Постанова № 6523544, 04.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2009                                                                                           № 13/226

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гарник Л.Л.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Чередніченко Ю.П. – директор,

Давидко І.А. – дов. №2 від 30.04.2009р.,

від відповідача - Савченко Б.Г. – дов. №8-2009 від 01.09.2009р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Трубопласт-Суми"

на рішення Господарського суду м.Києва від 02.09.2009

у справі № 13/226 (суддя

за позовом                               ТОВ "Трубопласт-Суми"

до                                                   ТОВ "Форент"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення боргу, пені, індексу інфляції в сумі 277065,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.09.2009р. у справі №13/226 позов ТОВ „Трубопласт-Суми” задоволено частково, стягнуто з ТОВ „Форент” (04107, м. Київ, вул. Підгірна/Татарська,3/7, п/р 26001053107267 в Київському ГРУ КБ “Приватбанк”, МФО 321842, ЄДРПОУ 33642389) на користь ТОВ „Трубопласт-Суми” (40004, м. Суми, вул. Горького,25, п/р 26003060041608 в СФ “Приватбанк”, МФО 337546, код ЄДРПОУ 33390039) 244051,81 грн. основного боргу, 9518,02 грн. – інфляційні витрати, 1000 грн. пені, 2545,69 грн. державного мита та 289,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ТОВ „Трубопласт-Суми” подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити, позов задовольнити повністю на підставі п.2 ч.1 ст.20, ч.2 ст.218, ст.219 ГК Україна.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ТОВ „Форент” подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, оскільки на момент підписання договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт №31 від24.06.2008р. сторонами не було погоджено обов’язкових умов.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

24.06.2008р. між сторонами укладений договір підряду №31 на виконання будівельно-монтажних робіт, відповідно до умов якого позивач зобов’язався в межах твердої договірної ціни на свій ризик і власними та/або залученими силами виконати комплекс будівельно-монтажних робіт “Зовнішні мережі водогону та каналізації ТРК “Мануфактура” за адресою: м.Суми, вул.Харківська,2 (основні роботи), а також комплекс будівельно-монтажних робіт з прокладання інженерних мереж на території Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №9 в м.Суми по вул.Даргомижського, 3 (додаткові роботи), а відповідач зобов’язався оплачувати вартість виконуваних робіт (а.с.13-18).

Відповідно до п.2.1-2.2. договору ціна договору є твердою, визначається відповідно до Кошторису на виконання робіт і становить 639650 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 106608, 33 грн.

Ціна може бути сторонами переглянута у разі зміни об’єму робіт. Вартість придбаних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій за власні кошти позивача відображається у проектно-кошторисній документації. (п.2.3.).

Згідно до п.8.1 договору протягом семи робочих днів з дня підписання договору відповідач повинен переказати аванс на рахунок позивача в сумі 378963 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 44540, 17 грн.

Основні роботи повинні бути виконані протягом шести десяти календарних днів з дня отримання авансу, а додаткові – з 10.07.2008р. по 10.08.2008р. (п.3.1).

Із змісту п.3.4 вбачається, що при несвоєчасному, з вини позивача, початку виконання робіт, відповідач, якщо в 10-денний строк не буде забезпечено суттєвих змін може розірвати договір і вимагати від позивача відшкодування збитків.

Також умовами п.3.5 договору передбачено можливість перегляду строків виконання робіт, який може здійснюватись, зокрема, при виникненні обставин, що не залежать від позивача, перешкоджають виконанню робіт у встановлені строки, за певних обставин та при умові негайного письмового сповіщення.

Перегляд строків виконання робіт оформляється додатковою угодою, що є невід'ємною частиною Договору, крім того, відповідач може приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт, їх зупинення або прискорення з внесенням відповідних змін у Договір (п.3.7.). Строк виконання зобов'язань відкладається відповідно до часу, на протязі якого будуть діяти такі обставини (п.13.2.)

