОБА_1 на тому ж перехресті, керуючи автомобілем DAF р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом HENDRICKS р.н. НОМЕР_2, при перестроюванні в порушення п.п.2.3 «б», 10.1, 10.3 ПДР України, не надав перевагу в русі транспортному засобу ВАЗ 111730 р.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, та скоїв з ним зіткнення і транспортні засоби отримали механічні пошкодження і, таким чином, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП обидві адміністративні провадження судом розглянуті одночасно.

Провадження №33/784/5/17 Головуючий суду 1 інстанції: Крутій Ю.П.

Категорія: ст.124, ст.130 ч.1 КУпАП Головуючий апеляційної інстанції: Рудяк А.В.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову, а провадження в справі закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

За її змістом не заперечує фактичні обставини виявлення в нього стану алкогольного сп'яніння, цифрові показники тестування алкотестером. Але стверджує, що це наслідки вживання кисломолочних продуктів (кефіру) напередодні та алкогольних напоїв 25.09.2016 року. Вважає, що зазначені обставини виключають відповідальність за ст.130 КУпАП.

Крім того, стверджує про порушення поліцейськими порядку виявлення у водіїв ознак сп'яніння, встановленого відповідною інструкцією. Вважає, що не було підстав для проведення перевірки на стан сп'яніння, оскільки в нього не було зовнішніх ознак сп'яніння: запаху алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різкої зміни кольору шкіри обличчя.

Зазначає, що йому не пред'явлений сертифікат відповідності до алкотестеру; не вручена роздруківка алкотесту, акт по результатам огляду.

Крім того, не погоджується з висновком про винуватість у вчиненні порушення ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Зазначає, що рухався по пр. Богоявленському прямо в бік автовокзалу і далі в бік вул. Скороходова. Перед кільцем рухався в лівій смузі, оскільки перед кільцем зупинка громадського транспорту. Мав намір об'їхати кільце і рухатися прямо. Далі рядність не порушував. Проте, будучі на кільці відчув справа скрегіт металу та зупинився, після чого побачив, що відбулося зіткнення з авто ОСОБА_4

Вважає, що водій ОСОБА_4 порушив ПДР, оскільки, будучі на кільці, не дотримався бокового інтервалу з його автомобілем. Припускає, що ОСОБА_4 рухався з високою швидкістю або уникав зіткнення справа з іншими авто.

Посилається на заміри гальмівного шляху та юзу, які містяться в схемі ДТП.

Водночас, вважає, що схема місця ДТП, яка складена на місці пригоди, є необ'єктивною, оскільки виміри зроблені не від бордюрів, а від умовної лінії, яка проведена по правому бордюру пр. Богоявленського. Вважає, що місце зіткнення автомобілів вказано невірно, оскільки було ближче до бордюру кільця.

Зазначає, що був вимушений підписати протоколи про адміністративні правопорушення, оскільки поспішав розвантажити машину в порту і повернутися додому.

Вважає, що працівники поліції порушили його право на захист, оскільки складаючи протоколи про адміністративні правопорушення не роз'яснили йому ст.268 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали проваджень, перевіривши доводи апеляційної скарги в її межах, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, за які його притягнуто до адміністративної відповідальності, за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються доказами, досліджених та належним чином оцінених судом 1-ої інстанції.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 №132677 від 27.09.2016 року ОСОБА_1 27.09.2016 р. близько 10:50 год. в м. Миколаєві на перехресті з круговим рухом пр. Миру та пр. Богоявленському керував автомобілем DAF державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом HENDRICKS державний номер НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння.

Крім того, з вказаного протоколу вбачається, що в зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 явних ознак алкогольного сп'яніння (запаху алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна кольору шкіри обличчя) йому запропоновано огляд на стан сп'яніння з використанням алкотестеру в присутності 2х свідків, який виявив в нього результат 0,35 % алкоголю (тест №684). Також з цього протоколу вбачається, що ОСОБА_1 погодившись з фактом виявлення в нього стану алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, власноруч написав, що вживав алкогольні напої напередодні 25.09.2016 року.

Виявлення стану сп'яніння ОСОБА_1 за наведених у протоколі обставин підтверджується доданою до протоколу роздруківкою спеціального технічного засобу алкотестеру «Драгер», яку також без заперечень і застережень підписав ОСОБА_1

Зазначені у вищевказаному протоколі обставини узгоджуються з змістом доданих пояснень свідків огляду ОСОБА_3 і ОСОБА_7 згідно яких вони підтвердили наявність в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння (запаху алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна кольору шкіри обличчя), а також факт проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку і виявлення в останнього стану сп'яніння (а.п.4).

Такі пояснення свідків підтверджують наявність підстав в працівників поліції для проведення перевірки ОСОБА_1 на стан сп'яніння в зв'язку з чим доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

За таких обставин, в матеріалах провадження є достатні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, яким суд 1 інстанції дав належну оцінку та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Є безпідставним твердження апелянта про те, що виключається відповідальність за керування транспортним засобом в стані сп'яніння внаслідок вживання кефіру або алкогольних напоїв напередодні, оскільки для кваліфікації правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, не має юридичного значення яким чином водій опинився в стані алкогольного сп'яніння.

З огляду на визнання ОСОБА_1 факту перебування в стані сп'яніння на місці ДТП, беззаперечного підписання ним вказаного протоколу про адміністративне правопорушення та роздруківки алкотестеру з результатом тесту, доводи апелянта про не пред'явлення йому сертифікату відповідності алкотестеру; не вручення роздруківки тесту, акту по результатам огляду на правильність висновків суду не впливають.

Що стосується висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, то вони також ґрунтуються на доказах, досліджених та належним чином оцінених судом 1-ої інстанції.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 132678 вбачається, що ОСОБА_1 27.09.2016 р. о 10:50 год. в м. Миколаєві на перехресті з круговим рухом пр. Миру з пр. Богоявленським, керуючи автомобілем DAF державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом HENDRICKS державний номер НОМЕР_2, при перестроюванні, не надав перевагу в русі транспортному засобу ВАЗ 111730 державний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, та скоїв з ним зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3 б, 10.1, 10.3 ПДР України (протокол про адміністративне правопорушення).

Зі змісту письмових пояснень, які власноруч надав ОСОБА_1 у вказаному адмін. протоколі, вбачається, що він фактично погодившись з таким викладенням подій, записав, що транспортний засіб, з яким відбулося зіткнення знаходився в мертвій зоні.

За такого є безпідставним твердження апелянта про неправильне викладення працівникам поліції у протоколі обставин зазначеного ДТП.

Вказані обставини узгоджуються і з схемою місця ДТП, яка без заперечень та зауважень підписаною обома водіями - учасниками ДТП.

За такого доводи апелянта про невірне складення схеми місця ДТП, невірне визначення замірів, їх прив'язки є безпідставними.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він вимушено підписав всі вищевказані документи не ґрунтуються на матеріалах провадження і ні чим не підтверджені.

Доводи апелянта про порушення водієм ОСОБА_4 правил дорожнього руху, пересування на великій швидкості, недотримання лівого інтервалу з ним або уникнення зіткнення справа з іншими авто - є лише припущеннями апелянта і на правильність висновку суду не впливають.

Виходячи з наведеного вище, є правильним висновок суду 1 інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Є безпідставним твердження апелянта про не роз'яснення йому змісту ст.268 КУпАП, права на захист під час складання протоколів відносно нього, оскільки з змісту вказаних протоколів вбачається, що таке право йому роз'яснено про що він власноруч підписався.

Визначаючи міру відповідальності правопорушнику, суд вірно врахував характер та обставини вчинення ним 2х адміністративних правопорушень, які є грубими порушенням ПДР України і безпосередньо впливають на безпеку дорожнього руху та його учасників, позитивні данні про особу правопорушника, наявність утриманців та спосіб заробітку, ступінь його вини, ставлення до вчиненого правопорушення, пом'якшуючи обставини - визнання вини і щире каяття та обґрунтовано призначив адміністративне стягнення з дотриманням вимог ст.36 КУпАП з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України та запобігання вчинення ним нових правопорушень.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.12.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст.124 та ст.130 ч.1 КУпАП - залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області А.В. Рудяк