Умовами договору (п.7.1 ) здавання позивачем закінчених робіт та їх прийняття відповідачем здійснюється за Актом приймання-передачі закінчених основних робіт та за Актом приймання-передачі закінчених додаткових робіт, які повинні бути підписані Сторонами у строки , передбачені п.3.1. Договору.

Сторони зазначили, що у разі виявлення недоліків, допущених з вини позивача, він зобов'язаний їх усунути і повторно повідомити відповідача про готовність до передачі закінчених робіт у визначений останнім строк. Проте, якщо позивач не бажає чи не може усунути такі недоліки, відповідач може, попередньо його повідомивши, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб і компенсувати за рахунок позивача витрати пов’язані з усуненням таких недоліків (7.2). А якщо виявлені недоліки не можуть бути усунені взагалі відповідач має право відмовитися від прийняття таких робіт або вимагати відповідного зниження договірної ціни та компенсації збитків (п.7.3.)

Відповідно до п.7.4 Договору підписані Акт приймання-передачі закінчених основних робіт та Акт приймання-передачі закінчених додаткових робіт є підставою для проведення остаточних розрахунків між Сторонами.

У п.8.2 встановлено, що остаточні розрахунки здійснюються між Сторонами протягом семи банківських днів від дати прийняття Замовником робіт, підписання Акту приймання-передачі закінчених основних робіт та Акту приймання-передачі закінчених додаткових робіт.

Згідно до п.8.3 за роботи, що виконані позивачем з недоробками та дефектами, які виявлені під час їх прийняття відповідачем, останній має право затримати розрахунки.

Якщо виявлено невідповідність робіт, пред’явлених до оплати, які не відповідають проектно-кошторисній документації, або завищення їх обсягів, відповідач має право за участю позивача скоригувати суму, що підлягає сплаті (п.8.4).

Сторони погодили, що несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов'язань (п.11.1)

Відповідно до п.11.4 після підписання Акту приймання-передачі закінчених основних робіт та Акту приймання - передачі закінчених додаткових робіт відповідальність за їх збереження приймає на себе відповідач.

Відповідно до п.11.6 Договору відповідач за несвоєчасне проведення розрахунків сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки.

Місцевий суд дійшов вірного висновку, що між сторонами у справі виникли правовідносини будівельного підряду.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору відповідачем 14.07.2008р. здійснено переказ авансового платежу на суму 378963 грн. (а.с.19).

Виконання позивачем взятих на себе зобов'язань підтверджено актами приймання виконаних робіт №1 від 18.02.2009р. на суму 556225,20 грн. та №2 від 18.02.2009р. на суму 69386,40 грн. (а.с.20-26).

Договір, акти приймання виконаних робіт та довідки форми КБ-3 підписані представниками сторін, їх підписи скріплені печатками юридичних осіб позивача та відповідача, тому підстав для визнання їх недійсними не вбачається, а доводи скарги відповідача в цій частині є необґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проміжних розрахунків з відповідачем у 2008 році між сторонами виникло від’ємне сальдо в розмірі 2596,79 грн.

Отже, відповідачем оплата за виконані роботи здійснена частково, що підтверджено банківською випискою та складеним сторонами актом звірки розрахунків, за яким визнаний борг склав 244051,81 грн. (а.с.27).

У зв’язку з простроченням оплати виконаних робіт в сумі 244051,81 грн. з 18.02.2009р. у відповідача виникло грошове зобов’язання перед позивачем.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч.4 ст.879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Тому суд першої інстанції законно і обгрунтовано стягнув суму основного боргу в розмірі в розмірі 244051,81 грн., інфляційні витрати в сумі 9518,02 грн.

Керуючись п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, мав право зменшувати розмір пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, оцінивши, що даний випадок є винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість зменшення суми пені до 1000 грн.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ТОВ „Трубопласт-Суми” і ТОВ „Форент” залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 02.09.2009р. у справі №13/226 – без змін.

Справу №13/226 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

04.11.09 (відправлено)